77.Політика гетьмана і Мазепи.

Зовнішня політика

1)незважаючи на заборону,підтримував дипломатичні відносини з багатьма європейськими державами

2)установив таємні контакти з польськими та шведськими королями

3)У 1708 році уклав таємний укр.-шведський союз проти Росії,який у 1709 трансфлрмувався в договір про ств незалежної української держави у союзі зі Швецією.

Внутрішня політика

Соціально-економ політика

1)Уклав з Росією Коломацькі статті(1687)

Підтверджено козацькі права та привілеї

Універсали гетьмана мали підтверджуватися грамотами царя

Без царського дозволу гетьман не має права призначати та звільняти старшин

Козацька старшина зобов’язана наглядати за гетьманом і доносити на нього царському уряду

Обмежено право гетьмана розпоряджатися військовими землями

Гетьману заборонено підтримувати дипломатичні відносини з іншими державами

Гетьман був зобов’язаний надсилати козацьке військо на війну з Кримським ханством і Туреччиною

2)всіляко підтримував росію

3)наділяв землями та привілеями козацьку старшину,формуючи верхівку укр. Сус-ва

4) створив сис-му найманих військ для особистої охорони гетьмана,охорони маєтків та поліцейської служби

5)розвива торгівлю як внутрішню та і зовнішню

6) запровадив панщину в 2 дні на тиждень

7) силою придушував сел. Повстання та виступи опозиції

Культурно –просвітницька діяльність

1)ревратсовував та засновував храми

2)розбудував столицю Батурин за зразком Версалю

3)домігся надання Києво-могилянській колегії ії статусу академії

4)видава на власні кошти Євангеліє арабською мовою

5)сприяв розвитку літератури

6)напрявляв дітей старшини на навчання за кордон

78.Індустріалізація в укр..\

Індустріалізація – система заходів,спрямованих на створення великого ашинного виробництва і прискоренний розвиток промисловості з метою технічного переозброєння і зміцнення обороноздатності країни.

Причини:1)необхідність створе матеріально-технічної бази для економ самостійності країни за умов ворожого оточення

2)прагнення влади до зміни соціально-класової структури населення в бік збільшення кількості робочого класу

Країна огла розраховувати лише на внутрішні джерела фінансування; суттєво бракувало кваліфікаційних кадрів.Головна вада – це те що вона почалась не з легкої а з важкої промисловості, і мало прискорені тепи.

Індустріалізація здійснювалась відповідно до 5 річних планів розвитку НГ.У Роки першої п’ятирічки (1928-1932)було збудовани заводи»Запоріжстаь», «Азовсталь», «Криворіжсталь»,…у наступні –Харківський турбінний завод,,Завод важкого машинобудування та ін. підприємства.

Джерела фін.: перекачувалися кошти із легкої,харчової промисловості у важку; була знята алкогольна заборона поширився продаж ; Був введен режи економії; експлуатація селянства

Поява в республіканському промисловому комплексі нових галузей.

Вищі темпи витіснення приватного сектора в економіці України, ніж у СРСР загалом

жодна з перших довоєнних п'ятирічок не була

виконана в повному обсязі, все ж індустріалізація вивела Україну на якісно новий рівень промислового розвитку, докорінно змінивши структуру господарства: зросла частка промисловості в порівнянні з часткою СГ в загальному обсязі валової продукції республіки; у валовій продукції самої промисловості дедалі більше домінує виробництво засобів

виробництва

Наслідки індустріалізації були неоднозначними. З одного боку, це

позитивні зрушення: вихід України на якісно новий рівень промислового розвитку, прогресивні зміни в структурі господарювання на користь промисловості, досягнення промисловістю республіки за низкою головних індустріальних показників європейського та світового рівня, урбанізація, швидке формування національного робітничого класу та ін. З іншого —

форсована індустріалізація стимулювала появу багатьох негативних

тенденцій: домінуюче, привілейоване становище виробництва засобів виробництва, побудова і реконструкція підприємств-монополістів,заморожування значних коштів у незавершених об'єктах, диспропорційне і нерівномірне формування промислового потенціалу республіки, наростаюча централізація економічного життя, повернення до командних методів управління, посилення експлуатації трудящих, поглиблення відчуженості робітничого класу від засобів виробництв.

79.укр-московські відносини.

Від поч. війни в 1648 р гетьманський уряд вів активні переговори з москвою про допомогу.

