44.Організатор злочину поняття та характеристика

Організатор- співучасник злочину, яким визнається особа, що вчинила хоча б одну з таких дій: організувала вчинення злочину (злочинів); керувала підготовкою злочину (злочинів) або його (їх) вчиненням; утворила організовану (злочинну) групу чи організацію злочинну; керувала організованою групою чи злочин, орг-цією; забезпечувала фінансування організ. групи чи злочин, орг-ції; організовувала приховування злочин, діяльності організ. групи чи злочин, орг-ції (ч. З ст. 27 КК України).

Організатор злочину є найбільш небезпечною фігурою серед інших співучасників. Організація злочину - дуже об'ємне поняття. Закон називає чотири форми злочинної діяльності організатора: а) організація скоєння злочину, б) керівництво виконанням злочину; в) створення організованої групи або злочинного співтовариства (злочинної організації); г) керівництво злочинними об'єднаннями.

Організація вчинення злочину (злочинів) — дії, спрямовані на скоєння ін. співучасниками (виконавцем, підбурювачем чи пособником) одного або кількох злочинів, а саме: залучення до вчинення злочину виконавців, пособників чи підбурювачів; розподіл обов'язків між ними; визначення об'єкта злочину; розробка плану вчинення злочину тошо. О. з. під час організації вчинення злочину спрямовує, об'єднує і координує зусилля ін. осіб (особи) на вчинення злочину. Організація вчинення злочину може здійснюватися у формі наказу, угоди, розпорядження, прохання, підкупу, доручення та ін.

Керівництво підготовкою злочину (злочинів) означає передусім спрямування дій виконавця, пособника чи підбурювача на: підшукування або пристосування засобів чи знарядь; підшукування співучасників; замовлення вчинення злочину; усунення перешкод; ін.

Керівництво вчиненням злочину (злочинів) передбачає спрямування О. з. зусиль ін. співучасників на безпосереднє виконання об'єктив, сторони злочину (дій виконавця) чи забезпечення такого виконання (дій пособника та підбурювача)

45.Вчинення злочину групою осіб

1. Злочин визнається таким, що вчинений групою осіб, якщо у ньому брали участь декілька (два або більше) виконавців без попередньої змови між собою.

2. Злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (два або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення.

Група осіб без попередньої змови — це двоє або більше виконавців, які утворили групу для спільного вчинення злочину без попередньої домовленості між собою про це. Відсутність попередньої змови означає, що виконавці злочину до моменту його вчинення не обговорювали питання про його вчинення, не домовлялися про спільність своїх дій, розподіл ролей тощо. Для цієї групи характерне спонтанне, ситуативне об’єднання зусиль виконавців для досягнення загального злочинного результату безпосередньо перед його вчиненням або в процесі його вчинення. Учасники такої групи можуть бути не знайомі між собою. Діючи як співвиконавці, вони можуть разом розпочинати виконання об’єктивної сторони злочину або долучатися до злочину, вчинення якого іншим співвиконавцем вже розпочалося, але ще не закінчилося. Дії таких осіб мають бути погоджені стосовно об’єкта та об’єктивної сторони злочину, і ці особи повинні усвідомлювати, що діють спільно для досягнення єдиного злочинного результату. При цьому члени такої групи можуть застосовувати різні засоби і знаряддя злочину, діяти стосовно кількох потерпілих одночасно. У судовій практиці як зґвалтування, вчинене групою осіб, кваліфікуються дії кожного із винних, які діяли погоджено щодо кількох потерпілих, хоча кожен із них зґвалтував одну потерпілу.

Відсутність попередньої змови не виключає можливості змови між членами такої групи під час виконання ними об’єктивної сторони злочину. Безпосередньо вчинюючи злочин, вони можуть домовлятися при цьому про характер спільних дій, розподіляти ролі, узгоджувати свою подальшу (у т.ч. посткримінальну) поведінку тощо.

Вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб означає спільне вчинення цього злочину декількома (двома і більше) суб’єктами злочину, які заздалегідь домовились про спільне його вчинення. Домовитись про спільне вчинення злочину заздалегідь — означає дійти згоди щодо його вчинення до моменту виконання його об’єктивної сторони. Таким чином, ця домовленість можлива на стадії до готування злочину, а також у процесі замаху на злочин. Як випливає із ч. 2 ст. 28, домовленість повинна стосуватися спільності вчинення злочину (узгодження об’єкта злочину, його характеру, місця, часу, способу вчинення, змісту виконуваних функцій тощо). Така домовленість може відбутися у будь-якій формі — усній, письмовій, за допомогою конклюдентних дій тощо.

Учасники вчинення злочину такою групою діють як співвиконавці. При цьому можливий технічний розподіл функцій, за якого кожен співучасник виконує певну роль. Так, з урахуванням конкретних обставин справи та змісту спільного умислу осіб, що вчинюють вбивство за попереднім зговором, до таких дій можуть бути віднесені передача іншому співучаснику зброї, подолання опору потерпілого або приведення його у безпорадний стан з метою полегшити заподіяння йому смерті іншим виконавцем тощо.