19. Поняття та механізм кваліфікації злочинів

. Під кваліфікацією злочинів розуміють точне встановлення відповідності вчиненого винним суспільна небезпечного діяння складу конкретного злочину, закріпленого в кримінальному законі.

Кваліфікуючи злочин, ми визначаємо ту статтю КК, в якій закріплений склад вчиненого злочину. Тим самим за допомогою кваліфікації дається точна юридична і соціальна характеристика вчиненого діяння.

2. Правильна кваліфікація злочинів - необхідна умова забезпечення законності в боротьбі зі злочинністю. В свою чергу неправильна кваліфікація веде до порушення прав і законних інтересів як держави, так і окремих громадян, перешкоджає нормальному здійсненню правосуддя, підриває авторитет органів розслідування і суду, а в кінцевому підсумку - авторитет держави.

Як уже зазначалося, кожен злочин має безліч ознак, однак далеко не всі вони враховуються при кваліфікації. При кваліфікації необхідно в конкретному діянні встановити (відібрати) ті юридичне значущі об'єктивні і суб'єктивні ознаки, що входять до складу конкретно вчиненого злочину.

20.Поняття об'єкта злочину, його структура та значення.

Об’єктом злочину є суспільні відносини, які перебувають під охороною кримінального закону, на які посягає злочин, яким заподіюються або які ставляться під загрозу заподіяння суспільно небезпечної шкоди. До обов’язкових ознак об’єкта злочину відносять суспільні відносини, до факультативних - предмет злочину і потерпілого від злочину.

Суспільні відносини, як об’єкт злочину, мають внутрішню структуру. Структурними елементами суспільних відносин є: суб’єкти суспільних відносин, предмет, із приводу якого існують суспільні відносини, суспільно корисна діяльність (соціальний зв’язок) як зміст суспільних відносин.

Загальним об’єктом злочинів визнається вся сукупність суспільних відносин, які охороняються кримінальним законом.

Під родовим об‘єктом злочину слід розуміти соціальні цінності, на які посягає певна група злочинів. Родовий об‘єкт відображає характер суспільної небезпечності певної групи злочинів, внаслідок чого використовується як критерій об‘єднання окремих складів злочинів у групи і подальшого розміщення таких груп у Особливій частині КК. За таким принципом побудована, по суті, вся система Особливої частини, за винятком двох глав: 7 – посадові злочини, і 11 – військові злочини, конструкція яких враховує, насамперед, суб‘єкт злочину.

21. Спірні питання в науці кримінального права щодо обьєкту складу злочину

22.Поняття та значення безпосереднього об’єкту складу злочину

Безпосередній об’єкт -- це суспільні відносини, на які посягає конкретне злочинне діяння. Безпосередній об’єкт - це суспільні відносини, поставлені під охорону конкретного кримінального закону.

У теорії кримінального права широко розповсюджена триступенева класифікація багатооб’єктних злочинів „по горизонталі”. Суть цієї класифікації полягає в тому, що на рівні безпосереднього об’єкта вирізняються основний, додатковий та факультативний безпосередні об’єкти злочину (класифікація „по горизонталі”).

Основний безпосередній об’єкт - це суспільні відносини, порушення яких складає соціальну сутність злочину, основний безпосередній об’єкт в вирішальній ступені визначає суспільну небезпечність конкретного злочину.

Додатковий безпосередній об’єкт злочину - це суспільні відносини посягання на які не являються суттю цього злочину, але вони порушуються, або ставляться в загрозу порушення поряд з основним безпосереднім об’єктом.

Факультативним безпосереднім об’єктом злочину визнаються суспільні відносини, які даний злочин в одних випадках порушує, а в інших не порушує.