Лабораторна робота № 8 побудова карт гідроізогіпс, визначення витрат грунтового потоку Мета і завдання роботи

Мета лабораторної роботи – навчитись будувати карти гідроізогіпс, визначати окремі характеристики водного потоку.

Завдання даної лабораторної роботи:

1) побудувати карту гідроізогіпс в масштабі 1:1000 на ділянці досліджень, де пробурено 9 свердловин, розміщених по сітці на відстані 40 м одна від одної з перетином ізогіпс через 0,5 м;

2) визначити основний напрямок водного потоку та його уклон;

3) скласти по трьох довільних свердловинах геологічний розріз;

4) визначити витрати потоку завширшки 10 м, якщо коефіцієнт фільтрації становить 2,0 м/добу.

ти окремі характеристики водного потоку

Основні теоретичні положення

Для аналізу умов залягання ґрунтових вод будують карти гідроізогіпс. Гідроізогіпси – це лінії, які поєднують точки дзеркала ґрунтових вод з однаковими абсолютними відмітками. По відношенню до дзеркала ґрунтових вод вони відіграють ту ж роль, що й горизонталі по відношенню до рельєфу денної поверхні. Методика побудови карт гідроізогіпс аналогічна методиці побудови структурних карт чи топокарт (метод трикутників).

Заміри проводяться в криницях чи свердловинах. Рівні з однаковими відмітками сполучають плавною лінією. Маючи карту гідроізогіпс і рельєфу поверхні землі, можна легко визначити глибину залягання дзеркала ґрунтових вод в любій точці місцевості (від відмітки поверхні землі віднімають відмітку дзеркала ґрунтових вод), напрям руху ґрунтових вод, ухил ґрунтового потоку, товщину водоносного пласта, характер залягання ґрунтових вод.

Рівень ґрунтових вод коливається, тому і карта гідроізогіпс відображає дійсне положення дзеркала ґрунтових вод лише на той момент (день, тиждень), в який проводились заміри, що послужили основою для побудови даної карти.

Глибина залягання ґрунтових вод часто залежить від рельєфу місцевості. В річкових долинах, ярах та ін. ґрунтові води розташовані на невеликих глибинах. На підвищеннях (вододілах, пагорбах та ін.) глибина залягання ґрунтових вод може досягати декількох десятків метрів. Тому рух ґрунтових вод переважно спрямований від підвищень до понижень рельєфу.

Порядок проведення роботи

Побудувати карту гідроізогіпс методом трикутників.

Напрям руху ґрунтових вод визначають шляхом опускання перпендикуляра від гідроізогіпси з більшою відміткою на гідроізогіпсу з меншою відміткою. Напрям ґрунтового потоку співпадає з цим перпендикуляром.

Для визначення уклону ґрунтового потоку І по карті гідроізогіпс на площі тієї чи іншої ділянки беруть різницю між відмітками крайніх гідроізогіпс ∆Н на цій ділянці і ділять її на відстань між ними (по нормалі)∆ L.

І=

Витрату ґрунтового потоку можна визначити за формулою:

,

де Q – витрата потоку, м³/с;

k – коефіцієнт фільтрації, величина якого залежить від фізичних властивостей породи і води, м/с;

В – ширина водного потоку м;

–товщина водоносного шару в свердловині 1 м;

- товщина водоносного шару в свердловині 2 м;

– відстань між цими двома свердловинами, м.

Дані абсолютних відміток гирла свердловин, глибин до води та глибин до водонепрохідного ложа наводяться для різних варіантів на роздатковому матеріалі.