5.7. Форми і типи рельєфу.

Внаслідок сукупної дії ендогенних та екзогенних процесів рельєф поверхні Землі зазнає суттєвих змін і перетворень. Наука, що вивчає рельєф земної поверхні, його походження і розвиток, називається геоморфологією.

Рельєф - це сукупність усіх форм земної поверхні: височин, рівнин і заглибин. Ці нерівності на поверхні досить динамічні, знаходяться у стані безперервних змін і перетворень, внаслідок чого знищуються старі і виникають нові форми рельєфу.

Рельєф відіграє величезну роль на Землі у перерозподілі тепла та вологи, поверхневих і підземних вод, відкладів пухких наносів, пересування повітряних мас. Він має великий вплив на розміщення, характер і стійкість промислових та цивільних будівель і споруд, а також гідротехнічних об'єктів, шляхів і т. ін.

5.7.1. Елементи і форми рельєфу

У геоморфології розрізняють елементи і форми рельєфу. До елементів відносять поверхні, лінії і точки, що складають форми рельєфу.

Поверхні бувають горизонтальними, похилими, випуклими, увігнутими і складними.

Лінії є результатом перехрещення поверхонь. Розрізняють такі лінії: вододільну, водозливну, підошовну, брівку. Вододільна лінія поділяє поверхневий стік двох протилежних схилів. Водозливна лінія є результатом перехрещення двох поверхонь схилів і пролягає дном долини, балки, яру. Підошовна (підгірна) лінія обмежує підніжжя схилів різних форм рельєфу. Брівка - це лінія, якою йде різкий перегин схилу, тобто різка зміна його крутизни.

До характерних точок рельєфу відносять вершинні - найвищі на певній ділянці місцевості і донні - найнижчі точки понижень рельєфу.

Форми рельєфу утворюються із різних сполучень елементів. Розрізняють дві групи форм: позитивні - випуклі по відношенню до площини горизонту і негативні - увігнуті. За походженням усі форми поділяються на тектонічні, ерозійні та акумулятивні.

Тектонічні виникають внаслідок рухів земної кори. Це величезні форми, що утворюють загальний вигляд рельєфу Землі (гірські хребти, рівнини, морські западини і т. ін.).

Ерозійні форми пов'язані із руйнівною роботою текучих вод (атмосферних, річкових, підземних) і з часом активно змінюють свої обриси (яри, балки, річкові долини, ущелини).

Акумулятивні форми (річкові тераси, дюни, бархани і т. ін.) є наслідком накопичення продуктів вивітрювання.

До позитивних форм належать різноманітні випуклі геологічні об’єми:

Нагір’я – це широка височина, що складається із системи гірських хребтів і вершин (наприклад, Памір).

Гірський кряж –це невисокий гірський хребет із пологими схилами і плоскою вершиною (приміром, Донецький кряж).

Гірський хребет – являє собою витягнуту височину із відносною висотою понад 200 м, має круті, часто скелясті схили.

Гора - це ізольована височина з крутими схилами. Відносна висота більше 200 м.

Плоскогір'ям вважають високо (за 500 м) підняту над рівнем моря ділянку суходолу з плоскою або хвилястою поверхнею.

Плато – це підвищена рівнина, що підноситься над рівнем моря більш як на 200 м і обмежена добре вираженими, часто стрімкими схилами.

Гряда - вузька, витягнута в довжину височина із крутизною схилів більше 20⁰ і плоскою вершиною.

Увал - видовжена височина із пологими схилами і плоскими вершинними поверхнями.

Пагорб - відокремлена куполоподібна або конічна височина із пологими схилами. Відносна висота менше 200 м.

Курган - штучний пагорб.

Згірок (горб) - ізольована куполоподібна або конічна височина із чіткою лінією підніжжя. Крутизна схилів не перевищує 25°, вершини плоскі.

Конус виносу - невисоке підвищення в гирлі русел; має вигляд зрізаного конуса зі слабко випуклими пологими схилами,

Негативні форми рельєфу створюють увігнуті геологічні утворення:

Котловина - западина значної глибини із крутими схилами.

Впадина - неглибоке зниження з пологими схилами.

Долина – рівна плоска місцевість, що розташована між пагорбами чи горами.

Балка - витягнута заглибина значної довжини; із трьох боків має пологі задерновані, покриті рослинністю схили.

Яр - витягнута заглибина з крутими, інколи прямовисними оголеними схилами; утворилася внаслідок розмиву пухких осадових порід тимчасовими водяними потоками.

Промоїна - невелика (до 0.5м) і неглибока видовжена заглибина, що має з трьох боків круті, непокриті рослинністю схил. Виникає при розмиванні схилів.

Лощина – невелика витягнута улоговина з пологими схилами, покритими рослинністю. Глибина не перевищує кількох метрів.