2. Корисність: гранична та загальна, їх графіки. Закон спадної граничної

корисності

Корисність – це здатність блага задовольняти потребу, приносити

задоволення, приємність. Корисність – поняття суб’єктивне, тому вона не

підлягає точному кількісному виміру. Але в навчальних цілях і в інтересах

наочності економісти вважають, що корисність (ступінь задоволення) можна

виміряти умовними одиницями „ютилями” (від англійського utility -

корисність). Ютиль не має стандарту, просто чим більше ютилей, тим вища

корисність.

Виміреність корисності передбачає, що споживач може виміряти

корисність будь-якої одиниці блага. Корис ність, яку споживач отримує від

додаткової одиниці блага, називається граничною ____________корисністю (marginal utility -

МU). Сума граничних корисностей дає загальну корисність (total utility - ТU)

певної кількості блага.

Гранична корисність „за вертикаллю” завжди спадає. Яким би чином

споживач не використовував благо, кожна додаткова одиниця блага завжди

приносить меншу корисність, ніж попередня. Твердження , що гранична

корисність спадає при збільшенні загального обсягу блага, який використовує

споживач, називають «законом спадної корисності» (лапки показують

гіпотетичний характер даного закону, його аксіоматичну сутність). Споживач

отримує все менше додаткової (граничної) корисності від споживання кожної

додаткової одиниці блага.

Повернімося до зв'язку закону спадної корисності і негативного нахилу

кривої попиту. Якщо кожна наступна одиниця блага має все меншу граничну

(або додаткову) корисність, то споживач буде купувати додаткові одиниці блага

64

тільки за умов падіння цін. Значить, закон с падної граничної корисності

відповідає законові попиту. Більше того, крива попиту була створена на основі

графіка спадної граничної корисності. За негативним нахилом кривої попиту

приховується спадна гранична корисність, тому що в основі попиту лежить

корисність, що знижується в міру насичення потреб. Щоб побудувати графік

граничної корисності, її необхідно якось виміряти, в умовних одиницях

«ютилях».

Наведемо таблицю даних про граничну й загальну корисність склянок

лимонаду.

Таблиця 2.2.1.– Сітка корисності.

Склянка лимонаду

за порядком

Гранична

корисність

MU (ютиля)

Загальна

корисність

ТU (ютиля)

1 10 10

2 8 18

3 6 24

4 5 29

5 3 32

6 1 33

7 0 33

8 -1 32

9 -2 30

10 -3 27

Графічне зображення загальної ТU і граничної MU корисності подано на

рис. 2.2.1. Він відбиває зростання загальної ТU корисності та зменшення

граничної корисності MU

65

Рис. 2.2.1. – Графіки загальної ТU і граничної MU корисності

Далі необхідно зв’язати загальну і граничну корисність з поведінкою

споживача. Для цього сформулюємо критерій раціональності його поведінки:

споживач прагне досягти максимуму загальної корисності і гранична

корисність править йому за дороговказ, тобто вказує найкращий маршрут

використання благ, а додаткова порція використовується там, де вона дає

найбільшу граничну корисність.

Тепер проаналізуємо зв’язок між граничною корис ністю та

індивідуальним попитом. У нашому прикладі споживач вимірював корисність в

ютилях, але в повсякденному житті споживач оцінює корисність в грошових

одиницях. У цьому випадку будемо вважати граничною корисністю блага

максимальну суму грошей, яку споживач готовий віддати за додаткову

одиницю блага. Якщо споживач виразив граничну корисність в грошових

одиницях, то це дає можливість співставляти її з ціною блага. Маючи

послідовно різні ціни можна визначити, яку максимальну кількість блага буде

згоден придбати споживач. Як результат отримаємо функцію попиту від ціни.

10

20

30

Корисність

(ют)

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

TU

MU

Кільеість склянок

лимонаду

66

Вона матиме в графічному варіанті негативний нахил, що означатиме

збільшення попиту тільки при зменшенні ціни.

Закон спадної граничної корисності перетворюється в закон попиту, який

формулюється так: за решти рівних умов обсяг попиту зростає (зменшується) із

зменшенням (зростанням) ціни товару. Більш того, за певним нахилом кривої

попиту приховується спадна гранична корисність, бо в основі попиту лежить

спадаюча в міру насиченості потреб корисність.