- •Раціоналістична та еволюційна концепція походження грошей
- •2.Форми грошей та їх еволюція. Роль держави у створенні грошей
- •Суть грошей
- •5.Вартість грошей
- •6.Класичні функції грошей
- •7.Функції грошей у сучасній економіці
- •8.Роль грошей у ринковій економіці.
- •9.Переваги монетарної теорії над бартерною. Дискусії щодо нейтральності грошей.
- •Особливості передавального механізму в трансформаційній економіці України.
- •11.Поняття грошового обороту. Суб’єкти та основні ринки грошового обороту
- •12.Потоки грошового обороту
- •13. Структура грошового обороту за формою платіжних засобів та за економічним змістом.
- •14. Грошова маса : сутність, склад та фактори зміни обсягу і структури.
- •15.Швидкість обігу грошей
- •16. Закон грошового обігу .
- •17. Зміна маси грошей в обороті. Грошово-кредитний мультиплікатор
- •18. Суть грошового ринку та його інструменти. Суб’єкти грошового ринку
- •19.Структура грошового ринку
- •20. Суть і мотиви попиту на гроші
- •21.Чинники впливу на попит на гроші
- •22.Суть пропозиції грошей. Формування пропозиції грошей та його чинники
- •24.Вплив на ринок змін у попиті та пропозиції грошй.
- •25.Грошово-кредитний мультиплікатор та вплив центрального і комерційних банків на його рівень.
- •27.Основні етапи розвитку грошових систем розвинутих країн.
- •28.Сучасні тенденції розвитку грошових систем.
- •29.Створення Європейського валютного союзу
- •30.Проблеми Європейського валютного союзу
- •31. Основні типи грошових систем та їх еволюція
- •32. Становлення та розвиток грошової системи України
- •34.Державне регулювання інфляції
- •35. Особливості інфляційного процесу в Україні
- •36. Поняття грошової реформи та її цілі.
- •37. Види грошових реформ
- •38. Грошова реформа в Україні, її етапи та наслідки.
- •39.Поняття валюти. Конвертованість валюти
- •41.Функції та операції валютного ринку. Валютний курс
- •42.Поняття і структура валютної системи
- •43. Валютна політика. Валютне регулювання
- •44. Міжнародні ринки грошей та капіталів..
- •45.Класична кількісна теорія грошей, її сутність, характеристика основних постулатів.
- •46.Трансакційний варіант кількісної теорії грошей і.Фішера
- •48.Кембриджський варіант кількісної теорії грошей.
- •49.Вклад Дж. М. Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей.
- •52.Необхідність та суть кредиту. Об’єкти та суб’єкти кредитних відносин
- •53.Теорії кредиту
- •54.Стадії та закономірності руху кредиту на мікро - і макрорівнях. Причини кредитування.
- •55.Функції кредиту
- •57.Економічні межі кредиту: поняття, причини та наслідки їх порушення.
- •58.Роль кредиту у ринковій економіці
- •62.Банківська система: принципи побудови та її структура
- •63. Небанківські фінансово-кредитні установи(нфку), їх види, та особливості функціонування в Україні.
- •65.Походження, функції та операції центральних банків
- •Основні функції цб: емісійна, банку банків, органу банківського регулювання та нагляду, банкіра і фінансового агента уряду, провідника монетарної політики.
- •66.Федеральна система сша
- •67.Банк Англії
- •68.Банк Японії
- •69.Європейський центральний банк
- •71. Державне регулювання грошової сфери
- •72.Суть, цілі та типи грошово-кредитної політики
- •73.Інструменти грошово-кредитної політики.
- •76.Стабільність банківської системи та механізм її забезпечення
- •77.Становлення банківської системи України
- •81.Міжнародний валютний фонд: цілі створення та характеристика діяльності
- •82. Світовий банк та група Світового банку
- •83. Регіональні міжнародні кредитно-фінансові інституції
- •84. Банк міжнародних розрахунків
5.Вартість грошей
Як же формується вартість кредитних грошей, які не мають внутрішньої субстанціональної вартості? Її формування і функціонування відбувається під впливом тих же факторів, які в умовах золотомонетного стандарту спричинювали відхилення номінальної вартості золотих грошей від реальної. У міру заміщення в обігу золота його знаками цей розрив посилювався і навіть розмінні на золото гроші все більше виступали в їх номінальній, а не реальній вартості. З припиненням розміну банкнот на золото гроші залишилися в обігу тільки в своїй номінальній вартості. По суті вона стала ірраціональною величиною, яка визначається не втіленою в грошовому товарі суспільною працею, а тим середовищем, у якому гроші функціонують.
Маса грошових знаків, що вступає у сферу обміну в кожному наступному циклі відтворення, ¾ величезне випадкова. Вона зумовлена насамперед сукупною міновою вартістю товарів, які реалізовані в попередньому циклі і вийшли в сферу споживання. Грошові знаки, залишаючись в обігу, продовжують представляти цю сукупну товарну вартість, будучи її відбитком. Це виявляється в тому, що кожний власник грошей, вступаючи з ними в черговий цикл обміну, розглядає їх як конкретну реальну вартість і готовий платити за потрібний товар не будь-яку їх суму, а лише ту, яка забезпечить йому привласнення еквівалентної вартості.
Якщо в черговому циклі обміну виявиться товарів менше, ніж було в попередньому, або в обігу виявиться зайва маса грошових знаків при тій же масі товарів, то між грошовою і товарною масами складається нове співвідношення, в якому попит перевищуватиме пропозицію. Покупці будуть готові платити, а продавці вимагати більшу суму грошей, ніж у попередньому циклі. Грошова маса знеціниться порівняно з товарною, і ціни на товари зростатимуть. Складеться новий, знижений рівень мінової вартості грошей, з якою вони перейдуть у наступний цикл відтворення. Якщо в обмін надійде більша маса товарів або частина грошей якимось чином буде вилучена з обігу, то товарна пропозиція перевищить попит, не всі товари можуть бути реалізовані і продавці змушені будуть знижувати ціни. У грошей сформується нова (підвищена) мінова вартість, з якою вони ввійдуть у наступний цикл обміну.
