Тема 2. Джерела цивільного права. Цивільні правовідносини

Ключові поняття: цивільне законодавство, аналогія закону, аналогія права, джерела цивільного права, дія цивільних законів у часі, у просторі та за колом осіб, прогалини в законодавстві, зворотна сила законів, склад цивільних правовідносин, об’єкт цивільних правовідносин, суб’єкт цивільних правовідносин, зміст цивільних правовідносин, суб’єктивне право, суб’єктивний обов’язок.

Методичні рекомендації

Розгляд питань цієї теми закладає основні підходи до правозастосовчої діяльності як необхідного елементу професії юриста. Курсанти насамперед мають з’ясувати поняття і види джерел цивільного права, до яких цивільне законодавство зараховує не лише нормативно-правові акти, а й міжнародні договори та правові звичаї. Важливим є розуміння співвідношення понять “цивільне право як галузь права” та “цивільного законодавства”, а також співвідношення цивільного законодавства з іншими галузями законодавства (господарським, сімейним, трудовим, житловим, митним тощо).

При визначенні системи цивільного законодавства треба дати його розгорнуту структуру та охарактеризувати кожен елемент, а саме: Конституція як основа цивільного законодавства; Цивільний кодекс – основний акт цивільного законодавства; інші законодавчі акти; підзаконні нормативні акти та їх різновиди; цивільно-правове значення локальної нормотворчості юридичних осіб; чинні нормативно-правові акти колишнього СРСР та УРСР, що діють на території України відповідно до Закону України “Про правонаступництво”. Разом з тим треба пам’ятати, що судова й господарська практика має лише інтерпретаційне значення в удосконаленні, тлумаченні та застосуванні цивільного законодавства, і не вважається джерелом права. Окреме місце посідають рішення Конституційного Суду України.

Особливості законодавчої техніки обумовлюють структуру Цивільного кодексу України., який є кодифікованим нормативним актом.

Застосування цивільного законодавства обумовлює розгляд його дії у часі, у просторі і за колом осіб; зворотної сили актів цивільного законодавства, співвідношення загального та спеціального законодавства; колізійних норм та їх застосування. Складними для сприйняття є питання аналогії закону й аналогії права. Курсантам треба усвідомити, що метою застосування аналогії є заповнення прогалин у правовому регулюванні цивільних відносин за допомогою норм, які регулюють подібні цивільні відносини (аналогія закону), або виходячи із загальних засад і змісту цивільного законодавства (аналогія права). Роль у формуванні й застосуванні цивільного законодавства норм моралі, звичаїв ділового обороту.

Друга частина цієї теми призначена, щоб дати курсантам основи теорії цивільного права, центральним ядром якої і є вчення про цивільне правовідношення. Послідовне вивчення питань цієї теми дозволить студентам скласти чітке уявлення про цивільні правовідносини, його структурні особливості та елементи, про суб’єкти цивільних прав та обов’язків.

ПЛАН

1. Поняття та різновиди джерел цивільного права.

2. Поняття і система цивільного законодавства. Співвідношення визначень “цивільне право” та “цивільне законодавство”.

3. Дія цивільного законодавства у просторі, часі та за колом осіб. Колізійні норми та їх застосування. Співвідношення загального і спеціального цивільного законодавства.

4. Заповнення прогалин чинного цивільного законодавства: аналогія права, аналогія закону та можливості їх застосування.

5. Поняття, особливості та види цивільних правовідносин.

6. Структура цивільних правовідносин: суб’єктний склад, об’єкт і зміст.