2. Закони обмеження природних ресурсів, зниження енергетичної

ефективності природокористування, падіння

природно – ресурсного потенціалу

Право природокористування - система юридичних норм і засобів,

спрямованих на врегулювання відносин щодо ефективного використання,

Д Д/ х

у

А

ЗВ

ПС

43

відновлення та охорони природних ресурсів, забезпечення багатогранних

матеріальних, економічних і соціальних інтересів та законних прав суб'єктів

природокористування. Таким чином, під правом природокористування мається

на увазі інститут загальної частини екологічного права, в якому об'єднані

норми, які визначають загальні положення для права користування всіма

видами природних об'єктів, включаючи і норми, які регулюють їх комплексне

використання.

Розрізняють наступні види права природокористування :

Об'єктивне право, яке включає механізм правового регулювання і

забезпечення правовідносин природокористування:

- норми, які визначають підстави виникнення, зміни права

природокористування;

- норми, що встановлюють комплекс прав і обов'язків природокористувачів;

- форми і види правовідносин природокористування;

- юридичні засоби захисту прав суб'єктів правовідносин природо-

користування;

- норми, які встановлюють підстави припинення права природо-

користування.

Суб'єктивне право, яке включає сукупність повноважень особи щодо

використання, відтворення та захисту природних ресурсів:

- сукупність прав і обов'язків щодо виникнення суб'єктивного права

природокористування та його захисту;

- сукупність прав і обов'язків щодо володіння об'єктами

природокористування;

- сукупність прав та обов'язків щодо використання об'єктів природо-

користування;

- сукупність прав і обов'язків щодо зміни та припинення суб'єктивного __________права

природокористування;

- сукупність прав, обов'язків, щодо захисту порушеного суб'єктивного права

природокористування.

44

Зміст права природокористування - сукупність прав і обов'язків суб'єктів

права природокористування (природокористувачів), обумовлених нормами

чинного законодавства чи відповідною угодою на користування природними

ресурсами (договором оренди тимчасового, короткострокового або

довгострокового користування).

Право природокористування як комплексний правовий інститут

поділяється на види, що відповідно до норм екологічного законодавства

здійснюється за різними класифіка ційним ознаками. Так, за типом природного

об'єкта, який використовується, право природокористування поділяється на:

- Право землекористування;

- Право водокористування;

- Право надрокористування;

- Право лесокористування;

- Право користування об'єктами тваринного світу;

- Право користування об'єктами рослинного світу (нелесной рослинністю);

- Право користування територіями та об'єктами природно заповідного

фонду.

За поширеністю і правовими підставами виникнення розрізняється право

загального та право спеціального природокористування.

Право загального природокористування означає гарантовану законом

можливість всіх громадян користуватися здоровим навколишним природним

середовищем та обов'язковим виконанням встановлених правил його охорони.

Право спеціального природокористування встановлюється і регулюється

державою в інтересах цільового використання природних ресурсів в процесі їх

господарської експлуатації та рекреаційного використання. Воно включає

право землекористування, лесопользова нія. Основою для його виникнення є акт

компетентного органу держави про надання відповідного ресурсу в

користування і господарську експлуатацію за його цільовим призначенням.

За термінами, на які надається право природокористування, виділяється

право постійного і право тимчасового природокористування. Різний рівень

45

охоронного режиму встановлений для користування природними ресурсами

загальнодержавного та місцевого значення. За способами виникнення право

природокористування поділя ється на первинне і вторинне (щодо землі, води,

лісів). За ознакою можливості доступу до відповідного природного об'єкту

інших користувачів законодавство виділяє відокремлений і неотделенное

природокористування. Можливе розділення права природокористування на

види і за іншими класифікаційним критеріями.

Проблеми та напрямки розвитку мінерально-сировинної бази,

відновлення природних ресурсів, раціонального природокористування та

ресурсозбереження, охорони навколишнього середовища, екологічної безпеки,

поводження з відходами в техногенно напружених регіонах закріплені рядом

законодавчих актів України, Указами Президента України, Постановами

Кабінету Міністрів, знайшли своє відображення в державних і обласних

програмах. Так, стратегічною галуззю України є вугільна, шляхи розвитку якої

відображені в проектах Державної Програми "Українське вугілля", програми

науково - технічного розвитку Донбассу на період до 2020 р.

Таким чином, правова регуляція природокористування здійснюється

через систему керівних, зобов'язуючих і заборонних норм права. Керівні норми

встановлюють умови та порядок виникнення права користування природними

ресурсами, визначають межі поведінки пріродокорістувачів, надають їм

необхідні гарантії реалізації та охорони їх прав та ефективного виконання

покладених на них обов'язків. Зобов'язуючи норми спрямовані на регуляцію

виконання природокорістувачамі правил використання природного багатства,

пла нів та заходів, в галузі використання та відновлення природних ресурсів,

збереження і поліпшення природного середовища.

46

ЗМ 2. МІКРОЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ

ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ.