13 Становлення державності в кр за князювання Олега,Ігоря,Ольги

Князювання Олега в Києві (882-912). 882 здійснив поход на Київ,убив Аскольда й захопив владу. Наполеглива діяльність Олега щодо створення держави дала добрі наслідки: в останні роки його правління у Києві владі князя підкорялися поляни, ільменські словени, сіверяни, кривичі, радимичі, древляни, уличі, можливо, дуліби й хорвати, а також неслов’янські племінні об’єднання – чудь і меря.В часи князювання Олега пожвавився економічний розвиток суспільства.Розбудовувався стольний град Київ. Давньоруська держава часів Олега залишалася все ж таки не досить консолідованою.

Ігор вчинив два великих походи на Візантію, що мали на меті як захист південних рубежів, так і забезпечення вигод для руських торгових людей у Константинополі та інших грецьких містах.Великі й малі війни приносили славу й багатство князям і старшим дружинникам. Водночас вони відривали від мирної праці багато народу, у війнах гинули тисячі людей, що послаблювало економіку держави. Головним же джерелом постачання війська зброєю, харчами, кіньми залишалося стягання данини, яку князі прагнули увесь час збільшувати. Особливо жорстоким було збирання полюддя, що в Х ст. йшло безпосередньо на утримання військової дружини. Саме під впливом своїх дружинників князьІгор, зібравши один раз полюддя в землі древлян, повернувся туди, щоб стягнути його вдруге, за що був забитий повсталими 944р. Зі смертю Ігоря закінчився перший етап у розвитку державності на Русі.

В часи Ольги розбудовувався, прикрашався і зміцнювався стольний град Русі. З князюванням Ольги можна пов’язувати настання другого етапу в розвиткові давньоруської державності. Він ознаменувався візитом Ольги до Константинополя близько 946р. Уперше в історії глава Давньоруської держави ішов до Візантії на чолі мирного посольства. Результатом цього візиту було охрещення Ольги та укладення союзної русько-візантійської угоди.

11,14Національно – визвольна війна 1648-1653

Збоку укр. Народу війна за характером була справедливою, загальнонародною, нац..-визвол. Рушійні сили її становили переважно козаки і селяни. Політичний провід належав козацтву. Спричинила війну політика королівського уряду та польсько-шляхетської адміністрації, спрямована на подальше посилення нац..-релігійного та соціального гніту, що зачіпляла інтереси всіх верств українського народу.

Наприкінці 1647р. було заарештовано БХ за підозрою у підготовці повстання. Його звільнили на поруки, допомогли побратими. 30 січня 1648р.

БХ на січі обирають гетьманом. Він проводить широку підготовку до повстання, встановлює зв’язки з Кримським ханством.

Навесні 1648р. починаються бойові дії. У травні 1648р. у битвах під Жовтими Водами (5-6 травня) та Корсунем (26 травня) були розгромлені польські регулярні війська в Україні. 13 вересня 1648р. у битві під Пилявцями було розгромлено польське військо.

У вересні – листопаді 1648р триваю похід в Зх.Укр., проводиться облога Львова, Замостя. У жовтні 1648р. БХ припиняю бойові дії і повертається назад у Київ. Влітку1649р. бойові дії відновлюються. 5-6 серпня 1649р. у битві під Зборовом зрада кримського хана врятувала поляків. 8 серпня 1649р. було укладено Зборівський договір , за яким під владу гетьмана переходило Київське, Чернігівське і Брацлавське воєводство, де встановлюється козацька автономія.

У лютому – березні 1651р. поляки відновили бойові дії. 18030 червня 1651р. у битві під Берестечком , внаслідок втечі Кримського хана , якого полонив БХ козаки зазнали тяжкої поразки, але основна частина війська буда врятована. У червні-липні 1652р. литовські війська здійснили наступ на Київ, а польські війська почали наступ на Україну. У відповідь спалахнули селянські повстання. БХ зібрав військо і зупинив наступ.

18 вересня 1651р. було укладено Білоцерківський договір, за яким під владу гетьмана передавалося київське воєводство, козакам дозволили жити тільки в королівських володіннях, пани поверталися до своїх маєтків, реєстер встановлювався у 20 тис., заборонялося гетьману зноситися з іншими державами.

22-23 травня 1652р. у битві під Батогом було розгромлено 12 тисячне польське військо. Козацькі війська знову займали Брацлавщину та Чернігівщину. У жовтні-листопаді 1653р. у боях під Жванцем повторилася Зборівська ситуація, кримський хан врятував польське військо від поразки. БХ змушений був погодитися на припинення бойових дій ,але новий договір не укладає, бо змінюється зовнішньо політична ситуація. БХ підтримує активні дипломатичні стосунки із іншими державами. 21 березня 1654р. до Москви було направлено укр.. посольство, яке 21 березня 1654р. підписало «Березневі статті» - договір БХ з рос. Урядом. 1654р. Росія починає війну з Річчю Посполитою, якак укладає союз з кримським ханством. Навесні – влітку 1654р. рос.-укр. Війська ведуть успішні дії на Смоленщи ну і в Білорусію. Восени 1654р. – взимку 1655р. рос.-укр.ю війська здійснили успішний похід на Зх.Укр., проводить воєнні дії в білорусії. 24 жовтня 1656р. Росія з річчю Посполитою укладає Віленське перемиря.

БХ союз з Росією не розриває., але війну з річчю посполитою продовжує і укладає союз з Швецією.Зовнішьо політичні плани БХ зазнали невдачі, що стало тяжким ударом для гетьмана. 27 липня 1657р. БХ помирає. Війна мала яскраво виражений нац..-визвол. Характер , але її особливістю було переплетіння нац..-визвол. Боротьби з соц.. боротьбою.

Війна призвела до досить глибоких змін : утворення укр. Держави, встановлюється нова модель соц..-ек. Відносин, ідея козацького автономізму, визначені територія, кордони , адміністративно територіальний поділ , ліквідовано магнатсько- шляхетське землеволодіння, більшість земель перейшла у власність держави – Війська Запорозького, козацька земельні власність, селяни дістають права власності на землю. , розвиток капіталістичних відносин.