Таким чином, мінову вартість грошові знаки одержують у самому обігу і завдяки своєму функціонуванню підтримують її на певному рівні, який визначається станом економіки взагалі і кон’юнктури ринку зокрема. Тут доречно нагадати, що К.Маркс, хоч і був прихильником представницької концепції вартості нерозмінних грошових знаків, допускав можливість формування їх мінової вартості безпосередньо в обігу, вказуючи, що золото обертається тому, що має цінність, паперові гроші мають цінність тому, що обертаються. така можливість згодом одержала широке визначення, і на її основі сформувався цілий напрям у вченні про гроші, який одержав назву функціональної теорії вартості грошей.
6.Класичні функції грошей
Функція грошей як міри вартості.– г. виражають вартість товарів, шляхом надання їм кількісного виразу у вигляді ціни. З початком централізованого карбування монет державами виник масштаб цін. В умовах обігу справжніх грошей масштаб цін як вагова кількість грошового металу, прийнятого за грошову одиницю
був складовою функції міри вартості і доповнював її призначення виражати вартість товарів. В сучасних умовах механізм дії масштабу цін як інструменту виміру грошової ціни діє не окремо від визначення вартості, а одночасно з ним, як один процес, оскільки еквівалентна вартість товару уже виражена в грошових одиницях. Тому роль масштабу цін ніби поглинута мірою вартості. Рівень цін на товари зумовлює і масштаб цін для нових товарів а не навпаки, як це було за золотого стандарту.Функції міри вартості: гроші використовуються не тільки для визначення товарів, а також для визначення показників на макро та мікро рівні. Функцію міри вартості гроші виконують ідеально, тобто при визначенні ціни товарів чи наданні кількісного виразу економічним процесам наявність грошей необов‘язкова.Функція грошей як засобу обігу.Виконуючи функцію засобу обігу гроші виступають посередником в обміні товарів, які відбуваються за схемою ТГТ‘. Завдяки тому, що цю формулу можна поділити на дві частини, то грошовий обіг паперових грошей має переваги в порівнянні з бартерним обміном, який являється альтернативою грошам. Важливою ознакою грошей як засобу обігу є те, що вони являють собою реальне втілення мінової вартості: продавець віддає свій товар покупцеві і взамін одержує гроші. Гроші як засіб обігу забезпечують перебіг товарів від виробника до споживача, після чого товари виходять зі сфери обігу. Проте самі гроші залишаються в обігу, переходячи від одного суб’єкта до іншого. Функція грошей як засобу платежу.– гроші обслуговують погашення боргових зобов’язань які виникають між фізичними і юридичними особами. Основою для дії цієї функції являється купівля-продаж товарів та надання послуг з відстрочкою платежу. Гроші перебувають весь час в обігу як і в функції “засоби обігу”. Як засіб платежу гроші мають ширшу сферу використання. Вони використовуються не тільки для обслуговування товарообігу, а також і для погашення інших боргових зобов‘язань (сплата податків, комунальні платежі).Ф-я ЗП забезпечує ширші можливості для підприємств, ніж ф-я засобу обігу, оскільки знімає з нього обмеження, які створює суто еквівалентний обмін у разі негайної оплати товарів (Т-Г), розширює маневреність коштами, дає можливість здійснити платежі шляхом заліку зустрічних зобов’язань, що сприяє економії грошових коштів та прискоренню обігу капіталу тощо. Водночас в цій ф-ї міститься загроза неплатежу.Функція грошей як засобу нагромадження вартості.– це функція в якій гроші обслуговують нагромадження вартості в її загальній абстрактній формі в процесі розширеного відтворення. Стало можливим коли товаровиробник зміг частину виручки відкладати на майбутнє. Спочатку була одна ціль - зберегти вартість, тобто втілити в брусках дорогого металу, щоб зберегти на випадок соціальних потрясінь. У такій формі абстрактне багатство називалося скарбом. З розвитком тов. виробництва і грошових відносин урізноманітнювалися цілі нагромадження скарбу. Замість ховати стало модно демонструвати - естетична форма багатства, втілена в прикрасах, створення резерву платіжних засобів надало багатству відтворювального характеру і зорієнтувало на заб. зростання прибутку. Товаровиробники стали нагром. Для розширення виробництва й одержання додаткового прибутку. З розвитком змінювалися і форми, від золота, срібла до паперових, депоз, електрон. Проте державні запаси золота офіційно включаються до золотовалютних резервів країни і слугують резервом світових грошей. Функція світових грошей.– це функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами. Виділення функції світових грошей зумовлене особливостями руху вартості на світовому ринку, які визначаються поділом цього ринку державними кордонами. Завдяки цьому поділу виникає специфічний суб’єкт – держава. Гроші на світовому ринку виконують функції загального платіжного засобу, загального купівельного засобу, засобу перенесення багатства з однієї країни в іншу. Світові гроші функціонують і як міра вартості та рахункові одиниці, оскільки національні ціни жодної країни на можуть повністю задовольнити потреби світового ринку і на ньому формується своя система цін.Світові гроші забезпечують рух вартості в міжнародному обороті. Функція світових грошей поєднує в собі всі інші функції грошей, але дії їх відбуваються на міжнародному рівні. Роль світових грошей виконують не всі національні гроші. В ролі світових грошей виступають національні гроші могутніх країн світу (Японія, Німеччина, Англія, Франція, США).