- •Методичні вказівки
- •5. Ендогенні геологічні процеси.
- •5.1. Причини виникнення ендогенних процесів.
- •5.2. Тектонічні рухи земної кори
- •5.3. Форми порушеного залягання гірських порід.
- •5.3.1. Складчасті дислокації.
- •5.3.2. Розривні дислокації.
- •5.4. Значення тектонічних умов для будівництва.
- •5.5. Вулканічні явища.
- •5.6. Сейсмічні явища.
- •5.7. Форми і типи рельєфу.
- •5.7.1. Елементи і форми рельєфу
- •6. Основи гідрогеології.
- •6.1. Загальні відомості.
- •6.2. Походження підземних вод.
- •6.3. Види вологи в гірських породах.
- •6.4. Властивості гірських порід по відношенню до води
- •6.5. Фізичні властивості та хімічний склад підземних вод.
- •6.6. Класифікація підземних вод.
- •6.7. Режим ґрунтових вод.
- •6.7.1. Режимні чинники.
- •6.7.2. Спостереження за рівнем підземних вод.
- •6.7.3. Карти ґрунтових вод.
- •6.8. Динаміка підземних вод.
- •6.8.1. Основний закон руху підземних води.
- •6.8.2.Коефіцієнт фільтрації ґрунтів.
- •6.8.3. Напрямок, швидкість і витрати потоку ґрунтових вод.
- •6.8.4. Витрати плоского потоку.
- •6.9. Приплив ґрунтових вод до водозаборів
- •6.9.1. Депресійна вирва і радіус впливу.
- •6.9.2. Приплив ґрунтових вод до водозаборів.
- •6.10. Методи боротьби з ґрунтовними водами при будівництві.
- •6.11. Охорона підземних вод.
- •7. Основи ґрунтознавства
- •7.1. Загальні відомості
- •7.2. Ґрунт як дисперсна система.
- •7.3. Речовинний склад.
- •7.4. Гранулометричний склад ґрунту
- •7.5. Основні фізичні властивості ґрунтів
- •8. Природні геологічні та інженерно-геологічні процеси.
- •Список використаної літератури
- •М іністерство освіти та науки україни
- •Методичні вказівки
6.8.2.Коефіцієнт фільтрації ґрунтів.
Коефіцієнт фільтрації входить майже в усі гідрогеологічні розрахунки. Визначають його різними методами, в залежності від необхідної точності. Приблизну величину Кф можна визначити з таблиці 2.
Таблиця 2
Фільтраційні властивості ґрунтів
Назва породи |
Коефіцієнт фільтрації Кф , м/добу |
Суглинок |
0.05 |
Супісок |
0.1 ... 0.5 |
Лес |
0.05 ... 0.5 |
Пісок пилуватий |
0.5 ... 1.0 |
Пісок дрібнозернистий |
1.0 ....5.0 |
Пісок середньозернистий |
5.0 ... 20 |
Пісок крупнозернистий |
20 ... 50 |
Гравій |
50 ... 150 |
Галька |
100 ... 1000 |
В багатьох випадках виникає потреба у більш вірогідних значеннях коефіцієнта фільтрації. Для цього існують різні методи, що поділяються на 3 групи: розрахункові, лабораторні і польові. Найточніші значення Кф одержують за допомогою польових методів, наближені значення - розрахунковим шляхом.
Розрахунковим шляхом коефіцієнт фільтрації визначається, головним чином, для пісків. Для цього користуються емпіричними формулами, що пов'язують коефіцієнт пористості із гранулометричним складом. Найпростішою є формула
Кф = 1500 d210, м/добу,
де d10 - діючий діаметр, мм, тобто такий, що відповідає тому діаметру часток, дрібніше яких в пісках міститься менше 10% від загальної ваги.
Лабораторні методи дають досить вірогідні результати. Суть методів полягає в тому, що породу розміщують у циліндричному посуді і пропускають воду під певним напором. Під час досліду вимірюють кількість води, що профільтрована через породу, час і величину гідравлічного градієнта. Знаючи площу поперечного перетину зразка F та визначивши витрату Q і градієнт I, знаходять коефіцієнт фільтрації
Кф = Q / F I = V / I
Рис.13 Прилади для визначення коефіцієнта фільтрації.
а) в пісках; б) в супісках та суглинках.
Для лабораторного визначення Кф існують різні прилади, що поділяються на 2 групи: 1) прилади, в яких Кф визначається для необтиснутих зразків порід (рис. 13, а); 2) прилади, в яких Кф визначається в зразках, що знаходяться під певним тиском (рис. 13, б).
Для пісків найбільш розповсюдженим є прилад Тіма-Каменського і трубка СПЕЦГЕО; для суглинків, супісків, лесів - прилади типу ПВГ, що дозволяють визначати Кф на зразках з непорушеною і порушеною структурою. Для глинистих порід найбільш доцільним є визначення Кф на зразках з непорушеною структурою, обтиснутих діючим на них в основі будівлі чи споруди навантаженням.
Польові методи дозволяють визначати коефіцієнт фільтрації в умовах будівельних майданчиків. Це забезпечує більш вірогідні результати, оскільки не порушується структура і текстура ґрунтів основи та їх природне залягання. При наявності ґрунтових вод Кф визначають методом відкачування із гірничих виробок (свердловин), а у випадку сухих порід користуються методом наливання (чи нагнітання) у шурфи (метод Болдирєва А.К.).
Відкачування роблять як з однієї свердловині або шурфу (поодиноке відкачування), так і з групи свердловин (куща) - кущове відкачування. В останньому випадку одна із свердловин використовується як дослідна для відкачування, а решта служить для спостережень за зниженням рівня підземних вод навкруг дослідної свердловини. Кількість води Q, що відкачується із свердловини при певному зниженні рівня S, залежить від коефіцієнта фільтрації порід і відстані, на яку розповсюджується зниження рівня (радіуса депресійної вирви, радіуса впливу). Значення Кф, які одержують при відкачуванні, є середніми для дослідної товщі. Для розрахунку величини Кф користуються формулою:
де Q - витрата води, що її відкачують із дослідної свердловини при забезпеченні в ній постійного зниженого рівня, м/добу;
x1, x2- відповідні відстані двох спостережних свердловин від дослідної, м;
y1, y2- рівні води у спостережних свердловинах, м.