40. Монголо татарська навала

Русь зазнала Монголо-татарської навали в 1237—1241 роках. Протягом зими 1237—1238 років військо Монгольської імперії завоювало Рязанське та Владимиро-Суздальське князівства, всю Північно-Східну Русь. У 1239 році монголи оволоділи Переяславом Південним і Черніговом, а в грудні 1240 року штурмом здобули Київ і майже повністю зруйнували його Горішнє місто. Протягом наступного 1241 року були завойовані Галицька та Волинська землі.

Загарбання Давньої Русі військами хана Батия стало можливим завдяки їхній багаторазовій чисельній перевазі над руськими князівськими дружинами і народним ополченням. Одна з причин поразки полягала у розрізненості князівських дій, в непідготовленості більшості міст до оборони. Батиєва навала принесла неймовірні нещастя давньоруському народові, уповільнила його розвиток, відкинула Русь на кілька століть назад. Встановилося ординське іго, яке законсервувало феодальну (удільну) роздрібненість, перешкоджало централізації земель і відродженню державності.

41.Політичне становлення Гетьманщини після смерті Б. Хмельницького. Руїна- трагічний період в історії України, який розпочався після смерті Б. Хмельницького, характеризується внутрішньо боротьбою козацької старшини за владу і вторгнення в Укр.. іноземних держав.(60-80рр. 17 ст.) Причини:1) боротьба за гетьманську владу між різними політ. силами. 2) глибокий розкол серед укр.. політ. еліти з питань внутрішньо і зовнішньо політики. 3) Укр.. землі стали об’єктом загарбницьких інтересів Росії, Польщі, Османської Імперії. Наслідки: 1) політичне, еко., духовне руйнування укр.. держави. 2) захоплення території укр.. іноземними державами.

42.Політична діяльність Центральної ради. В діяльності Української Центральної ради (УЦР) можна умовно відокремити два періоди - до і після прийняття III Універсалу. Перший період був періодом відносного розквіту УЦР, під час якого вона виступала організацією, завданням якої було вивести українську націю з суспільних катаклізмів, характерних для початку XX століття та відродити втрачені на протязі панування Російської імперії адміністративно-територіальні ознаки. З цією метою було прийнято I та II Універсали. Діяльність УЦР на першому етапі виявила три основних чинники, які значною мірою вплинули на подальший розвиток подій та поступовий занепад цього органу влади. Цими чинниками є:- різнорідність політичних сил, представлених в раді;- брак компетентності та чіткої внутрішньої організаційної єдності членів ради; - "інтернаціоналізм" у психіці більшості членів ради. Другий період діяльності УЦР характеризується поступовим її занепадом. Взаємовідносини з Радою народних комісарів Росії швидко переросли у стан відкритої війни. Більшовицька Росія не хотіла визнавати УЦР. Рада ж у відповідь не визнавала Раднарком центральною владою і, прийнявши 7 листопада 1917 р. III Універсал, стала головною перешкодою для Раднаркому Росії у реалізації її планів.Основні напрямки політичної програми УЦР:· Боротьба за національно-територіальну автономію у складі дев'яти українських губерній та етнічних земель.· Підготовка до виборів в Установчі збори з метою розв'язання питання про автономію України в складі Російської республіки.· Співпраця з Тимчасовим урядом.· Надання національним меншинам рівних політичних прав,