63 Вплив Жовтневого перевороту на діяльність цр

Напередодні Жовтневого перевороту 1917 р. російські меншовики в Україні були уражені глибокою кризою: ТУ виявився неспроможнім вирішити життєво необхідні вимоги українського народу, що поступово призвело до втрати довіри трудящих мас і до ТУ, і до російських меншовиків. Втрачаючи попередній вплив у народі, меншовики все більше підтримували Центральну Раду, в якій вони мали своє представництво, а тому мали надію таким чином впливати на перебіг подальших подій в Україні.

Під час Жовтневого перевороту праві меншовики майже у всіх містах краю виступали проти встановлення радянської влади і рішуче підтримували владу Центральної Ради. Під їх керівництвом Ради робітничих, солдатських та селянських депутатів висловлювалися проти встановлення радянської влади в Україні, мотивуючи це тим, що Україна ще не „дозріла" до соціалізму. В цей період меншовики та есери намагалися блокуватись з українськими соціал-демократами і есерами, щоб разом боротися проти більшовицьких Рад. Але, об'єднавши всі соціалістичні партії для боротьби проти більшовиків, російські соціалісти намагалися забезпечити собі лідерство в соціалістичному русі України. Українські національні соціалістичні партії на це не пішли і зберігали організаційну незалежність. Після Жовтневого перевороту в лавах російських соціалістів відбувається розкол: праві меншовики висловлюються проти встановлення радянської влади та підтримують Центральну Раду, а ліві, навпаки, рішуче підтримували радянську владу й виходячи зі своїх партій приєднувалися до більшовиків.

на кінець 1917 р. в Україні склалася своєрідна ситуація: на частину її території поширювалася влада ЦР, на іншу частину - радянсько-більшовицька влада, нав'язана Росією. В такій обстановці, в січні 1918 р., було скликано чергову сесію Центральної Ради, на розгляд якої виносилися питання про землю і про самостійність Української держави. Есери, які після кризи уряду отримали в ньому більшість, прагнучи зберегти вплив на селянство, провели закон про соціалізацію землі. Що ж до самостійності України, то її проголошення диктувалося самим ходом подій: Україна перебувала у стані війни з радянською Росією. IV Універсал, оприлюднений 22 січня 1918 р., зафіксував, що «віднині Українська Народна Республіка стає самостійною, від нікого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу». Урядові УНР доручалося почати мирні переговори. Земля до початку весняних робіт мала бути передана селянам. Рефреном IV Універсалу була ідея незалежності та самостійності України.Проте домогтися цього Центральній Раді не вдалося. 

64 Галицько –Волинська держава

. Галицькі і Волинські землі до об'єднання Галицькі і Волинські землі увійшли до складу Київської держави за часів Володимира Великого, коли у 980 — 990 рр. були відвойовані у поляків. На Волині було засновано місто Володимир, що згодом стало столицею цих земель.

У Галичині політичним центром став Галич. Київським князям удалося закріпити ці землі за своїми наступниками. Виникненню та піднесенню Галицько-Волинської держави сприяв ряд чинників:а) вдале географічне положення (віддаленість від Києва послаблювала вплив центральної влади,; крім того, Галицько-Волинське князівство розташовувалося на перехресті стратегічно важливих торгових шляхів);б)  необхідність спільної боротьби двох князівств (Галицького і Волинського) проти агресії з боку Польщі та Угорщини, а згодом і проти монголо-татарської навали на Русь

в) енергійна об'єднавча політика князів Романа Мстиславича (1199-1205 рр.) та Данила Романовича Галицького (1238-1264 рр.);

г)  існування на території князівства багатих родовищ солі, що сприяло економічному росту та інтенсифікації торгівлі.

Значення галицько-волинської державності.

* Галицько-Волинська держава стала новим після занепаду Києва центром економічного та політичного життя. * Вона модернізувала давньоруську державну організацію.* Галицько-Волинська держава врятувала Україну від поневолення її Польщею. * Галицько-Волинська держава продовжила славні дипломатичні традиції Київської Русі і ще 100 років після встановлення золотоординського ярма представляла східнослов'янську державність на міжнародній арені. * Водночас, відкриваючи західноєвропейській культурі шлях на українські землі, ця державність допомогла уникнути однобічної орієнтації на Візантію, запобігти утвердженню монгольського впливу. * Галицько-Волинська держава стала також важливою культурною межею. Вона виступала або як східний форпост католицького Заходу, або як західний - православного Сходу. *Галицько-Волинська держава стала головним політичним осередком майбутньої Україн