- •1. Поняття, сутність та основні складові проектного аналізу
- •2. Поняття інвестиційного проекту, його ознаки.
- •14. Попередня оцінка життєздатності проекту
- •5. Концепція витрат і вигод у проектному аналізі
- •7. Цінність грошей у часі, теперішня і майбутня вартість
- •8. Поняття грошового потоку, його значення, склад та види
- •9. Грошовий приплив та грошовий відтік
- •10. Нарощення та дисконтування грошових потоків
- •11. Показники ефективності інвестиційного проекту
- •12. Формальні та неформальні критерії ефективності інвестиційних проектів.
- •13. Аналіз попередньої здійснимості проекту. Види експертиз проекту
- •15. Оцінка життєздатності та фінансової здійсненності проекту
- •17. Поняття, значення, мета, принципи та вихідні дані для оцінки ефективності проекту
- •16. Значення, завдання та методика аналізу беззбитковості проекту
- •19. Поняття проектного ризику та невизначеності.
- •20. Власний ризик та методи його аналізу і оцінки
- •21. Заходи щодо зниження інвестиційних ризиків
- •22. Значення та завдання маркетингового аналізу проекту
- •23. Значення та завдання технічного аналізу
- •24.Значення та завдання інституційного аналізу
- •25. Оцінка впливу зовнішніх та внутрішніх факторів на проект
- •26. Значення ,завдання екологічного аналізу. Оцінка впливу проектів на навколишне середовище
- •27. Значення, завдання соціального аналізу. Оцінка впливу проектів на соціальне середовище
- •29. Значення, завдання економічного аналізу
- •28. Значення, завдання фінансового аналізу та методика його проведення. Фінансові показники проекту
- •30. Визначення економічної привабливості та цінності проекту
- •1. Поняття, сутність та основні складові проектного аналізу
- •2. Поняття інвестиційного проекту, його ознаки.
13. Аналіз попередньої здійснимості проекту. Види експертиз проекту
Для прийняття рішення про реалізуємість проекту також використовують такі критерії:
1 – за оцінкою попередньої здійснимості проекту;
2 – за попередньою оцінкою життєздатності проекту;
3 - за оцінкою життєздатності та фінансової здійсненності проекту.
Аналіз попередньої здійснимості проекту з точки зору експертної оцінки, яка прямо пов'язана і частково витікає з SWOT-аналізу.
В ході аналізу попередньої здійснимості проекту використовується наступна схема експертної оцінки варіантів інвестиційних рішень:
1. Визначення чинників, які можуть суттєво вплинути на успішність виконання проекту.
2. Ранжування даних чинників у порядку зменшення їх пріоритетності — від найбільш до найменш впливового. Тобто визначається, який з чинників більше вплине на хід реалізації проекту, а потім, у порядку зменшення, менше вплине.
3. Оцінка вагомості (рангу) кожного з визначених, перерахованих чинників. Сума рангів всіх чинників (показник вагомості) повинна дорівнювати одиниці.
4. Оцінка проекту по кожному з чинників (критерію) оцінки. Тут максимальний бал по будь-якому з чинників проекту дорівнює 100, мінімальний — 0. Наприклад, якщо експерти визнають, що попит на продукцію проекту буде необмеженим, то значення такого чинника як «попит на продукцію проекту» дорівнюватиме 100.
5. Визначення експертної оцінки.
Експертна оцінка впливу кожного з чинників отримується шляхом множення ваги кожного чинника (показника вагомості) на оцінку даного чинника (номер проекту чи варіанта проекту). Інтегральна експертна оцінка пріоритетності варіантів проекту визначається шляхом додавання визначених експертних оцінок по кожній характеристиці, чиннику.
Розрізняють наступні види експертизи:
1. Комерційна експертиза – вимагає проведення аналізу доступності і якості ресурсів та їх вартісної оцінки; попиту на продукцію, заходів по маркетингу та ймовірних цін; витрат і прибутків для визначення комерційної життєздатності суб'єкта.
2. Технічна експертиза – оцінюється масштаб проекту; процесів, матеріалів, обладнання та надійності технічних систем; придатність технічного плану для місця розташування проекту; доступність та якість потрібних для проекту ресурсів; рівень сервісу і надійності існуючої інфраструктури, яку використовуватиме проект; строки і графіки виконання технічних рішень для реалізації проекту.
3. Інституційна експертиза – включає обґрунтування можливостей реалізації проекту в існуючому політичному, економічному та правовому середовищі; мотивацію формування команди проекту; оцінку потенціалу та структури організації, що здійснює проект; визначення організаційних змін, необхідних для успішної реалізації проекту; визначення критеріїв для оцінки правильної і раціональної організації.
4. Фінансова експертиза - дає змогу перевірити фінансову життєздатність проекту і визначити заходи, необхідні для обґрунтованого фінансового управління проектом. Окрім того, фінансова експертиза може також брати до уваги деякі або всі нижченаведені чинники:
рентабельність проекту; фінансові наслідки для замовників або інвесторів проекту, включаючи оцінку ризиків; стандарти фінансової діяльності, яких слід дотримуватися підчас здійснення проекту. Фінансова експертиза включає поточну й перспективну оцінку бухгалтерського балансу, звіту про прибутки й збитки, руху коштів, можливості фінансування за рахунок різних джерел.
5. Економічна експертиза - дозволяє оцінити: чи є виправданим використання проектом національних ресурсів з огляду на наявність конкурентного попиту на ці ресурси; вигоди, які буде одержано в результаті реалізації проекту, для суспільства в цілому; необхідні стимули для різних учасників проекту.
6. Екологічна експертиза - дозволяє оцінити вплив проекту на навколишнє середовище в таких напрямах: забруднення повітряного басейну, ґрунтів та водойм; зниження біологічної різноманітності; перевезення, використання або віддалення небезпечних чи токсичних відходів; засоленість та заболоченість земель.
7. Соціальна експертиза має відповісти на питання: якою мірою люди, які повинні дістати вигоду від проекту, мають доступ або контролюють виробничі ресурси району; яким чином структура сім'ї поліпшує чи погіршує перспективи для успіху проекту; чи мають дрібні виробники доступ до інформації про ширші ринки збуту та регіональну економіку; яким чином система землекористування та землеволодіння, а також можливості альтернативного працевлаштування можуть вплинути на ступінь зацікавленості у видах діяльності, запропонованих згідно з проектом, для гаданих одержувачів вигоди від його реалізації.