Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
3 ОКЛ 11.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
29.04.2019
Размер:
747.52 Кб
Скачать

3. Інституціональні критерії інноваційної складової соціально-економічної безпеки.

Перелік завдань, що вирішуються на етапі техніко- технологічної стратегії (завдання мінімум)

Таблиця 11.2.

Порядковий номер етапу

Перелік завдань, що вирішуються на етапі. (завдання мінімум)

1.вищий, коли всі необхідні ресурси є (якісно і кількісне відповідають вимогам системної безпеки) і тоді метою є організація оптимального використання ресурсів;

Технологічний ланцюжок, що забезпечує продуктовий ряд підприємства.

2.перший рівень, коли необхідно привести у відповідність параметри ціни і якості ресурсів;

Створення технологічно связанной системи машин

3.другий рівень, коли необхідні зусилля по поліпшенню організації виробничого процесу;

Впровадження інновацій поодинці або декільком процесам

4.третій рівень, коли необхідно активізувати роботу по всіх каналах входу і виходу.

Раціоналізація виробничого процесу

Для швидкої інноваційної діяльності потрібний ефективний інноваційний процес.

1.Впровадження нової технології

2.Повне використання технологій, що є в компанії, наступним чіном;

- Пошуку нових сфер вживання технології

- Об'єднання різних технологій

- Взаємної ув'язки завдань при розробці нової технології

- Передачі технологій між підрозділами компанії

- Надання ліцензій

- Створення спільних підприємств

- Аналіз інвестицій

- Фінансові наслідки потенційних проектів

- Оцінка риски і вірогідності успіху

- Загальний баланс номенклатури продукції: короткострокова і довгострокова продукція, зниження витрат і розробка нової продукції, поступові поліпшення і проривна технологія

Для швидкої інноваційної діяльності потрібний Визначення параметрів зони інновацій.

Література: [5, с.127-150], [7, с.132-134]

Тема 12. Соціально-економічна безпека регіону: сутність та основні чинники.

1.Загальна характеристика соціально-економічної безпеки регіону. Система індикаторів оцінки економічної безпеки регіонів України. Основні критерії соціально-економічної безпеки регіону. Кількісні показники економічної безпеки регіону. Загрози соціально-економічній безпеці регіонів.

2. Соціальний захист як фактор соціально-економічної безпеки регіону. Природно-ресурсна складова соціально-економічної безпеки регіону. Організаційна підсистема соціально-економічної безпеки регіону.

1.Загальна характеристика соціально-економічної безпеки регіону. Система індикаторів оцінки економічної безпеки регіонів України. Основні критерії соціально-економічної безпеки регіону. Кількісні показники економічної безпеки регіону. Загрози соціально-економічній безпеці регіонів.

Державне регулювання економіки передбачає використання ряду методів. Під методами державного регулювання економіки розуміють способи впливу держави в особі законодавчих і виконавчих органів на сферу підприємництва, інфраструктуру ринку, некомерційний сектор економіки з метою створення або забезпечення умов їх діяльності відпо-відно до національної економічної політики [44, с. 34]. Вважається, що прямі методи державного регулювання економіки не передбачають створення додаткового матеріального стимулу, не загрожують фінансовими збитками і спираються на силу державної влади, Кожен з цих методів так чи інакше впливає на ефективність роботи підприємства і тому становіть потенційну загрозу.

За формами впливу на суб’єкти ринку методи державного регулювання поділяються на дві групи: прямого і непрямого (опосередкованого) впливу.

Методи непрямого (опосередкованого) державного регулювання економічних процесів грунтуються переважно на товарно-грошових важелях, визначають правила гри в ринковому господарстві та впливають на економічні інтереси суб’єктів господарської діяльності. До цих методів належать:

  • оподаткування, рівень оподаткування та система податкових пільг;

  • регулювання цін, їх рівні та співвідношення;

  • плата за ресурси, відсоткові ставки за кредит і кредитні пільги;

  • митне регулювання експорту й імпорту, валютні курси та умови обміну валют.

Сфера застосування опосередкованого регулювання в міру розвитку ринкової економіки значно розширюється. Водночас зменшуються можливості прямого втручання держави у процеси розширеного відтворення.

Залежно від засобів впливу на ринок розрізняють правові, адміністративні, економічні, зокрема кредитно-грошові, методи регулювання. Механізм поєднання методів прямого й опосередкованого регулювання, а також правових, адміністративних і економічних методів може бути різний залежно від ступеня розвитку ринкових відносин, фінансової та економічної ситуації в країні.

Державне регулювання економіки, прямо або побічно завжди відбивається на роботі підприємства і тому дії держави можна кваліфікувати як зовнішня загроза. В результаті діяльності держави може змінитися:

1. Попит на продукцію підприємства.

2. витрати підприємства.

3. Система обмежень, яку необхідно враховувати при ухваленні рішень.

На малюнку 8.1. показано, яким про разом зміна податків наводить до зміни обсягів виробництва. Оскільки підприємства сприймають збільшення податкових ставок як додаткові витрати, остільки крива АТС, зміститися в положення АТС1 а оптимальний обсяг виробництва, в цьому випадку складатиме величину Q1. тобто зменшиться, що є прямою загрозою для підприємства. Аналогічно діють такі заходь, що проводяться державою, як:

- регуляції цін, їх рівні і співвідношення;

· плата за ресурси, процентні ставки за кредит і кредитні пільги;

· митна регуляція експорту і імпорту, валютні курси і умови обміну валют.

Міняючи систему державних витрат і систему державного регулювання цін можна міняти ринкову ситуацію.(рис.12.2.)

Так держзамовлення і дотації держави зрушують криві попиту і пропозиції, що міняє величину оптимальних обсягів виробництва.

Наприклад, директивні планові завдання з обсягу та асортименту виробничої продукції або централізовано встановлені ціни на товари й послуги - типові методи адміністративного регулювання в плановій економіці - позбавляють підприємство можливості альтернативного використання ресурсів. Підприємство зобов’язане виробити продукцію заданого асортименту, обсягу і реалізувати її за певною ціною.

Рис. 12.1..Вплив податків на обсяги виробництва.

Рис.12.2.Влияние держвитрат на обсяги виробництва.