Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПА.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
23.04.2019
Размер:
346.62 Кб
Скачать

13. Аналіз попередньої здійснимості проекту. Види експертиз проекту

Для прийняття рішення про реалізуємість проекту також використовують такі критерії:

1 – за оцінкою попередньої здійснимості проекту;

2 – за попередньою оцінкою життєздатності проекту;

3 - за оцінкою життєздатності та фінансової здійсненності проекту.

Аналіз попередньої здійснимості проекту з точки зору експертної оцінки, яка прямо пов'язана і частково витікає з SWOT-аналізу.

В ході аналізу попередньої здійснимості проекту використовується наступна схема експертної оцінки варіантів інвестиційних рішень:

1. Визначення чинників, які можуть суттєво вплинути на успішність виконання проекту.

2. Ранжування даних чинників у порядку зменшення їх пріоритет­ності — від найбільш до найменш впливового. Тобто визначається, який з чинників більше вплине на хід реалізації проекту, а потім, у порядку змен­шення, менше вплине.

3. Оцінка вагомості (рангу) кожного з визначених, перерахованих чинників. Сума рангів всіх чинників (показник вагомості) повинна дорівнювати одиниці.

4. Оцінка проекту по кожному з чинників (критерію) оцінки. Тут максимальний бал по будь-якому з чинників проекту дорівнює 100, мінімальний — 0. Наприклад, якщо експерти визнають, що попит на про­дукцію проекту буде необмеженим, то значення такого чинника як «по­пит на продукцію проекту» дорівнюватиме 100.

5. Визначення експертної оцінки.

Експертна оцінка впливу кожного з чинників отримується шляхом множення ваги кожного чинника (показника вагомості) на оцінку даного чинника (номер проекту чи варіанта проекту). Інтегральна експертна оцін­ка пріоритетності варіантів проекту визначається шляхом додавання виз­начених експертних оцінок по кожній характеристиці, чиннику.

Розрізняють наступні види експертизи:

1. Комерційна експертиза – вимагає проведення аналізу доступності і якості ресурсів та їх вартісної оцінки; попиту на продукцію, заходів по маркетингу та ймовірних цін; витрат і прибутків для визначення комерційної життєздатності суб'єкта.

2. Технічна експертиза – оцінюється масштаб проекту; процесів, матеріалів, обладнання та надійності технічних систем; придатність технічного плану для місця розташування проекту; доступність та якість потрібних для проекту ресурсів; рівень сервісу і надійності існуючої інфраструктури, яку використовуватиме проект; строки і графіки виконання технічних рішень для реалізації проекту.

3. Інституційна експертиза – включає обґрунтування можливостей реалізації проекту в існуючому політичному, економічному та правовому середовищі; мотивацію формування команди проекту; оцінку потенціалу та структури організації, що здійснює проект; визначення організаційних змін, необхідних для успішної реалізації проекту; визначення критеріїв для оцінки правильної і раціональної організації.

4. Фінансова експертиза - дає змогу перевірити фінансову життє­здатність проекту і визначити заходи, необхідні для обґрунтованого фінан­сового управління проектом. Окрім того, фінансова експертиза може та­кож брати до уваги деякі або всі нижченаведені чинники:

рентабельність проекту; фінансові наслідки для замовників або інвесторів проекту, вклю­чаючи оцінку ризиків; стандарти фінансової діяльності, яких слід дотримуватися підчас здійснення проекту. Фінансова експертиза включає поточну й перспективну оцінку бух­галтерського балансу, звіту про прибутки й збитки, руху коштів, можли­вості фінансування за рахунок різних джерел.

5. Економічна експертиза - дозволяє оцінити: чи є виправданим використання проектом національних ресурсів з огляду на наявність конкурентного попиту на ці ресурси; вигоди, які буде одержано в результаті реалізації проекту, для суспільства в цілому; необхідні стимули для різних учасників проекту.

6. Екологічна експертиза - дозволяє оцінити вплив проекту на навко­лишнє середовище в таких напрямах: забруднення повітряного басейну, ґрунтів та водойм; зниження біологічної різноманітності; перевезення, використання або віддалення небезпечних чи токсич­них відходів; засоленість та заболоченість земель.

7. Соціальна експертиза має відповісти на питання: якою мірою люди, які повинні дістати вигоду від проекту, мають доступ або контролюють виробничі ресурси району; яким чином структура сім'ї поліпшує чи погіршує перспективи для успіху проекту; чи мають дрібні виробники доступ до інформації про ширші ринки збуту та регіональну економіку; яким чином система землекористування та землеволодіння, а та­кож можливості альтернативного працевлаштування можуть вплинути на ступінь зацікавленості у видах діяльності, запропонованих згідно з проектом, для гаданих одержувачів вигоди від його реалізації.