1. Нормування оборотних коштів

Нормування оборотних коштів – це визначення мінімально необхідної потреби в них для забезпечення безперебійності виробничого процесу.

Нормовані оборотні кошти – це оборотні виробничі фонди + готова продукція на складі.

Існує 2 основні методи нормування оборотних коштів:

1. метод прямого розрахунку – передбачає розрахунок індивідуальних і сукупного нормативу. Цей метод застосовується, як правило, на новостворених підприємствах.

Індивідуальні нормативи визначаються для виробничих запасів, незавершеного виробництва та готової продукції.

Потреба в оборотному капіталі, авансованого у запаси товарно-матеріальних цінностей кожного виду, визначається шляхом множення одноденної їхньої витрати (Ов) на норму запасу в днях (Nдн). Тобто:

Н у вир.запасах = Ов * Nдн

Одноденні витрати визначаються шляхом ділення витрат за кошторисом 4 кварталу на 90 днів.

Норма запасу в днях включає:

• транспортний запас – різниця між часом перебування вантажу в дорозі та часом перебігу документів;

• підготовчий запас – розвантажування, складування товарів;

• технологічний запас – сушіння, подрібнення, розкроювання…;

• поточний запас – 50% середнього інтервалу між поставками товарів;

• гарантійний запас – 50% поточного.

Норматив оборотних коштів для незавершеного виробництва визначається за формулою:

Н у незав.в-ві = Ов*Д*К,

де Ов – одноденні витрати за планом 4 кварталу, тис.грн.;

Д – тривалість виробничого циклу, дні;

К – коефіцієнт зростання витрат.

Тривалість виробничого циклу складається з часу, витраченого на оброблення деталей (технологічний запас), транспортування деталей від одного робочого місця до іншого і передавання готової продукції на склад (транспортний запас), пербування виробів між окремими операціями (оборотний запас), а також зі страхового запасу оброблюваних деталей.

Коефіцієнт зростання витрат характеризує рівень готовності виробів у незавершеному виробництві, тобто відношення витрат у незавершеному виробництві до всієї собівартості готової продукції.

К = (А + 0,5Б) / (А+Б),

де А – витрати, які здійснюються одноразово на початку виробничого циклу (сировина, матеріали);

Б – наступні витрати, які включаються в собівартість продукції (заробітна плата, амортизаційні відрахування).

Норматив оборотних коштів у витратах майбутніх періодів визначається за формулою:

Нв.м.п. = Со + Вп – Вв

Со – сума коштів, які вкладено в ці витрати на початку запланованого періоду;

Вп – витрати, що проводяться в плановому році;

Вв – витрати, що включаються в собівартість запланованого періоду

Норматив оборотних коштів у готовій продукції визначається за формулою:

Нгот.пр. = Ов*Nдн

Сукупний норматив визначають шляхом додавання всіх індивідуальних нормативів.

2) економічний метод – полягає в тому, що сукупний норматив ділять на 2 частини:

• виробничий (сировина, матеріали, покупні напівфабрикати, незавершене виробництво, готова продукція);

• невиробничий (запасні частини, МШП, витрати майбутніх періодів).

Для визначення загального нормативу на плановий рік виробничий норматив збільшується відповідно до темпів зростання виробничої програми, а невиробничий – збільшується на 50% від зростання виробничої програми.

Приклад 1.

Норматив оборотних коштів підприємства на початок планового року становив 1000 тис. грн., у тім числі виробничий — 800 тис. грн., невиробничий — 200 тис. грн. Зростання виробничої програми на плановий рік передбачене в розмірі 10 % проти минулого року. У плановому році в результаті реалізації заходів для поліп­шення використання оборотних коштів передбачається прискорення їх обертання на 2 %.

Виходячи з наведених даних виконаємо такі розрахунки.

1. Визначаємо виробничий норматив оборотних коштів на плановий рік:

тис. грн.

2. Визначаємо невиробничий норматив оборотних коштів на плановий рік:

тис. грн.

3. Загальний норматив на плановий рік становитиме 1090 тис. грн. (880 + 210).

4. У зв’язку з прискоренням обертання оборотних коштів у плановому році на 2 % визначаємо очікувану суму вивільнення з обігу оборотних коштів:

5. Отже, норматив оборотних коштів на плановий рік з урахуванням прискорення обороту коштів становитиме 1068,2 тис. грн. (1090 — 21,8). Приріст нормативу становитиме 68,2 тис. грн. (1068,2 — 1000).

Цей метод, застосовується, як правило, для вже діючих підприємств.

Нормовані оборотні кошти є об’єктом фінансового планування і обов’язково відображаються у бізнес-планах та поточних бюджетах підприємства. Ненормовані оборотні кошти, як правило, не плануються.