30.Україна на завершально етапі війни(1943-1945рр.)

На початку жовтня 1944 року територія України була повністю очищена від окупантів, а наприкінці цього місяця було звільнено й Закарпаття. 29 червня 1945р. між СРСР та Чехословаччиною укладено угоду про возз’єднання Закарпаття з Українською РСР. 4 березня 1944 року шоста сесія Верховної Ради УРСР прийняла закон «Про утворення союзно-республіканського Народного комісаріату закордонних справ УРСР». На посаду керівника НКЗС України був призначений О. Корнійчук, якого повернули з Москви, де він працював одним із заступників В. Молотова. На цьому, однак, несподіванки не закінчилися. Одна з ділянок радянсько-німецького фронту була перейменована на Український фронт.

Україна зробила величезний внесок у досягнення перемоги над нацистською Німеччиною та Японією. Щонайменше 5,3 млн осіб, або один із кожних шести мешканців України, загинули у Другій світовій війні. 2,3 млн українців було

вивезено на примусову працю до Німеччини. Втрати України становлять 40-44% загальних втрат СРСР. Депортовані з Української РСР складають 78,6% усіх

депортованих з СРСР. Матеріальні збитки в Україні оцінювались у 286 млрд. крб. (загальні збитки СРСР – 679 млрд, з яких 225 млрд припадає на Росію, 75 – на

Білорусію, 20 – на Латвію, 17 – на Литву, 16 – на Естонію).

Український народ, який став одним із головних переможців у цій кривавій бійні,сподівався, що після війни все буде інакше, що тоталітаризм і геноцид – то

вчорашній день людства. Однак ці надії виявилися марними. Ще протягом довгих десятиліть Москва відмовляла українському народові, як й іншим народам СРСР, у праві на вільний, самостійний розвиток, на власну незалежну державу.

31.Політична система в кр

Політична і адміністративна системи Київської Русі базувалися на князівсько-дружинному устрої при тривалому збереженні органів самоуправління міських і сільських громад (див. Віче). Громади об'єднувалися у волості --- адміністративно-територіальні одиниці, у які входили міста та сільські округи навколо них. Групи волостей об'єднувалися в землі. К.Р. сформувалась як одноосібна монархія. В 12-13 ст. форма держави змінилася. Відносини між окремими князівствами розвивалися на засадах федерації або конфедерації. На чолі держави стояв київський князь, який зосереджував в своїх руках всю повноту законодавчої, виконавчої, судової й військової влади. Внутрішнє управління державою здійснювали численні княжі управителі (посадники, тисяцькі, дворецькі, тивуни тощо). Князівська влада спиралася на постійну військову організацію --- дружину. Дружинникам-посадникам доручалися в управління окремі волості, міста і землі. Народне ополчення («вої») формувалося за десятковим принципом. У 990 на Русі засновано митрополію з центром у Києві, яка підпорядковувалась Константинопольському Патріархові. В усіх землях існували єпископії, що ділилися на парафії. Протягом 11-13 ст. було засновано десятки монастирів, зокрема Києво-Печерський монастир.

33. Голод 1946-47.

У період повоєнного відновлення господарства в Україні знов стався голод.Причини: * Повоєнна розруха ; * Відновлення важкої промисловості за рахунок СГ ; * Запрвадження для селян величезних податків; * Розштрення посівних площ і виконання хлібозаготівельних планів в будьяку ціну ; * Посуха 1946 що викликала неврожай усіх сільськогосподарських культур.

Голод охопив більшість східних і частину південних областей України. У роки голоду радянське керівництво надавало інтернаціональну допомогу країнам Сх.Європи,у яких був встановлений соціалістичний лад,а також Франції яка була союзницею у розгромі нацистської Німеччини. Із Радянського Созу ешелонами вивозили хліб до інших держав.У цей час у містах діяла карткова система забезпечення населення хлібопродуктами.Селяни ж не мали й цього.У результаті голоду в Україні померло близько 1 млн.

Зменшилося поголів'я худоби у тваринництві, гостро бракувало кваліфікованих кадрів. Жителі сіл були позбавлені свободи пересування, оскільки не мали паспортів. Оплата праці колгоспник/в була незначною.Голод 1946—1947 pp. був ще однією з замовчуваних протягом тривалого часу трагічних сторінок історії України.