71.Втрати укр. В другій світовій війні

Серед колишніх республік Союзу РСР, а також держав світу, що були втягнуті в Другу світову війну, Україна зазнала найбільших матеріальних і соціальних втрат. Безпосередні матеріальні збитки, завдані фашистськими окупантами та їх сателітами народному господарству Української РСР, становили 285 млрд. крб. у цінах 1940 p., або майже 42% усіх втрат, завданих тодішньому Союзу РСР. Ця сума в 5 разів перевищувала видатки УРСР на спорудження нових підприємств, залізниць, об'єктів енергетики, МТС тощо впродовж трьох довоєнних п'ятирічок. Уся сума збитків, яких зазнали народне господарство і населення України, сягнула майже 1200 млрд. крб. Фашисти перетворили у руїни 714 міст і селищ, понад 28 тис сіл, без даху над головою залишилося понад 10 млн. чоловік. 

Окупанти вивезли до Німеччини або спожили 7594 тис. голів великої рогатої худоби, 3311 тис. коней, понад 9333 тис. свиней, 17 307 тис. тонн зерна, 7317 тис. овець і кіз, майже 60 млн. голів домашньої птиці.

За час війни завойовники зруйнували в Україні 15 тис. промислових підприємств, майже 33 тис. шкіл, середніх і вищих навчальних закладів, науково-дослідних установ, понад 18 тис. установ охорони здоров'я. З музеїв УРСР вивезено близько 40 тис. картин, експонатів, інших художніх цінностей. Частина з них після війни опинилася в Росії, але питання про повернення їх в Україну залишилося проблематичним.

Проте найтрагічніші соціальні втрати — загибель людей у боях з ворогом, розстріляне, вивезене на каторжні роботи до фашистської Німеччини мирне населення. З часу закінчення Другої світової війни минуло більше, ніж півстоліття, але точних відомостей про людські втрати України у воєнному вогнищі немає.

 в роки Другої світової війни тільки Україна втратила понад 13 млн. Наголошуємо, що сказане стосується прямих втрат. Водночас внаслідок війни багато громадян України померло в госпіталях після поранень пізніше, підірвалося на мінах під час розмінування об'єктів і територій, пропало без вісти, зокрема в невеликих партизанських групах і навіть загонах, у полоні, в концентраційних таборах тощо.

Україна зробила винятково важливий внесок у перемогу держав антигітлерівської коаліції.

72.Гетьманський переворот п. Скоропадського.

29 квітня 1918 р. в Києві зібрався Хліборобський конгрес, на якому було обрано гетьмана П. Скоропадського. Одним з найвизначніших досягнень гетьманату П. Скоропадського було енергійне національно-культурне будівництво. За дуже короткий час і в дуже складних умовах було відкрито майже 150 україномовних гімназій. П. Скоропадський сконцентрував у своїх руках практично всю повноту влади, розпустив Центральну Раду й ліквідував Українську Народну Республіку: країна стала називатися Українською Державою. Гетьман оприлюднив два програмних документи - «Грамоту до всього українського народу» і «Закони про тимчасовий державний устрій України». Отже, поряд із серйозними помилками та прорахунками, про які вже йшлося, гетьманська держава зробила й чимало корисного. Це стосується і економіки, і науки, і культури, і зовнішніх зносин. Було встановлено українську грошову систему, засновано банки. Чималі досягнення зроблені у сфері підготовки національних кадрів. Дуже важливими були судові реформи. Виключного розмаху досягла українська видавнича справа. І все це, не забудьмо, відбулося в надзвичайно складних міжнародних і внутрішніх умовах протягом семи з половиною місяців 1918 р.

73.Боротьба Киъвської Русі проти монголо-татарської навали. Саме татарські загони першими з явились на руських землях. Вперше це сталося у 1223 році .На князівській раді у Києві було вирішено об єднати війська і разом з половцями стати проти монгольської орди. У бою на річці Калці у 1223 році об єднане військо зазнало поразки , це сталось внаслідок феодальних міжусобиць через які князі діяли неузгодженно . Шлях на київ було відкрито , та монголи повернулися назад до Азії . Через кільканадцять років вони очолені ханом Батиєм , знову посунули на захід . У 1236 році величезне монголо-татарське військо вдерлось у Східну Європу. Протягом 1237-1238 роківмонголи сплюндрували багато міст Північно-Східної Русі . Першим впало Рязанське князівство , за ним Володимирське , Суздальське , Московське . В 1239-1240 роках батий захопив південно-руські міста: Переяслав,Чернігів ,Київ. Незважаючи на героїчний опір , війська окремих руських , розрізнені внаслідок феодальної роздробленості Русі , не могли встояти перед численними ионголо-татарськими полчищами. Отож , як не боролися люди , а все ж не змогли подолати нападників . Багато пам яток архітектури Києва , та інших українських , було зруйновано внаслідок монголо-татарської навали . та були і феномени . Наприклад мозаїка Софіївського собору , на якій зображено Оранту залишилася цілою і неушкодженою протягом багатьох століть , незважаючи на багаторазове руйнування всього собора.Київський воєвода Дмитро , який керував обороною міста , пораненим потрапив до монгольського полону . Хан Батий , залишив його живим , зважаючи на неабияку відвагу і досвід воєводи , та мав його собі за радника . Від Києва монголи подалися на Волинь , а звідти на Галицьке князівство. А потім поділивши орду на дві частини , хан послав її на Угорське князівство , Польщу , Чехію . Та полчища були ослабленні війною з Руссю , тому Батий осів на Волзі і заснував свою державу Золоту Орду зі столицею у місті Сарай .Монголо-татарська навала мала дуже тяжкі наслідки для руських земель . від багатьох міст та селищ залишилися лише назви у літописах . значну частину населення монголо-татари винищили або взяли у полон . Найбільш спустошені були міста-центри економічного , політичного та культурного життя давньоруських земель.