- •Черкаси, чдту 2009
- •1 Мета та завдання дипломної роботи
- •2 Основні напрямки дипломних робіт
- •2.1 Спеціалізація «Прилади точної механіки»
- •2.2 Спеціалізація «Медичні прилади та системи»
- •2.3 Дипломна дослідницька робота
- •3 Структура, зміст та обсяг дипломної роботи бакалавра
- •3.1 Загальні положення
- •3.2 Зміст технічного завдання (див. Додаток а2)
- •3.3 Структура та зміст пояснювальної записки (пз)
- •3.4 Структура графічної частини
- •3.5 Правила присвоєння класифікаційного коду.
- •4. Оформлення матеріалів дипломної роботи
- •4.1 Вимоги до оформлення пояснювальної записки
- •4.2 Вимоги до оформлення графічної частини
- •5. Організація дипломного проектування
- •6. Захист дипломної роботи
- •7. Оформлення супровідної документації
- •8. Бібліографічний список нормативної документації
- •9. Бібліографічний список використаної літератури
- •Міністерство освіти і науки України черкаський державний технолоічний університет
- •Пояснювальна записка
- •Завдання на дипломний проект (роботу) студентові
- •Анотація на дипломну роботу освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»
- •Рецензія на дипломну роботу освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”
- •Відгук керівника дипломного проекту (роботи) освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”
3.4 Структура графічної частини
Номенклатура схем на пристрій (прилад, апарат, установку) повинна визначатися залежно від особливостей пристрою.
Кількість типів схем на пристрій має бути мінімальною, але в сукупності вони повинні містити відомості в обсязі, достатньому для проектування, виготовлення, експлуатації та ремонту пристрою.
Графічна частина дипломної роботи повинна містити (таблиця 3.2).
Таблиця 3.2 – Складові частини графічного матеріалу дипломної роботи
Склад графічного матеріалу |
Кіл. арк. |
Формат |
Приклад оформлення |
|
1 |
А1 (або А2) |
додаток Б2, Б3, Б4 |
|
1 |
А1 (або А2) |
додаток Б8, Б9 |
|
1 |
А1 (або А2)*8 |
додаток Б12 |
|
1 |
А1 |
додаток Б13 |
|
1-3 |
А1 (або А2)*8
|
додаток Б5, Б6, Б7 |
|
1-2 |
А1 |
додаток Б14 |
Всього: |
6-9 |
|
|
Примітки *7за необхідністю *8 в залежності від складності креслення |
Графічна частина виконується переважно, з використанням машинних засобів проектування (Компас, AutoCad).
Найменування і код схем визначають їх видом і типом (таблиця 3.3).
Код схеми повинен складатися з літерної частини, що визначає вид схеми, і цифрової частини, що визначає тип схеми.
Наприклад, схема електрична принципова - Э3; схема гідравлічна з’єднань - Г4; схема ділення структурна - Е1; схема електрогідравлічна принципова - С3; схема електро-гідро-пневмо-кінематична принципова - С3; схема електрична з’єднань і підключення - Е0; схема гідравлічна структурна, принципова і з’єднань - Г0.
Між схемами одного комплекту конструкторських документів на пристрій має бути встановлений однозначний зв’язок, який забезпечив би можливість швидкого відшукання одних і тих же елементів (пристроїв, функціональних груп), зв’язків або з’єднань на всіх схемах даного комплекту.
Таблиця 3.3 – Види та типи схем
Види схем (залежать від елементів та зв’язків, що входять до складу приладу) ГОСТ 2.701-84 |
Типи схем (залежать від основного призначення) |
||
електричні |
Э |
структурні |
1 |
гідравлічні |
Г |
функціональні |
2 |
пневматичні |
П |
принципові (повні) |
3 |
газові (окрім пневматичних) |
Х |
з’єднань (монтажні) |
4 |
кінематичні |
К |
підключення |
5 |
вакуумні |
В |
загальні |
6 |
оптичні |
Л |
розташування |
7 |
енергетичні |
Р |
об’єднані |
0 |
ділення |
Е |
|
|
комбіновані |
С |
|
|
Схема структурна - схема, що визначає основні функціональні частини виробу, їх призначення та взаємозв’язки.
Схеми структурні розробляють при проектуванні пристрою (приладу, апарату, установки) на стадіях, що передують розробці схем інших типів, і користуються ними для загального ознайомлення з пристроєм.
Схема функціональна - схема, що роз’яснює певні процеси, що протікають в окремих функціональних ланцюгах пристрою (приладу, апарату, установки) або в цілому.
Схемами функціональними користуються для вивчення принципів роботи, а також при налагодженні, контролі та ремонті.
Схема принципова (повна) - схема, що визначає повний склад елементів і зв’язків між ними і, як правило, дає детальне уявлення про принципи роботи пристрою (приладу, апарату, установки).
Схемами принциповими користуються для вивчення принципів роботи, а також при налагодженні, контролі та ремонті. Вони слугують підставою для розробки інших конструкторських документів, наприклад, схем з’єднань (монтажних) і креслень.
Схема з’єднань (монтажна) - схема, що показує з’єднання складових частин пристрою (приладу, апарату, установки), і , що визначає дроти, джгути, кабелі або трубопроводи, якими здійснюються ці з’єднання, а також місця їх приєднань і введення (роз’єми, плати, затиски і т. п.).
Схема підключення - схема, що показує зовнішні підключення виробу.
Схемами підключення користуються при розробці інших конструкторських документів, а також для здійснення підключень виробів та при їх експлуатації.
Схема загальна - схема, що визначає складові частини комплексу і з’єднання їх між собою на місці експлуатації.
Схемами загальними користуються при ознайомленні з комплексами, а також при їх контролі та експлуатації. Схему загальну на складальну одиницю допускається розробляти при необхідності.
Схема розташування - схема, що визначає відносне розташування складових частин пристрою (приладу, апарату, установки), а при необхідності, також джгутів, дротів, кабелів, трубопроводів і тому подібне.
Схемами розташування користуються при розробці інших конструкторських документів, а також при експлуатації і ремонті.
Схема об’єднана - схема, коли на одному конструкторському документі виконують схеми двох або декількох типів, випущених на один пристрій (прилад, апарат, установку). Загальні правила виконання електричних схем повинні відповідати ГОСТ 2.721, ГОСТ 2.758.