3.8. Вимоги до якості поліграфічного виконання

Судити про якість недостатньо за принципом «подобається - не подо­бається», оцінювати якість слід за нормативно-технічними правилами, виконання яких обов'язкове для поліграфічних підприємств. Контроль якості відбитків, як і будь-який контроль у процесі виробництва книги, спрямований на те, щоб попередити брак або не дозволити знизити якість продукції. Коли книга вже готова й здається замовникові, звичайно можна тільки констатувати, що рівень її поліграфічного виконання не відповідає очікуванням. Щоб уникнути цієї ситуації, у видавничій справі практикують перевірку «чистих аркушів». Це надруковані на машині перші аркуші, які у видавництві читають, щоб упевнитися, чи врахувала друкарня внесені під час підписання до друку виправлення й чи не допустила яких-небудь недоліків. Якщо чисті аркуші переві­ряють відразу, то можна встигнути внести необхідні зміни в аркуші, що друкуються, або вчасно підготувати список помилок для друку на останньому аркуші книги чи на спеціальній вклейці.

Коли наклад книги повністю надрукований, поліграфічне підприєм­ство надає видавцеві декілька «сигнальних» примірників книги, які можуть відрізнятися від накладу тим, що палітурні роботи (обробка книги) виконані вручну. За цими сигнальними примірниками замовник може зробити висновок про якість поліграфічного виконання книги в цілому. Якщо сигнальні примірники відповідають вимогам видавця, друкарня закінчує роботи й упаковує продукцію, після чого замовник може вивезти наклад із друкарні.

Існують певні дефекти, за якими книготоргуючі організації бракують видання за якістю поліграфічного виконання при оптовому прийманні, Наявність хоча б одного такого дефекту достатня для відбраковуван­ня примірника видання. У прийнятій партії не має бути більше 1 % забракованих примірників від їхньої кількості у відібраній пробі. Якщо ж кількість забракованих примірників перевищує 1 %, то не приймається й повертається постачальникові (видавцеві) вся партія. Такий порядок може бути прийнятий і у взаєминах замовника (видавця) і виконавця (поліграфічного підприємства).

Розглянемо, які ж дефекти розглядають під час відбраковування. Насамперед це дефекти друку тексту й ілюстрацій, що виключають можливість користування виданням: «білий аркуш» (незадрукований), макулатурний аркуш, де не можна читати текст, втрата ділянок тексту або ілюстрації. Дефект, який може виникати під час фальцювання чи обрізки блока, коли текст або ілюстрації через перекіс «заріжуться».

У готовому виданні можуть бути порушені комплектність або послідовність елементів: чужі, перевернені, зайві, переплутані вклад­ки, вклейки, приклейки або вони можуть бути зовсім відсутніми в комплекті. У результаті дефектів шиття (непрошиті аркуші чи зошити) або розколу в корінці (найчастіше при безшвейному скріпленні блока) можуть випадати його окремі елементи (зошити, аркуші).

Ще бракують грубі дефекти приклейки форзаца, капталу й вставки блока в палітурну кришку, які викликають надриви в перших і останніх аркушах книги, відставання форзаців, відсутність одного або обох кантів. Брак може бути викликаний втратою товарного вигляду видання через брудну, рвану, м'яту обкладинку. Обкладинка може бути так перекошена, що текст на корінці зміщується за його межі. До браку призводять дефекти палітурної кришки (зморшки, складки, надриви матеріалу, бруд, перекоси, перекручування тексту або зображення), через що книга втрачає товарний вигляд і забраковується. Нарешті, втрата товарного вигляду видання може бути викликана грубою дефор­мацією корінця блока (непоправна деформація).

До друкарської продукції висуваються наступні вимоги. Насамперед на накладових аркушах не має бути пошкоджень: надривів країв, загнутих

кутів, зморшок, масляних плям, слідів пальців рук і т. ін.; на пробіль них ділянках зображення й оборотної, ще не задрукованої, стороні відбитка - слідів відмазування фарби й тіні, що можуть з'явитися, наприклад, при недостатньому зволоженні форми в процесі офсетного друку. Щоб запобігти відмазуванню фарб при друці на крейдяному папері, на відбитки в процесі друкування наносять спеціальний порошок, розкладають відбитки на невеликі пачки (300-1500 аркушів), і юпереджаючи тим перенесення фарби на зворот аркуша. На відбитках не має бути слідів змазування фарби.

ГІри повнокольоровому друці має бути дотримана необхідна точність суміщення зображення. Зрозуміло, що вимоги до великоформатного плаката з техніки безпеки інші, ніж до високоякісних репродукцій. Звичайне відхилення від точного суміщення не має перевищувати 0,1 -0,2 мм. Вимірюють точність суміщення по спеціальних позначках- хрестиках за допомогою оптичних луп (звичайно семи-, десятикрат­них). Мають бути дотримані необхідні розміри полів і точність приводки під час друку тексту (про неї судять по збігу рядків з лицьового й нюротного боку аркуша: він не має бути більше 0,3-0,5 мм).

Накладові відбитки мають відповідати затвердженим аркушам- еталонам за колірним тоном, градаціями і розмірами зображення. Значення оптичної густини первинних кольорів під час тріадного друку мають збігатися із зазначеними в СОУ 22.2-02477019-05:2006. «Відбитки. Денситометричні норми. Методика визначення». Значення оптичної густини відбиття контролюються за допомогою денситометра друкарем та представником інженерно-технічного персоналу (майстер, начальник цеху, технолог, співробітники лабораторії й ВТК) за шкалами оперативного контролю друкарського процесу. Тільки систематичний денситометричний контроль якості відбитків у процесі друкування накладу й порівняння їх із аркушем-еталоном можуть забезпечити ідентичність друку в накладі.

Кількісні допуски на показники якості прямо пов'язані з видом друкованої продукції, її призначенням та іншими умовами. Потрібно прагнути, а найчастіше просто необхідно забезпечити, щоб весь наклад видання був надрукований на профільному папері одного сорту, відтінку й маси.

Низька якість поліграфічного виконання книги може зірвати збут, а отже, видавцеві потрібно постійно вдосконалюватися в оцінці цієї якості, для чого слід читати спеціальну літературу, відвідувати книжкові виставки, ознайомлюватися із кращими вітчизняними й зарубіжними фазками продукції.