- •Методичні вказівки
- •5. Ендогенні геологічні процеси.
- •5.1. Причини виникнення ендогенних процесів.
- •5.2. Тектонічні рухи земної кори
- •5.3. Форми порушеного залягання гірських порід.
- •5.3.1. Складчасті дислокації.
- •5.3.2. Розривні дислокації.
- •5.4. Значення тектонічних умов для будівництва.
- •5.5. Вулканічні явища.
- •5.6. Сейсмічні явища.
- •5.7. Форми і типи рельєфу.
- •5.7.1. Елементи і форми рельєфу
- •6. Основи гідрогеології.
- •6.1. Загальні відомості.
- •6.2. Походження підземних вод.
- •6.3. Види вологи в гірських породах.
- •6.4. Властивості гірських порід по відношенню до води
- •6.5. Фізичні властивості та хімічний склад підземних вод.
- •6.6. Класифікація підземних вод.
- •6.7. Режим ґрунтових вод.
- •6.7.1. Режимні чинники.
- •6.7.2. Спостереження за рівнем підземних вод.
- •6.7.3. Карти ґрунтових вод.
- •6.8. Динаміка підземних вод.
- •6.8.1. Основний закон руху підземних води.
- •6.8.2.Коефіцієнт фільтрації ґрунтів.
- •6.8.3. Напрямок, швидкість і витрати потоку ґрунтових вод.
- •6.8.4. Витрати плоского потоку.
- •6.9. Приплив ґрунтових вод до водозаборів
- •6.9.1. Депресійна вирва і радіус впливу.
- •6.9.2. Приплив ґрунтових вод до водозаборів.
- •6.10. Методи боротьби з ґрунтовними водами при будівництві.
- •6.11. Охорона підземних вод.
- •7. Основи ґрунтознавства
- •7.1. Загальні відомості
- •7.2. Ґрунт як дисперсна система.
- •7.3. Речовинний склад.
- •7.4. Гранулометричний склад ґрунту
- •7.5. Основні фізичні властивості ґрунтів
- •8. Природні геологічні та інженерно-геологічні процеси.
- •Список використаної літератури
- •М іністерство освіти та науки україни
- •Методичні вказівки
6.11. Охорона підземних вод.
Основними заходами щодо охорони підземних вод є запобігання виснаження підземних вод та захист їх від забруднення.
Під виснаженням запасів підземних вод розуміють їх зменшення в процесі водовідбору без поповнення. Ознакою виснаження є прогресуюче зниження динамічних рівнів водоносного горизонту, що експлуатується. Досить часто витрати при цьому не змінюються. Знижений РПВ після припинення водовідбору не відновлюється протягом кількох років внаслідок недостатнього живлення. Під впливом довготривалої експлуатації водозаборів підземних вод навколо них утворюються значні депресійні вирви, так звані райони депресії. Вони мають значне зниження в центрі. Так під Москвою сформувалась вирва радіусом до 20 км і глибиною до 70...80 м. П’єзометричний рівень підземних вод в середньому знижується до 3...5 м на рік. Виснаженню вод сприяє також неконтрольований самовилив артезіанських вод з дебітом >1000 м3/доб.
Для запобігання виснаження підземних вод все частіше застосовують штучне поповнення їх запасів, більш раціональне розташування водозаборів по площі, вводять крановий режим експлуатації самовиливних свердловин.
Під забрудненням підземних вод розуміють такі зміни в їх якості, які призводять до перевершення допустимих концентрацій окремих компонентів і загальної мінералізації води та роблять її непридатною для використання.
Основними джерелами забруднення підземних вод є:
- басейни побутових і промислових стоків;
- ділянки складування відходів;
- забруднення води поверхневих водоймищ;
- зіпсована каналізаційна мережа;
- надмірне застосування добрив та ядохимікатів.
До природних джерел забруднення відносять сильно мінералізовані підземні або морські води
Ґрунтові води і особливо верховодка більш за все зазнають забруднення, оскільки вони не захищені зверху товщею водотривких порід, які є бар’єром для проникнення забруднюючих речовин. Артезіанські води забруднюються значно менше. За відсутності водонепроникних покривних порід інтенсивно забруднюються тріщині і карстові води. Існують різні види забруднення.
Хімічні забруднювачі найбільш поширені, стійкі, мають значне проникання. Вони можуть бути органічними (феноли, ядохімікати) і неорганічними (солі, кислоти, луги), токсичними (миш’як, солі цинку, ртуті, свинцю) і нетоксичними. Найбільшого поширення (до 10 км) сягають джерела хімічного забруднення в ґрунтах зі значною водопроникністю. В глинистих ґрунтах хімічні речовини сорбуються частками породи, окислюються і відновлюються, але повного самоочищення не відбувається.
Бактеріальне забруднення пов’язане з наявністю у воді патогенних бактерій. Цей вид забруднення має тимчасовий характер. Інтенсивність бактеріального забруднення залежить від величини початкового забруднення, водопроникності ґрунтів і часу виживання бактерій.
Радіоактивне забруднення характеризується довгоживучими радіоактивними елементами, які є у воді і мають підвищену здатність до переміщення підземними потоками (стронцій-90, уран, радій-226, цезій та ін.). Радіоактивні елементи можуть проникати в воду з радіоактивних порід або штучних радіоактивних джерел.
Механічне забруднення пов’язане з попаданням в підземні води механічних домішок, які утворюються стічними водами. Ці домішки погіршують якість води.
Теплове забруднення пов’язане з підвищенням температури підземних вод внаслідок їх змішування з нагрітими технологічними стічними водами.
Інтенсивно забруднюються ділянки із слабким відпливом, при наявності западин.
Засоби боротьби з забрудненням підземних вод:
– токсичні води закачують через свердловини в глибокі водоносні горизонти;
– водозабірні споруди розташовують вище можливих ділянок забруднення потоку води;
- навколо водозаборів влаштовують зони санітарної охорони.
Ділянки санітарної охорони мають 2 зони: Перша зона суворого режиму включає ділянки, які безпосередньо знаходяться біля водозаборів. Межа зони розташована на віддалі > 30 м від водозаборів при експлуатації артезіанських вод і не менше 50 м при експлуатації ґрунтових вод.
Друга зона - зона обмеження, охоплює територію на якій обмежується виробнича та господарська діяльність людини. Розміри зони перевищують 1 км, і залежать від типу водозабору і санітарних умов району.