45.Класична кількісна теорія грошей, її сутність, характеристика основних постулатів.

Класична кількісна теорія грошей з‘явилась в 16-17 ст. істала осн. для розвитку монетаристської теорії. Оскільки її засновники пояснювали вплив грошей на ек. процеси лише через кількісні чинники (маса грошей в обороті), то теорія отримала назву кільк. В осн. теорії лежить положення про те, що чим більше грошей в обороті, тим вище ціни і тим нижче їх вартість, і навпаки. Ця теорія виникла за умов, коли за 100 років ціни в Європі зросли майже в 5 разів, що на той час свідчило про високий темп інфляції. З’ясовуючи причини цього явища, економісти прийшли до висновку, що головну роль відіграв приплив золота та срібла з Америки після відкриття цього континенту в 16 ст. Класична кількісна теорія ґрунтується на таких постулатах: --причинності (маса грошей в обігу спричиняє ріст цін); --пропорційності (ціни ростуть пропорційно росту грошової маси); --однорідності (маса грошей і ціни змінюються не відразу, а через певний період часу).Недоліком класичної кількісної теорії є те, що її представники(Локк, Юнг, Рікардо) тільки стверджували залежність ціни від маси грошей, але вони не розглядали внутрішній механізм цього процесу; ігнорували функції грошей, крім функцій як засобу обігу і як засобу платежу.

46.Трансакційний варіант кількісної теорії грошей і.Фішера

Американський економіст І. Фішер здобув визнання у західній економічній теорії завдяки своїй праці «Купівельна спроможність грошей» опублікованій 1921 р У книзі дається математичне обгрунтування залежності рівня цін від маси грошових засобів, що використовуються при здій¬сненні товарообігу (трансакційних операцій). Ідеться про рівняння обміну виражене формулою

MV = PY,

де: М — статистична кількість грошей (або грошова маса),

V — швидкість обігу (середньорічне число разів ви¬користання грошової одиниці на придбання не¬обхідних товарів і послуг),

Р — рівень цін (середньостатистичне значення (індекс) цін готових товарів і послуг, виражене стосовно базового річного показника, що дорівнює 1 0),

Y — реальний національний продукт (рівень фактич¬ного обсягу виробництва).

Добуток рівня цін на реальний національний продукт — PY — визначає обсяг номінального національного продук¬ту. Йдеться про грошове вираження сукупної вартості всіх кінцевих товарів і послуг, що їх вироблено економіч¬ною системою за визначений відтинок часу.

Коментуючи функціональну залежність складових еле¬ментів цього рівняння, І Фішер писав « із того простого факту що сума грошей, яку витрачено на блага, має дорівнювати загальній кількості цих благ, помноженій на їхні ціни, випливає, що рівень цін повинен підвищуватися або падати залежно від змін кількості грошей, якщо водночас не змінюватиметься швидкість їхнього обігу або кількість відповідних благ»

Формула Фішера MV = PY отримала широке застосування в західній економічній літературі. Її було включено в підручники з теорії грошей як наукове аргументування одного з фундаментальних законів ринкової економіки. Широке застосування має вказана формула в сучасній економічній теорії, де вона вважається «видатною формулою Фішера».

Однак, необхідно враховувати, що рівняння, яке розглядається, виражає лише загальнотеоретичний принцип кількісної теорії грошей. Мова йде про те, що при розгляді низки конкретних ситуацій виявляються специфічні обставини, не охоплювані її змістом. З урахуванням цього формулу І.Фішера називають «простим», «послабленим» вираженням кількісної теорії грошей.

Абсолютизація І. Фішером однонаправленої лінії впливу «гроші—ціни» закріпила традиційний розрив між грошовою і загальноекономічною теоріями.

47.„Кон’юнктурний варіант” теорії грошей М.І.Туган-Барановського

Багато уваги Т – Б приділив кількісній теорії грошей. Спочатку він піддав критиці її класичний варіант, що був викладений у працях І. Фішера. Т – Б визнав за правильну формулу "рівняння обміну" MV=PQ, проте вважав, що Фішер нічого нового в кількісну теорію грошей взагалі не вніс. Подібна критика класичної теорії підштовхнула Т– Б до її вдосконалення: 1) довів, що на рівень цін впливає на один, а всі фактори, зазначені в "рівнянні обміну" і що зміни не можуть бути пропорційними; 2) довів, що вплив кількості грошей на ціни не є таким однозначним, прямолінійним. Цей вплив може здійснюватись: а) через зміну суспільного попиту на товари; б) через зміну дисконтного процента; в) через зміну суспільного уявлення про вартість грошей. 3) Т– Б довів, що вплив кількості грошей на ціни здійснюється диференційовано залежно від тривалості та обсягів збільшення кількості грошей. 4) розкрив механізм взаємозалежності між загальною кількістю грошей в країні, кількістю грошей, що перебувають поза обігом в заощадженнях, і швидкістю обігу грошей. Критикуючи кількісну теорію, Т-Б створив власну, яку назвав кон’юнктурною, в якій заг. рівень цін і вартість грошей він пов’язує із заг. умовами товарно-грошового ринку.