2. Практична частина
Налаштування осцилографа проводиться за допомогою його панелі, де містяться харак-теристики каналів А та В, синхронізації та розгортки. Слід зазначити, що графіки можна ба-чити у трьох проекціях: Y/Т (розгортка в часі), А/В та В/А ( один сигнал в залежності від ін-шого).
Під’єднання виводів потрібно здійснювати ретельно, без розривів. Адже тоді можлива неправильна робота схеми. Для зручності під’єднань можна застосовувати «крапку». Її вста-новлення на схемі у потрібних місцях дає можливість краще проектувати складні вузли.
Зберігається відповідність характеристик елементів відповідно схемам.
2.1. Програма роботи та завдання.
2.1.1. Скласти схему мал. 13.3 за допомогою програми EWB5.12 та встановити значення параметрів елементів відповідно до неї.
2.1.2. Виміряти напругу на виході. Порівняти її з Uвих визначеною за формулою.
2.1.3. Провести дослідження схеми мал. 13.4 аналогічне пунктам 2.1.1- 2.1.2.
2.1.4 У звіт занести усі схеми, вихідні дані та вимірювані дані. Відповісти письмово на контрольні питання.
Мал. 13.3
Мал. 13.4
Контрольні питання:
1) Для чого потрібна корекція частотних характеристик ІМС ОП? Яким чином вона здійс-нюється?
2) Які елементи аналогової обчислювальної техніки ви знаєте?
Лабораторне заняття № 14
Тема: Транзисторні ключі.
Мета роботи. Дослідження статичного та динамічного режимів роботи ключа на біпо-лярному транзисторі; способів зменшення часу переходу ключа з одного стану в інший.
1. Теоретичні відомості
Одними із основних елементів більшості імпульсних схем є електронні ключі, головне призначення яких – комутація ланцюга навантаження за допомогою керуючих електричних сигналів.
Основу довільного електронного ключа складає активний елемент (діод, тріод, біполяр-ний чи полярний транзистор, іонний пристрій), що працює в нелінійному, ключовому ре-жимі. По аналогії з механічним ключем якість електронного ключа визначається наступними параметрами: падінням напруги на ключі в замкнутому стані; струмом через ключ в ро-зімкнутому стані; швидкістю переходу ключа із одного стану в інший.
Робота довільного активного елемента в ключових схемах характеризується рядом особливостей, які пов’язані, перш за все, з великими входами сигналів та різкими змінами режимів роботи активних елементів.
Найпростіша схема транзисторного ключа показана на малюнках 14.1 та 14.2.
Мал. 14.1
Мал. 14.2
Вона (схема) аналогічна схемі лампового ключа, лише керуюча напруга, що подається в ланцюг бази, має іншу полярність (додатній прямокутний імпульс). Для покращення харак-теристик параметри схеми вибирають таким чином, щоб транзистор переходив з режиму на-сичення, коли два p-n-переходи відкриті, в режим відсічки, коли p-n-переходи закриті.
В режимі насичення, який відповідає замкненому стану транзисторного ключа, через навантаження проходить максимальний струм Ік = Ікн. При цьому опір транзистора постійно-му струму дуже малий, так як він складається з опору двох p-n-переходів, зміщених в прямо-му напрямку. В режимі відсічки, який відповідає розімкнутому стану транзисторного ключа, два p-n-перехода зміщені в оберненому напрямку та через навантаження проходить малий струм, рівний тепловому струму закритого колекторного переходу, а опір транзистора по-стійному струму є достатньо великим.
Третій параметр – швидкість переходу ключа з одного стану в інший – пов'язаний як з параметрами схеми, так і з інерційністю транзистора. Інерційні властивості транзистора ви-значаються двома основними факторами – інерційністю процесу переносу носіїв заряду в базі та наявністю ємностей p-n-переходів.