- •Методичні вказівки
- •Лабораторне заняття № 1
- •1. Теоретичні відомості
- •2. Практична частина
- •2.1. Програма роботи та завдання.
- •Лабораторне заняття № 2
- •1. Теоретичні відомості
- •2. Практична частина
- •2.1. Програма роботи та завдання.
- •Лабораторне заняття № 3
- •1. Теоретичні відомості
- •2. Практична частина
- •2.1. Програма роботи та завдання.
- •Лабораторне заняття № 4
- •1. Теоретичні відомості
- •2. Практична частина
- •2.1. Програма роботи та завдання.
- •Лабораторне заняття № 5
- •1. Теоретичні відомості
- •2. Практична частина
- •2.1. Програма роботи та завдання.
- •Лабораторне заняття № 6
- •1. Теоретичні відомості
- •2. Практична частина
- •2.1. Програма роботи та завдання.
- •Лабораторне заняття № 7
- •1. Теоретичні відомості
- •2. Практична частина
- •2.1. Програма роботи та завдання.
- •Лабораторне заняття № 8
- •1. Теоретичні відомості
- •2. Практична частина
- •2.1. Програма роботи та завдання.
- •Лабораторне заняття № 9
- •1. Теоретичні відомості
- •2. Практична частина
- •2.1. Програма роботи та завдання.
- •Лабораторне заняття № 10
- •1. Теоретичні відомості
- •2. Практична частина
- •2.1. Програма роботи та завдання.
- •Лабораторне заняття № 11
- •1. Теоретичні відомості
- •2. Практична частина
- •2.1. Програма роботи та завдання.
- •Лабораторне заняття № 12
- •1. Теоретичні відомості
- •2. Практична частина
- •2.1. Програма роботи та завдання.
- •Лабораторне заняття № 13
- •1. Теоретичні відомості
- •2. Практична частина
- •2.1. Програма роботи та завдання.
- •Лабораторне заняття № 14
- •1. Теоретичні відомості
- •2. Практична частина
- •2.1. Програма роботи та завдання.
- •Лабораторне заняття № 15
- •1. Теоретичні відомості
- •2. Практична частина
- •2.1. Програма роботи та завдання.
- •Лабораторне заняття № 16
- •1. Теоретичні відомості
- •2. Практична частина
- •2.1. Програма роботи та завдання.
- •43018, М. Луцьк, вул.Львівська, 75
2. Практична частина
Налаштування осцилографа проводиться за допомогою його панелі, де містяться харак-теристики каналів А та В, синхронізації та розгортки. Слід зазначити, що графіки можна ба-чити у трьох проекціях: Y/Т (розгортка в часі), А/В та В/А ( один сигнал в залежності від ін-шого).
Під’єднання виводів потрібно здійснювати ретельно, без розривів. Адже тоді можлива неправильна робота схеми. Для зручності під’єднань можна застосовувати «крапку». Її вста-новлення на схемі у потрібних місцях дає можливість краще проектувати складні вузли.
Зберігається відповідність характеристик елементів відповідно схемам.
2.1. Програма роботи та завдання.
2.1.1. Побудувати схему відповідно до малюнку 9.2 з відповідними параметрами. Змінити значення опору RL до 2 кОм. Налаштувати схему для роботи: встановити вольтметр V1, що вимірює вихідну напругу, в режим DC, інші вольтметри та амперметр – у режим АС; увімкнути схему; вибрати номінал резистора R2 таким чином, щоб V1 показував напругу дещо більшу, ніж половина напруги живлення Ес.
2.1.2. Встановити вольтметр V1 у режим АС. Для режиму, що встановився, записати результати вимірювань вхідної та вихідної напруг, різниці фаз вхідного та вихідного синусо-їдальних сигналів, визначеної за допомогою характеріографа (Боде-плотера). За результа-тами вимірювання вхідної та вихідної синусоїдальних напруг обчислити коефіцієнт підси-лення каскаду по напрузі.
2.1.3. Для схеми на малюнку визначити змінний струм емітера. За його значенням об-числити диференційний опір re емітерного переходу. Використовуючи знайдене значення, обчислити коефіцієнт підсилення каскаду, порівняти з отриманим в п. 2.1.2.
2.1.4. Обчислити змінний вхідний струм Iвх = UVd / Rd. За показами вольтметра в ре-жимі АС, який вимірює вхідну напругу каскаду, та знайденим значення Iвх знайти rвх.
2.1.5. За значенням коефіцієнта підсилення струму β та величиною диференційного опору re обчислити вхідний опір транзистора rі. Обчислити значення rвх, використовуючи rі , R1, R2.
2.1.6. Встановити номінал резистора RL 200 кОм. Увімкнути схему та виміряти значен-ня вхідної та вихідної синусоїдальних напруг. Використовуючи результати вимірювань, об-числити нове значення коефіцієнта підсилення по напрузі.
2.1.7. Використовуючи результати вимірювань вихідної синусоїдальної напруги в пунк-тах 2.1.2 та 2.1.6, значення опору навантаження, визначити вихідний опір підсилювача rвих.
2.1.8. Встановити значення резистора RL 2 кОм. Видалити конденсатор з кола емітера та увімкнути схему. Виміряти вхідну та вихідну синусоїдальні напруги. За результатами ви-мірювань обчислити коефіцієнт підсилення каскаду з ЗЕ з опором в колі емітера по напрузі.
2.1.9. Встановити значення резистора Re – 0,1 Ом. За величиною опорів re, Rе та зна-ченням опору rk обчислити значення коефіцієнта підсилення каскаду з ЗЕ.
2.1.10. Зняти амплітудно-частотну характеристику на схемі із ЗЕ.
2.1.11. У звіт занести усі схеми, вихідні дані, вимірювані та розраховані дані. Відпо-вісти письмово на контрольні питання.
Контрольні питання:
1) Як впливає опір Rе на коефіцієнт підсилення по напрузі підсилювача?
Як впливає зменшення опору навантаження на коефіцієнт підсилення по напрузі?
Якою є різниця фаз вхідної та вихідної синусоїдальних напруг для каскаду з ЗЕ?
Порівняйте значення вхідних опорів rвх , отриманих з пунктів 2.1.4 та 2.1.5.
Мал. 9.1
Мал. 9.2