28.Розквіт Київської Русі за Ярослава Мудрого.

За князювання Ярослава Мудрого Київська Русь досягла найвищого розквіту. Її кордони простягалися від Фінської затоки, Ладозького і Онезького озер на

північному заході до Чорного моря і пониззя Дунаю на півдні. Від Закарпаття на заході до верхів’я Дону та Волги на сході. Крім землеробства і скотарства,

розвивалась торгівля, ремесла. Багато уваги Ярослав приділяв розвитку освіти та культури: були відкриті школи (одна з шкіл була відкрита для дітей бідних городян), бібліотеки. Він і сам мав одну з найбільших бібліотек у світі. В Київській Русі в ІХ-ХІ ст. діяла система звичаєвого права - “Закон Руський”, який являв собою досить розвинену для свого часу правову систему і регулював

питання кримінального, процесуального, спадкового і цивільного права. Ярославом Мудрим започатковано загальнодержавний збірник законів - “Руська Правда”, в основу якого покладено “Закон Руський”. За князювання Ярослава значно зріс міжнародний авторитет Русі. Наймогутніші володарі Європи бажали породичатися з київським князем. Його називали тестем всієї Європи. Значно посилила свої позиції за Ярослава Київська церковна митрополія. “Постави Ярослав Лариона Митрополитом, Русина в святій Софії, собрав єпископів”, - подає коротку звістку літописець про соборне обрання у 1051 році на Київського митрополита першого українця Іларіона (давньоукраїнською Лариона). Іларіон - високоосвічена людина і побожний аскет - в часи обрання був священником “двірської церкви Ярослава Мудрого біля Києва. Київський князь добре знав його як блискучого проповідника та патріота держави.

29.Створення і розвиток укр. Козацтва

В XV—XVII ст. у зв'язку з удосконаленням методів землеробства степові області

України стають придатними для ведення землеробства (до цього землеробство було переважно в лісовій зоні). Шляхта Речі Посполитої починає вимагати привілеї на землю у степових областях України. Утворюються величезні панські маєтки, які вирощують зерно для експорту в Європу. Люди, які проживають на цих землях

передаються шляхті разом із землею (земля чогось варта лише тоді, коли її є кому обробляти). Людей це не влаштовує і велика кількість їх іде далі в степи, куди з

часом також можуть прийти пани. Саме ці люди і поповнюють склад козаків.Козацтво породило не так кріпосне право, як палке бажання відродити свою державу

на колишніх києворуських просторах. Саме на цім прагненні формувалася ідеологія збройного опору, єднання всіх, хто робив внесок у цю справу, незалежно від

національності, соціального походження тощоКозаки освоювали незаселені українські степи в пониззі Дніпра, на які не поширювалася влада ні польських, ні татаро-турецьких загарбників.Осередком козаччини стало Запоріжжя, де численні острови між рукавами Дніпра забезпечували захист і змогу укріпитися. Перше укріплення близько 1552 р. (за іншими даними 1554—1555, 1556 pp.) збудував на дніпровському острові Мала Хортиця князь Дмитро Вишневецький (Байда). Так для захисту від татаро-турецької агресії було створено військово-політичну організацію Запорізька Січ, яка вважається колискою українського козацтва. Це утворення мало свої органи управління, чітку систему організації війська і

прагнуло підтримувати зв'язки із сусідніми державами. По суті, це був зовсім новий етап у розвитку козацтва, і впродовж тривалого часу Запорізька Січ виконувала функції державного утворення.На Січі сформувався своєрідний суспільно-політичний та адміністративний устрій, основою якого були засади військової демократії.Першою особою на Січі був курінний отаман, котрий очолював кіш і якому належала військова, адміністративна та судова влада. Другим за рангом був військовий суддя. Канцелярією відав писар на початок XVII ст. було три категорії козаків: заможні реєстрові козаки, які перебували на службі польського уряду, запоріжці, які жили поза межами Речі Посполитої, та величезна більшість козацтва, яка жила у прикордонних містах,вела козацький спосіб життя, але не мала офіційно визнаного статусу.