Москва відмовилася від походу на укр.,але військову допомогу надавати гетьману не поспішала,була пов’язана договором з Польщею.Московський уряд погодився взяти Україні «під свою руку» тільки тоді,коли вона сама звільниться від польського панування.

Лише в жовтні 1653 Московський земський собор дав згоду на укладення російсько-укр союзу і відправив в україні посольство,очолюване Бутурліним.

Москва погодилася на підписання договору з Хмельницьким і на війну з ППОльщею через бажання розширити свої території й залучити козаків до охорони держави.Зі свого боку Хмельницький сподіавсяч на військову підтримку Москви,щобутв власну державу.Цілі сторін не збігалася в перспективі.

8 січня 1654 р на козацькій раді в м.Переяславірозглядалоя питання про прийняття Гетьманщиною московського протекторату. Рішення не було однойстайни,частина козаків були противниками такого союзу і схилялися до заступництва Туреччини. Утім Хмельницькомувдалося переконати старшину виступити на підтримку московсьго союзу обіцяючи збереження їхніх прав та привілеїв.

Проте договір ледь не зірвався з іншої причини:московські посли відмовилися присягати на вірність від імені царя Олексія Михайловича,мотивуючи це тим,що цар є самодержавцем і слова свого не змінює.

Козацькі ради проходили і в ін. містах Гетьманщини. У січні-лютому 1654 р до присяги було приведено близько 200-300 містечок . Але союз із Москвою був неоднозначним сприйнятий в україні.Відмовилися присягати Богун та Сірко,керівництво укр. Церкви га чолі з митрополитом Сильвестром Косовим; збройні виступи відбулися у Полтавському та кропивянському полках. Невідомо. чи складала присягу Запорозька січ.

Укр сторона виборола письмовий проект договору між Гетьманщиною і Москвою під назвою просительні статті. Але в процесі переговорів у березні 1654 в Москві документ був скорочений і значно зменшений.

21 березня 1654р були затверджені статті Богдана Хмельницького або Березневі статті:

1)визнавалося верховенство московського царя над україною

2)козаки зберігали всі права та вольності реєстр складав 60 ти чол.

3)генеральна і полкова старшина отримували платню

4)гетьмана мало обирати козацьке військо і оповіщати про це царя

5)Україна мала право на зовнішні відносини,окрім Туреччини та Польщі 6)Податки мали збирати укр. Чиновники

7)У містах зберігалося самоуправління

8)Підтверджувалося право Київського митрополита і всього духовенства на їхні маєтності 9)У києві та на кордонах укр. З Річчю посполитою розташовувались російські військові залоги

10)Московський уряд зобов’язувався вступити у війну з Польщею навесні 1654; 11)У разі татарських нападів на укр. Передбачалися спільні московсько-укр походи проти Кримського ханства

«Березневі статті» змінили політичну ситуацію в Сх Європі.Укр сприймала їх як тимчасове явище, а Москва – як перший крок до цілковитого обєднання

80.Внутрішня і зовнішня політика Директорії. Внутрішня : Директорія(14 листопад 1918р.)- створена укр. Соц. Партіями. Мета- знищення гетьманського режими і відновлення УНР. Після повалення влади Скоропадського Директорія набула Диктаторських форм.У Внутрішній політиці уряд проголосив :* Поновлення УНР але без влади Укр Центр Ради; * Проведення аграрної реформи,ліквідація приватної власності на землю ;*Запровадження держ контролю над виробництвомі розподілом продукції; * Поновлення 8 год роб день.; * Право на діяльність профспілок і проведення срайків; * Поновлення чинності закону УНР про національну-персональну автономію.Новий уряд – Рада міністрів.Трудовий конгрес-законодавчий орган. У Зовнішній політиці :уряд Директорії орієнтувався на країни Антанти .Але Антанта відмовилася визнавати Директорію і вимагала реорганізувати її, вивести зі складу С.Петлюру, а на томість обіцяли надати допомогу у боротьбюі з більшовиками .у 1919-1920рр опинилася у трикутнику смерті – На пн..-війська більшовиків;на пд..-війська Антанти і генерала Денікіна;на зх.- польська армія. Директорія не змогла захистити УНР, бо не мала боєздатної армії.У рядах керівників не було єдності в поглядах на перспективу національно-державної розбудови.Змаганняза авторитет між різними політичними партіями послабили авторитетДиректорії.Затягувалося проведення аграрної реформи.Як наслідок-масові селянські виступи.Психологічний аспект поразки – відсутність у селян загальнонаціональних інтересів.Вони виявили інертність у справах захисту власної держави.