планування (пов'язане із створеною метою, цілями)
організація (хто-що робить, кому звітується, тощо)
управління (керівництво) (подання інструкцій, ідей)
Координація
контроль (чи ефективне керівництво)
Підхід А. Файоля перетворився в 50-х р. у процесний підхід, де кількість функцій стала налічувати біля 40, однак їх можна об’єднати у наступні функції:
Планування
Організація
Мотивування (сьогодні найважливіше у менеджменті)
Контроль
Крім названих чотирьох основних існують дві додаткові, а по суті інтегральні функції, які пронизують процес управління, тобто перші 4-ри функції:
1. Прийняття рішення;
2. Комунікації - обмін інформацією. Головне, що робить керівник — це прийняття рішення.
14 Принципів управління за а. Файолем:
Принцип розподілу праці (Розподіл праці, який має бути доцільним, спеціалізація).
Принцип влади (Повноваження і відповідальність, повноваження пов'язані з відповідальністю, накази супроводжуються нею).
Принцип дисципліни (Дисципліна це одне із завдань керівництва, порушення дисципліни санкції, по іншому не можна буде навести дисципліну, слухняність допомагає ефективно працювати).
Принцип одного керівника( В одного підлеглого - один керівник).
Принцип єдності напрямку. Кожна група повинна діяти в рамках однієї мети. Зусилля кожного працівника повинні бути скоординовані в одному напрямку, всі повинні знати спільну мету.
Принцип підпорядкування індивідуальних інтересів, інтересам фірми, загальним інтересам.
Принцип винагороди, працівники повинні стримувати винагороду відповідно до її внеску,
Принцип централізації. Централізація і децентралізація влади. Оптимальне співвідношення централізації влади і делегування повноважень.
В управління має бути централізація, децентралізація. Які функції мають бути в головного керівництва, а що в руках інших менеджерів, підлеглих працівників.
Принцип ієрархічної ланки. Підлеглий виконує накази керівника (дотримувати формальної ланки управління розпоряджень зверху вниз) до тих пір доки зверху не надійде команда щодо отримання зворотного зв'язку - виконувати і не обговорювати.
Принцип порядку. Працівники і відповідні матеріальні цінності повинні бути на своїх відповідних місцях.
Принцип справедливості. Це поєднання доброти і законності в управлінні організацією, що приводить до відданості і лояльності персоналу).
Принцип стабільності персоналу. Важливо зберігати кадри. Новим працівникам треба давати час на адаптацію, знайомити з основними напрямками розвитку, запобігати „біжучості” кадрів.
Принцип ініціативи. Ефективним працівникам найбільше задоволення приносить можливість самостійно планувати і реалізовувати певну частину роботи.
Принцип кастового духу, корпоративний дух. Люди повинні пишатись тим, що працюють на даному підприємстві треба допомогти їм згуртовуватись, щоб вони відчували себе командою.
4. Бюрократія Макса Вебера. (долучений В.Вундт)
Принципи бюрократії:
існування служб, сурово визначених законами таким чином, що їх функції чітко розмежовані, як і влада приймати рішення.
Захист службовців у відповідності до їх службового становища
Ієрархія виконання функцій, що відображає чітку адміністративну структуру, що розмежовує управлінські посади і підрозділи з можливістю звертання вищих керівників до нижчих. (Зазвичай керівник 1), а не колегіальне. Звідси тенденція до максимальної централізації влади.
Підбір кадрів відбувається на конкурсній основі
Оплата праці службовця є регулярною і, як правило, фіксованою, з пенсійним забезпеченням після виходу на пенсію.
Розмір оплати встановлюється у відповідності до штатного розпису і рівнем відповідальності кожного працівника.
Право контролю з боку адміністрації за роботою підлеглих надається певним контрольно-дисциплінарним комісіям.
Можливість просування по службі на основі оцінки за об’єктивними критеріями, а не суб’єктивним бажанням.адміністрації.
Відділення функції від особистості службовця.
Існує чіткий розподіл функцій для різних служб, а також право приймати рішення певними керівниками.. Бюрократія - це відображення в документах процесу діяльності, її структура, послідовність, технологія, владні виконавчі повноваження їх послідовність , технологія, права, обов'язки. Це ознака і атрибут управлінської культури, без цього виходить невизначеність, хаос. Однак бюрократія задає значну суперечливість в процес управління. З одного боку людина є функцією в управлінні, людська особистість перетворюється в функціонера, з іншого боку в управлінні постійно виникає необхідність проявляти творчість, ініціативу, неординарність, бо реальність життя не рідко виходить за межі бюрократичних процедур.
В управлінні з бюрократією закладається значна суперечність. Життя завжди ширше і складніше інструкцій, вмникають колізії,(тому існують Суди). Людина (працівник), яка має свої обов’язки потрапляє в „ножиці” управлінської діяльності. Він може бути покараний за відступ від інструкції і за те, що діяв по інструкції і не виявив ініціативи, людяності, творчості, тобто не відступив по ситуації від інструкції.
5.Ділове адміністрування.
Результатом цих підходів (Тейлора, Файоля, Вебера) сформувалося ділове адміністрування.
1-Тейлор — науковий управління (економічна категорія-людина);
2-Файоль — функціональний підхід;
3-М. Вебер — бюрократія.