- •Раціоналістична та еволюційна концепція походження грошей
- •2.Форми грошей та їх еволюція. Роль держави у створенні грошей
- •Суть грошей
- •5.Вартість грошей
- •6.Класичні функції грошей
- •7.Функції грошей у сучасній економіці
- •8.Роль грошей у ринковій економіці.
- •9.Переваги монетарної теорії над бартерною. Дискусії щодо нейтральності грошей.
- •Особливості передавального механізму в трансформаційній економіці України.
- •11.Поняття грошового обороту. Суб’єкти та основні ринки грошового обороту
- •12.Потоки грошового обороту
- •13. Структура грошового обороту за формою платіжних засобів та за економічним змістом.
- •14. Грошова маса : сутність, склад та фактори зміни обсягу і структури.
- •15.Швидкість обігу грошей
- •16. Закон грошового обігу .
- •17. Зміна маси грошей в обороті. Грошово-кредитний мультиплікатор
- •18. Суть грошового ринку та його інструменти. Суб’єкти грошового ринку
- •19.Структура грошового ринку
- •20. Суть і мотиви попиту на гроші
- •21.Чинники впливу на попит на гроші
- •22.Суть пропозиції грошей. Формування пропозиції грошей та його чинники
- •24.Вплив на ринок змін у попиті та пропозиції грошй.
- •25.Грошово-кредитний мультиплікатор та вплив центрального і комерційних банків на його рівень.
- •27.Основні етапи розвитку грошових систем розвинутих країн.
- •28.Сучасні тенденції розвитку грошових систем.
- •29.Створення Європейського валютного союзу
- •30.Проблеми Європейського валютного союзу
- •31. Основні типи грошових систем та їх еволюція
- •32. Становлення та розвиток грошової системи України
- •34.Державне регулювання інфляції
- •35. Особливості інфляційного процесу в Україні
- •36. Поняття грошової реформи та її цілі.
- •37. Види грошових реформ
- •38. Грошова реформа в Україні, її етапи та наслідки.
- •39.Поняття валюти. Конвертованість валюти
- •41.Функції та операції валютного ринку. Валютний курс
- •42.Поняття і структура валютної системи
- •43. Валютна політика. Валютне регулювання
- •44. Міжнародні ринки грошей та капіталів..
- •45.Класична кількісна теорія грошей, її сутність, характеристика основних постулатів.
- •46.Трансакційний варіант кількісної теорії грошей і.Фішера
- •48.Кембриджський варіант кількісної теорії грошей.
- •49.Вклад Дж. М. Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей.
- •52.Необхідність та суть кредиту. Об’єкти та суб’єкти кредитних відносин
- •53.Теорії кредиту
- •54.Стадії та закономірності руху кредиту на мікро - і макрорівнях. Причини кредитування.
- •55.Функції кредиту
- •57.Економічні межі кредиту: поняття, причини та наслідки їх порушення.
- •58.Роль кредиту у ринковій економіці
- •62.Банківська система: принципи побудови та її структура
- •63. Небанківські фінансово-кредитні установи(нфку), їх види, та особливості функціонування в Україні.
- •65.Походження, функції та операції центральних банків
- •Основні функції цб: емісійна, банку банків, органу банківського регулювання та нагляду, банкіра і фінансового агента уряду, провідника монетарної політики.
- •66.Федеральна система сша
- •67.Банк Англії
- •68.Банк Японії
- •69.Європейський центральний банк
- •71. Державне регулювання грошової сфери
- •72.Суть, цілі та типи грошово-кредитної політики
- •73.Інструменти грошово-кредитної політики.
- •76.Стабільність банківської системи та механізм її забезпечення
- •77.Становлення банківської системи України
- •81.Міжнародний валютний фонд: цілі створення та характеристика діяльності
- •82. Світовий банк та група Світового банку
- •83. Регіональні міжнародні кредитно-фінансові інституції
- •84. Банк міжнародних розрахунків
22.Суть пропозиції грошей. Формування пропозиції грошей та його чинники
Суть пропоз. гр. - економ. суб’єкти в будь-який момент часу мають у своєму розпорядженні певний запас грошей, які вони можуть за сприятливих обставин спрямувати в оборот. Пропозицію слід розглядати на макро та мікро рівнях. Пропоз на мікро рівні – це кошти, які мають ек суб’єкти і пропонують їх для продажу на грошовому ринку. Пропозиція на мікро рівні залежить від %ставки і кількості грошей, яку мають ек суб’єкти у своєму володінні. Пропози на макрорівні дорівнює сумі грошових коштів, які мають всі ек суб’єкти, тобто = масі грошей в обороті.Зміна пропозиції грошей (Мі) може бути викликана дією чинників, які впливають на обсяг грошової бази та на коефіцієнт мультиплікатора. Оскільки грошова база (Мб) перебуває під повним контролем центрального банку, то обсяг її може змінюватися внаслідок певних операцій цього банку — операцій на відкритому ринку, рефінансування комерційних банків, валютної інтервенції. На коеф-т мульт-ра впливають: 1) зміна норми обов’язкових резервів - викликає протилежну за напрямом зміну коеф-та (m) мультиплікації гр. маси, 2) зміна типової ринкової процентної ставки - при її зростанні за позичками та облігаціями розширюються можливості одержувати позички рефінансування, унаслідок чого зростають грошова база, банківські резерви і коефіц. мультиплікації, і навпаки; 3)зміна багатства - при його зростанні депозитна складова грошової маси зросте швидше ніж готівкова, це посилить мультиплікаційний ефект та призведе до збільшення пропоз-ї; 4) тінізація підприємницької діяльності - зумовлює зміну структурних запасів на користь готівки, а отже остання виходить з банківського обороту - зменшується пропоз-я; 5) низький стан довіри до банків .
