- •Методичні вказівки
- •Лабораторне заняття № 1
- •1. Теоретичні відомості
- •2. Практична частина
- •2.1. Програма роботи та завдання.
- •Лабораторне заняття № 2
- •1. Теоретичні відомості
- •2. Практична частина
- •2.1. Програма роботи та завдання.
- •Лабораторне заняття № 3
- •1. Теоретичні відомості
- •2. Практична частина
- •2.1. Програма роботи та завдання.
- •Лабораторне заняття № 4
- •1. Теоретичні відомості
- •2. Практична частина
- •2.1. Програма роботи та завдання.
- •Лабораторне заняття № 5
- •1. Теоретичні відомості
- •2. Практична частина
- •2.1. Програма роботи та завдання.
- •Лабораторне заняття № 6
- •1. Теоретичні відомості
- •2. Практична частина
- •2.1. Програма роботи та завдання.
- •Лабораторне заняття № 7
- •1. Теоретичні відомості
- •2. Практична частина
- •2.1. Програма роботи та завдання.
- •Лабораторне заняття № 8
- •1. Теоретичні відомості
- •2. Практична частина
- •2.1. Програма роботи та завдання.
- •Лабораторне заняття № 9
- •1. Теоретичні відомості
- •2. Практична частина
- •2.1. Програма роботи та завдання.
- •Лабораторне заняття № 10
- •1. Теоретичні відомості
- •2. Практична частина
- •2.1. Програма роботи та завдання.
- •Лабораторне заняття № 11
- •1. Теоретичні відомості
- •2. Практична частина
- •2.1. Програма роботи та завдання.
- •Лабораторне заняття № 12
- •1. Теоретичні відомості
- •2. Практична частина
- •2.1. Програма роботи та завдання.
- •Лабораторне заняття № 13
- •1. Теоретичні відомості
- •2. Практична частина
- •2.1. Програма роботи та завдання.
- •Лабораторне заняття № 14
- •1. Теоретичні відомості
- •2. Практична частина
- •2.1. Програма роботи та завдання.
- •Лабораторне заняття № 15
- •1. Теоретичні відомості
- •2. Практична частина
- •2.1. Програма роботи та завдання.
- •Лабораторне заняття № 16
- •1. Теоретичні відомості
- •2. Практична частина
- •2.1. Програма роботи та завдання.
- •43018, М. Луцьк, вул.Львівська, 75
Лабораторне заняття № 6
Тема: Робоча точка транзисторного каскаду.
Мета роботи. Побудова лінії навантаження транзисторного каскаду; задання робочої точки транзисторного каскаду; дослідження параметрів робочої точки транзистора; дослі-дження умов для переводу транзистора в режим насичення та відсічки; визначення статично-го коефіцієнта передачі транзистора за експериментальними даними.
1. Теоретичні відомості
Задання струму бази за допомогою одного резистора.
Схема транзисторного каскаду з загальним емітером представлена на малюнку 6.1. Ре-жим, в якому працює каскад, можна визначити, побудувавши його навантажувальну лінію на вихідній характеристиці транзистора. Даний спосіб дозволяє описати поведінку транзистора в стані насичення, підсилення та відсічки. Режим насичення визначається наступною умо-вою: струм колектора не керується струмом бази: βDC×Іб > Iк = Ікн, де Ікн – струм насичення колектора, що визначається з відношення: Ікн = Ек/Rк. Цей режим характеризується низьким падінням напруги переходу колектор-емітер (порядку 0,1…0,3 В). Для переводу транзистора в цей режим треба подати в базу транзистора струм більший струму насичення бази:
Ібн = Ікн/βDC.
Мал. 6.1
Струм насичення бази задається за допомогою резистора Rбн = (Ек-Uбе0) / Ібн, де Uбе0 - порогова напруга переходу база-емітер. Для кремнієвих транзисторів вона рівна 0,7 В.
