- •Кримінальне право України як окрема галузь права
- •2. Система принципів кримінального права України.
- •3.Конституція України як джерело норм Загальної частини кк України і як акт прямої дії
- •4. Чинність кримінального закону в просторі за територіальним принципом
- •5. Чинність кримінального закону в просторі за національним принципом
- •6.Принципи чинності кримінального закону у часі.
- •7. Імплементація норм міжнародного права в загальну частину норм кримінального права України.(ст. 8-10 кк України)
- •8.Чинність кримінального закону щодо діянь, вчинених за межами україни.
- •9. Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину та особи, яка засуджена за вчинення злочину в іноземній державі.
- •10.Структура кримінального закону. Види диспозицій
- •11. Поняття та види санкцій
- •12.Тлумачення кримінального закону.
- •13.Поняття злочину та його ознаки.
- •14.Класифікація злочинів.
- •15Поняття кримінальної відповідальності
- •16Підстава кримінальної відповідальності
- •17Виникнення, форми реалізації та припинення кримінально відповідальності.
- •18.Поняття складу злочину, його структура та значення.
- •19. Поняття та механізм кваліфікації злочинів
- •20.Поняття об'єкта злочину, його структура та значення.
- •21. Спірні питання в науці кримінального права щодо обьєкту складу злочину
- •22.Поняття та значення безпосереднього об’єкту складу злочину
- •23. Поняття та ознаки об'єктивної сторони злочину та її значення.
- •24. Причинний зв'язок і його значення в кримінальному праві.
- •25.Суспільно-небезпечні наслідки, поняття та види.
- •26.Триваючі , продовжувані, складні, склади злочинів
- •27.Поняття та ознаки суб'єкта злочину.
- •28. Поняття неосудності за кк України
- •29.Обмежена осудність.
- •30. Поняття і види спеціальних суб’єктів злочину
- •31. Поняття та ознаки суб'єктивної сторони злочину.
- •32.Умисел та його види.
- •33.Необережність та її види.
- •34. Складна вина
- •35.Помилка та її значення для кримінальної відповідальності.
- •36.Випадок(казус)
- •37.Поняття і види стадій вчинення злочину.
- •38. Закінчений злочин.
- •39. Готування до злочину.
- •40.Замах на злочин.
- •41. Добровільна відмова від вчинення злочину.
- •42.Поняття і ознаки співучасті.
- •43.Види співучасників.
- •44.Організатор злочину поняття та характеристика
- •45.Вчинення злочину групою осіб
- •46.Поняття організованої групи як форми співучасті
- •47.Злочинна організація як форма співучасті
- •48.Ексцес виконавця. Відповідальність за невдалу співучасть.
- •49.Відповідальність співучасників.
- •50.Причетність до злочину.
- •51. Форми множинності злочинів
- •52. Повторність злочинів.
- •53.Сукупність злочинів.
- •55.Рецидив злочинів.
- •56.Поняття і види обставин, що виключають злочинність діяння.
- •57.Необхідна оборона та умови її правомірності.
- •58.Перевищення меж необхідної оборони.
- •59.Крайня необхідність.
- •60.Фізичний або психічний примус.
- •61. Загальна характеристика підстав звільнення від кримінальної відповідальності
- •62. Система інститутів звільнення від кримінальної відповідальності
- •63.Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки.
- •64.Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
- •65.Поняття та мета покарання за кримінальним законом України.
- •66.Система покарань.
- •67.Додаткові покарання.
- •68.Штраф як міра кримінальної відповідальності.
- •69.Позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю.
- •70.Громадські роботи.
- •71Виправні роботи.
- •72. Службові обмеження для військовослужбовців
- •73.Конфіскація майна.
- •74Арешт.
- •75.Обмеження волі.
- •76. Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців як вид покарання
- •77.Позбавлення волі на певний строк.
- •78.Довічне позбавлення волі.
- •79.Загальні засади призначення покарання.
- •80. 81.Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
- •82.Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •83.Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •85.Звільнення від відбування покарання з випробуваннями.
- •86.Звільнення від відбування покарання з випробуваннями вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років.
- •87.Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей до трьох років.
- •88.Звільнення від покарання за хворобою.
- •89. 90Амністія і помилування.
- •91.Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •92..Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування.
- •2. Звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру.
- •93.Примусові заходи медичного характеру.
- •94 Загальна характеристика кримінального права іноземних держав
23. Поняття та ознаки об'єктивної сторони злочину та її значення.