23.Механізм формування відносної вартості і ціни грошей.
відносна вартість грошей пов'язана з характеристикою їх економічної корисності. У загальноекономічному визначенні корисність певного блага характеризується його здатністю задовольняти відповідні потреби людини. З урахуванням цього корисність грошей визначається опосереднено — через корисність інших товарів та економічних послуг, що їх можна отримати на ці гроші.Отож монетарна теорія не абсолютизує принцип відносності вартості грошей. Вважається, що корисність грошей не лише відносна, а й абсолютна. Тобто корисність грошей завжди вища від безпосередньої корисності тих товарів і послуг, що можна на них отримати. Якщо відносну вартість грошей прийняти за одиницю, то їх абсолютна вартість завжди буде вищою від одиниці.Відносна вартість грошей, або їх корисність, пов'язана із рідкісністю. Корисність певного блага в економічному розумінні цього поняття не є його абстрактною здатністю задовольняти певні потреби. Вона формується зіставленням кількості доступних благ та наявною на даний момент потребою в них. Звідси шкала корисності (цінності) характеризується обернено пропорційною залежністю до наявної пропозиції.Відповідно до цих загальнотеоретичних положень відносність вартості грошей має розглядатися не лише через призму попиту на них — із рідкісності, а й у динаміці. Себто величина відносної вартості не є константою — вона змінюється у часовому просторі.
Нарешті, ще одна особливість відносної вартісної оцінки грошей, яку слід враховувати.
Теорією грошей доведено необхідність застосування диференційованого підходу до визначення вартості грошей і в залежності від їх функціонального використання. Вартість грошей є відносною не лише стосовно їх рідкісності та наявності в певний момент часу, а й щодо їх конкретного функціонального застосування.
А відтак слід зосередити увагу на тому, що попит на гроші як на специфічний товар формується на засадах «портфельного підходу». Він є одним із елементів вибору між вигодою, яку може отримати їх власник від інвестування грошей у купівлю товарів і послуг, у сферу виробництва чи, скажімо, в цінні папери, та ризиком утрати безпосередньої вигоди від утримання грошей у ліквідній формі. Цим зумовлюється методологічна вага диференціації підходів при визначенні відносної вартості грошей у їх трансакційному використанні та грошей у функції нагромадження. І це цілком природно. Одна справа, коли йдеться про вартість грошей як ліквідного ресурсу, і зовсім інша, коли на них пред'являється попит зі спекулятивною метою.
Звернімо увагу й на те, що сам принцип диференціації є відносним. Функції грошей автономні і водночас органічно пов'язані одна з одною. Їх специфіка реалізується лише через певну взаємодію в межах цілісної системи грошових відносин. Тому слід зрозуміти методологічну некоректність підходу, за яким увага акцентується лише на автономності вартісних характеристик окремих грошових функцій. Принцип диференціації підходу не лише не виключає, а, навпаки, передбачає визначення й інтегральної основи формування відносної вартості грошей у різних сферах їх функціонального застосування.
Треба зважити й на те, що питання, які характеризують суть і спосіб визначення відносної вартості грошей, є в монетарній теорії предметом тривалих дискусій. У тлумаченні їх відсутня єдність поглядів. Водночас наявні теоретичні розбіжності не слід протиставляти одна одній. У поглядах і економістів монетаристської школи, і кейнсі-анців відображається, як це вже було визначено раніше, різнобічний підхід до проблеми, що є предметом нашого вивчення. Звідси метод синтезу різнопланових теоретичних положень, котрому віддається перевага в нашому посібнику, може розглядатися в процесі усвідомлення проблем, що аналізуються, як найбільш раціональний.
І, нарешті, ще одне принципової ваги теоретичне положення.
Із загального курсу теорії ринкових відносин добре відомо, що вартість певного товару не відповідає його ціні. Ціна — грошове вираження вартості. Лише при досягненні абсолютної рівноваги між попитом і пропозицією ці показники збігаються за параметрами. Але на практиці така ситуація може розглядатися лише як виняток з загального правила.
Яким робом ці загальнотеоретичні положення зачіпають характеристики грошей? Чи правомірно взагалі розрізняти показники їх вартості та ціни? Що репрезентує ціна грошей і як вона виражається? Зазначимо, що й ці питання також є предметом дискусії. На них теорія грошей не дає однозначних відповідей.
Загальні теоретичні положення про необхідність розмежування понять «вартість» певного товару та його «ціна» мають пряме та безпосереднє відношення і до відповідних аспектів монетарної теорії. Вартість і ціна грошей — це різні за змістом економічні категорії, вони різняться і кількісно. На відміну від вартості грошей, яка визначається їх купівельною спроможністю, показником ціни тієї чи тієї грошової одиниці є її валютний курс. Продають і купують рублі, купони чи марки за валютним курсом, який виражається або в колективній валюті (СДР, ЕКЮ), або просто в валюті іншої держави. В умовах золотого чи золотовалютного стандарту своєрідним показником ціни певної грошової одиниці служив встановлений державою масштаб цін.
Знову ж таки, хотілося б застерегти тих, хто студіює монетарну теорію, з приводу неприпустимості абсолютизації протилежності розглядуваних понять. Вартість і ціна грошей — нерозривні економічні категорії. Вони співвідносяться між собою як зміст і форма.