В режимі підсилення струм колектора менший струму Ікн та описується рівнянням на-вантажувальної прямої: Ік=(Ек-Uке) / Rк.
Робоча точка в статичному режимі задається струмом бази та напругою колектора. Во-на визначається точкою перетину навантажувальної прямої та вихідної характеристики тран-зистора. Базовий струм транзистора визначається як струм через опір в ланцюгу бази:
Іб = (Ек-Uбе0) / Rб.
Струм колектора обчислюється за формулою: Ік = Іб × βDC.
Напруга переходу колектор-емітер визначається з рівняння навантажувальної прямої:
Uке = Ек - Ік × Rк.
В режимі відсічки струм колектора рівний нулю і не створює на резисторі падіння на-пруги. Звідси Uке – максимальне та рівне Ек. Струм колектора з врахуванням теплових стру-мів визначається з наступного рівняння:
Ік = Іке0+ Іб × βDC = (1+ βDC)×Ікб0+ Іб × βDC ≈ βDC × (Ікб0+ Іб), де Іке0, Ікб0 - зворотні струми переходів колектор-емітер та колектор-база відповідно.
Коефіцієнт нестабільності струму колектора ( dІк / dІкб0 ) визначається в даному випадку таким чином: S = 1+ βDC ≈ βDC.
Даний коефіцієнт дуже залежить від статичного коефіцієнта передачі струму бази, який може помітно відрізнятись в транзисторах одного й того ж типу.
Задання струму бази за допомогою подільника напруги.
NPN-транзистор. Схема задання струму бази NPN-транзистора за допомогою подільни-ка напруги в каскаді з загальним емітером показана на малюнку 6.2. Струм колектора в ре-жимі насичення описується: Ікн = Ек/ (Rк+Rе). Струм насичення бази не залежить від R1 та R2. Ібн = Ікн / βDC, а напруга на базі рівна: Uб = Ек×Rе/ (Rк+Rе) + Uбе0. Ця ж напруга задається подільником напруги. Знаючи Ек та Uб, можна визначити відношення плечей подільника.
Мал. 6.2
Сумарний опір подільника зазвичай вибирається так, щоб струм, що протікає через ньо-го був приблизно в 3…5 раз більший, ніж струм бази. Склавши систему рівнянь та розв’язав-ши її, можна знайти опори R1 та R2. Аналогічним чином каскад розраховується і в підсилю-вальному режимі. Струм колектора тут описується рівнянням навантажувальної прямої:
Ік = (Ек–Uке–Uе) / Rк, де Uе = Іе×Re.
Іб = Ік / βDC; Ік = Іе – Іб.
Напруга бази Uб = Іе×Rе+ Uбе0 , звідки струм емітера Іе = (Uб-Uбе0) / Rе.
Напруга переходу колектор-емітер визначається за законом Кірхгофа:
Uке = Ек–Ік×Rк–Іе×Rе.
Коефіцієнт нестабільності при (Uе>Uе0) рівний: S = 1 + Rб / Rе , де
Rб = R1×R2 / (R1+R2).
Для РNP-транзистора треба змінити полярність напруг та напрями струмів на обернені.
Мал. 6.3
Задання струму бази за допомогою резистора в ланцюгу база-колектор.
Відповідна схема показана на малюнку 6.4. Струм колектора в режимі підсилення описується як Ік = (Ек–Uке) / Rк. Робоча точка визначається точкою перетину навантажуваль-ної лінії та вихідної характеристики транзистора. Струм бази визначається з виразу:
Іб = (Uке– Uбе0) / Rб.
Струм колектора у схемі визначається за формулою: Ік = (Ек–Uбе) / (Rк+Rб / βDC).
Значення напруги для переходу колектор-емітер обчислюється за законом Кірхгофа:
Uке = Ек–Ік×Rк , а значення βDC = Ік / Іб. Коефіцієнт нестабільності: S = Rб /Rк.
Мал. 6.4