Об'єктивна сторона злочину — це зовнішня сторона (зовнішнє вираження) злочину, що характеризується суспільна небезпечним діянням (дією чи бездіяльністю), суспільна небезпечними наслідками, причинним зв 'язкомміж діянням і суспільна небезпечними наслідками, місцем, часом, обстановкою, способом, а також засобами вчинення злочину.
ОЗНАКИ: При виявленні злочину ми насамперед стикаємося з його об'єктивними ознаками: конкретним актом поведінки суб'єкта у виді дії чи бездіяльності, що завжди здійснюється у певній об'єктивній обстановці, у певному місці і в певний час. Цей акт поведінки завжди відбувається відповідним способом, наприклад, крадіжка з об'єктивної сторони виражається в таємному викраденні чужого майна (ст. 185), грабіж — у відкритому викраденні такого майна (ст. 186).
Злочин завжди тягне за собою певні суспільне небезпечні наслідки, тому що в результаті його вчинення завдається істотна шкода суспільним відносинам, охоронюваним кримінальним законом (наприклад, вбивство своїм наслідком має смерть людини — статті 115-119, крадіжка, грабіж, шахрайство — статті 185, 186, 190 — заподіюють майнову шкоду власнику). Причому діяння (дія чи бездіяльність) перебуває у причинному зв'язку із суспільне небезпечними наслідками. Ці ознаки притаманні будь-якому злочину як явищу реальної дійсності.
ЗНАЧЕННЯ: По-перше, об'єктивна сторона є елементом складу злочину і входить до підстави кримінальної відповідальності. Тому особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності лише тоді, коли у вчиненному нею діянні встановлені всі ознаки об'єктивної сторони складу злочину.
По-друге, ознаки об'єктивної сторони багато в чому визначають суспільну небезпечність злочину. Характер діяння, спосіб його вчинення, місце, час, обстановка вчинення злочину, тяжкість суспільне небезпечних наслідків, що настали, є найважливішими показниками суспільної небезпечності як соціальної властивості злочину.
По-третє, об'єктивна сторона має важливе значення для правильної кваліфікації злочину. Аналіз об'єктивної сторони дає можливість встановлювати інші елементи й ознаки складу злочину: об'єкт, якому заподіюється шкода даним злочином, відповідну форму вини, мотив, мету злочину, які не завжди вказуються в диспозиціях статей Особливої частини КК, і, таким чином, правильно кваліфікувати вчинене.
По-Четверте, об'єктивна сторона має важливе значення для розмежування злочинів, а також відмежування злочинних діянь від незлочинних.
По-п'яте, врахування ознак об'єктивної сторони дозволяє суду в кожному конкретному випадку правильно визначити ступінь тяжкості вчиненого злочину (ст. 65) і відповідно до цього призначити покарання, що відповідає вчиненому.
24. Причинний зв'язок і його значення в кримінальному праві.
Причинний зв‘язок – обов‘язкова ознака злочинів із матеріальним складом. Від правильного вирішення цього питання залежить правосудність вироку. У кримінально-правовому розумінні причинний зв‘язок означає, що злочинний наслідок породжується суспільно небезпечним і протиправним діянням суб‘єкта! Не було б діяння – не настали б і наслідки. Якщо, ж навпаки, суспільнонебезпечні наслідки настали незалежно від того, чи було вчинене діяння, причинний зв‘язок відсутній. Причинний зв‘язок можливий не тільки між діями і наслідками. Суспільно небезпечні наслідки може породжувати і бездіяльність, але такий зв‘язок має певні особливості..
1) Причинний зв'язок як ознака об'єктивної сторони злочину підлягає встановленню у випадках, коли суспільне небезпечні наслідки є обов'язковою ознакою складу злочину, тобто в злочинах з матеріальним складом. Звідси випливає, що якщо відсутнє суспіль-но небезпечне діяння, то немає необхідності встановлювати причинний зв'язок, тому що немає першої (обов'язкової) ознаки об'єктивної сторони — діяння
2) Причинний зв'язок — це об'єктивно існуючий зв'язок між причиною (суспільне небезпечним діянням) і наслідком (суспільне небезпечними наслідками). Причинний зв'язок між злочинним діян-ням і суспільне небезпечними наслідками існує об'єктивно як факт реальної дійсності поза свідомістю і волею людини — слідчого, прокурора, судді.
3) Причинний зв'язок має місце лише тоді, коли діяння виступає необхідною умовою, без якої неможливе настання наслідку.