1. Макроекономічний кругообіг, його форми

Макроекономічний рівень господарювання охоплює віднос ини суб'єктів у

масштабах національного економіки. Об'єктом досліджень макроекономіки

виступають загальнонаціональні (сукупні, агреговані) показники й явища,

наприклад, сукупні попит і сукупна пропозиція, валовий внутрішній продукт,

суспільне відтворення.

Суспільне відтворення - це постійно відновлювальній та повторювальній

процес виробництва, розподілу, обміну і с поживання, тобто виробництво у

широкому значенні.

Головні складові суспільного відтворення:

120

- Відтворення людини, зокрема її робочої сили;

- Відтворення навколишнього середовища існування людей, деяких

природних ресурсів;

- Відтворення засобів виробництва;

- Відтворення виробничих відносин у цілому.

Відтворювальні процеси складні, тому актуальною є проблема

пропорційності, тобто оптимального сполучення усіх економічних ресурсів

суспільства. Слід зазначити історичний внесок у моделювання

відтворювальних схем Ф. Кене ( "Економічна таблиця"), К. Маркса (схеми

простого і розширеного відтворення), Нобелевських лауреатів з економіки: В.

Леонтьєва (теорія "витрати-випуск"), Л. Канторовіча (теорія оптимального

функціонування виробництва), уродженцем Харківської губернії, студента

Харківського університету, а потім відомого американського вченого С.

Кузнєца (принципи обчислення національного доходу, кінцевого і проміжного

споживання).

Визначають три види суспільного відтворення:

- Звужене, тобто при зменшенні обсягів суспільного виробництва

порівняльно з попереднім періодом;

- Просте, тобто при незмінності масштабів виробництва протягом

попереднього і поточного періодів; принциповим є повне використання

додаткового продукту на особисте споживання;

- Розширене, тобто з розширенням розміру суспільного продукту

порівняльно з попереднім часом при використанні частини додаткового

продукту на виробниче споживання.

Макроекономічний кругообіг - процес безперервного руху факторів і

результатів виробництва, продуктів і доходів, натуральних одиниць і грошей,

які обслуговують взаємодію всіх ринкових суб'єктів.

Один і той же суб'єкт на різних стадіях оперує ресурсами, кінцевими

товарами і послугами, а також грошовими активами, що приводить до

висновку: макроекономічна рівновага можлива при рівності всіх витратних

доданків з однієї сторони та доходних доданків з іншої. Іншими словами,

рівновага можливо при збігу величин сукупного попиту та сукупної пропозиції.

Три основні моделі макроекономічного кругообігу:

121

1. проста, або двосекторная, з урахуванням взаємодії домогосподарств, що

постачають ресурси, і підприємницького сектора, що виробляє кінцеві

товари;

2. закрита, або трисекторная, в якій до двох попередніх суб'єктів додається

держава з податковими, грошово-кредитними та іншими важелями впливу;

3. відкрита, або повна, чотирисекторная, коли до трьох зазначених суб'єктів

приєднуються закордонні учасники.

Макроекономічна рівновага об'єднує рівновагу на трьох укрупнених

ринках:

- ринку ресурсів (факторів);

- ринку кінцевих товарів і послуг;

- грошовому ринку.