Порядок поточного та підсумкового оцінювання знань студентів з дисципліни та розподіл балів за модульно-рейтинговою системою

Об’єктом контролю знань є діяльність студентів на семінарських та практичних заняттях, вивчення окремих тем, написання контрольних заходів та результати виконання студентами самостійних та індивідуальних робіт.

Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських занять і має на меті перевірку рівня засвоєння студентами навчального матеріалу курсу. Під час практичних занять застосовуються такі засоби контролю: усне опитування з питань, поставлених у плані занять, самостійної роботи, а також з допомогою проміжного тестування. Результати роботи кожного студента (виступи, доповнення, коментарі, участь у дискусії, грамотно поставлені запитання тощо) визначаються викладачем на семінарах індивідуально. Тобто після будь-якого заняття кожен студент має в журналі оцінку від 0 до, наприклад, 6 балів за вдалий виступ, активне доповнення та самостійну роботу. Виходячи з конкретних обставин ці показники можуть коригуватися викладачем.

Оцінки «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно» передбачають наступне:

• відмінному рівню відповідає правильна і вичерпна відповідь на поставлене питання, в якій студент показав всебічне системне знання програмного матеріалу; засвоєння основної та додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, вивчення яких передбачене програмами дисциплін; уміння аргументувати своє ставлення до відповідних категорій, залежностей та явищ;

• рівню добре відповідає правильна відповідь на поставлене запитання, в якій студент показав достатній рівень знань з основного програмного матеріалу, але не спромігся переконливо аргументувати свою відповідь,

• задовільному рівню відповідає у цілому правильна відповідь на поставлене запитання, в якій студент показав достатній рівень знань з основного програмного матеріалу, але помилився у використанні понятійного апарату, показав недостатні знання літературних джерел;

• незадовільному рівню відповідає неправильна або неповна відповідь на запитання, в якій студент продемонстрував значні прогалини у знаннях з основного програмного матеріалу; ухилився від аргументувань; показав незадовільні знання понятійного апарату і спеціальної літератури чи взагалі нічого не відповів.

СТРУКТУРНО-МОДУЛЬНА СХЕМА З ДИСЦИПЛІНИ

Лекції 12 год

Практичні 24 год

САРС 18 год

Модуль	Кількість годин					Форми контролю	Кіль-кість заходів	Оцінка за захід, балів			Сума балів
	ЛЗ*	ЛПЗ*		САРС*				max	min		max	min
1	6	12		6		Перевірка ЛЗ	3	1	0,5		3	1,5
						Перевірка ЛПЗ	6	1	0,5		6	3
						САРС	1	3	2		3	2
						Усне, письмове, тестове опитування	2	4	2		8	4
						Захист модуля	1	10	7		10	7
Всього за модуль 1											30	17,5
2	6	12		12		Перевірка ЛЗ	3	1	0,5		3	1,5
						Перевірка ЛПЗ	6	1	0,5		6	3
						САРС	1	5	2		5	2
						Усне, письмове, тестове опитування	2	3	2		6	4
						Захист модуля	1	10	7		10	7
Всього за модуль 2											30	17,5
Всього	12		24		18						60	35
										Іспит	30	0
										Додат-ково	10	0
										Всього	100	30

ЛЗ* – лекційні заняття;

ЛПЗ* – лабораторно-практичні заняття;

САРС* – самостійна робота студентів.

Лекція	max		min		Практичне заняття	max	min
балів/год	0,5		0,25		балів/год	0,5	0,25
балів/пару	1		0,5		балів/пару	1	0,5
з них, бал/год:					з них, бал/год:
присутність	0,5		0,3		присутність	0,5	0,3
активна участь					активна участь	0,2	0,1
ведення конспекту	0,3		0,1		ведення конспекту	0,3	0,1
ведення словника	0,2		0,1		своєчасне виконання
	1		0,5		захист роботи
						1	0,5

ШКАЛА ІНТЕРПРЕТАЦІЇ БАЛІВ

За шкалою ECTS	За національною шкалою	Рейтингова оцінка за шкалою навчального закладу (абсолютна кількість балів за дисципліну)
A	5 – відмінно	90–100
BC	4 – добре	75–89
DE	3 – задовільно	60–74
FX*	2 – незадовільно (з можливістю повторного складання)	35–59
F*	2 – незадовільно (з обов’язковим повторним курсом навчання)	1–34