- •Кримінальне право України як окрема галузь права
- •2. Система принципів кримінального права України.
- •3.Конституція України як джерело норм Загальної частини кк України і як акт прямої дії
- •4. Чинність кримінального закону в просторі за територіальним принципом
- •5. Чинність кримінального закону в просторі за національним принципом
- •6.Принципи чинності кримінального закону у часі.
- •7. Імплементація норм міжнародного права в загальну частину норм кримінального права України.(ст. 8-10 кк України)
- •8.Чинність кримінального закону щодо діянь, вчинених за межами україни.
- •9. Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину та особи, яка засуджена за вчинення злочину в іноземній державі.
- •10.Структура кримінального закону. Види диспозицій
- •11. Поняття та види санкцій
- •12.Тлумачення кримінального закону.
- •13.Поняття злочину та його ознаки.
- •14.Класифікація злочинів.
- •15Поняття кримінальної відповідальності
- •16Підстава кримінальної відповідальності
- •17Виникнення, форми реалізації та припинення кримінально відповідальності.
- •18.Поняття складу злочину, його структура та значення.
- •19. Поняття та механізм кваліфікації злочинів
- •20.Поняття об'єкта злочину, його структура та значення.
- •21. Спірні питання в науці кримінального права щодо обьєкту складу злочину
- •22.Поняття та значення безпосереднього об’єкту складу злочину
- •23. Поняття та ознаки об'єктивної сторони злочину та її значення.
- •24. Причинний зв'язок і його значення в кримінальному праві.
- •25.Суспільно-небезпечні наслідки, поняття та види.
- •26.Триваючі , продовжувані, складні, склади злочинів
- •27.Поняття та ознаки суб'єкта злочину.
- •28. Поняття неосудності за кк України
- •29.Обмежена осудність.
- •30. Поняття і види спеціальних суб’єктів злочину
- •31. Поняття та ознаки суб'єктивної сторони злочину.
- •32.Умисел та його види.
- •33.Необережність та її види.
- •34. Складна вина
- •35.Помилка та її значення для кримінальної відповідальності.
- •36.Випадок(казус)
- •37.Поняття і види стадій вчинення злочину.
- •38. Закінчений злочин.
- •39. Готування до злочину.
- •40.Замах на злочин.
- •41. Добровільна відмова від вчинення злочину.
- •42.Поняття і ознаки співучасті.
- •43.Види співучасників.
- •44.Організатор злочину поняття та характеристика
- •45.Вчинення злочину групою осіб
- •46.Поняття організованої групи як форми співучасті
- •47.Злочинна організація як форма співучасті
- •48.Ексцес виконавця. Відповідальність за невдалу співучасть.
- •49.Відповідальність співучасників.
- •50.Причетність до злочину.
- •51. Форми множинності злочинів
- •52. Повторність злочинів.
- •53.Сукупність злочинів.
- •55.Рецидив злочинів.
- •56.Поняття і види обставин, що виключають злочинність діяння.
- •57.Необхідна оборона та умови її правомірності.
- •58.Перевищення меж необхідної оборони.
- •59.Крайня необхідність.
- •60.Фізичний або психічний примус.
- •61. Загальна характеристика підстав звільнення від кримінальної відповідальності
- •62. Система інститутів звільнення від кримінальної відповідальності
- •63.Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки.
- •64.Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
- •65.Поняття та мета покарання за кримінальним законом України.
- •66.Система покарань.
- •67.Додаткові покарання.
- •68.Штраф як міра кримінальної відповідальності.
- •69.Позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю.
- •70.Громадські роботи.
- •71Виправні роботи.
- •72. Службові обмеження для військовослужбовців
- •73.Конфіскація майна.
- •74Арешт.
- •75.Обмеження волі.
- •76. Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців як вид покарання
- •77.Позбавлення волі на певний строк.
- •78.Довічне позбавлення волі.
- •79.Загальні засади призначення покарання.
- •80. 81.Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
- •82.Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •83.Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •85.Звільнення від відбування покарання з випробуваннями.
- •86.Звільнення від відбування покарання з випробуваннями вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років.
- •87.Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей до трьох років.
- •88.Звільнення від покарання за хворобою.
- •89. 90Амністія і помилування.
- •91.Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •92..Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування.
- •2. Звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру.
- •93.Примусові заходи медичного характеру.
- •94 Загальна характеристика кримінального права іноземних держав
33.Необережність та її види.
Необережність поряд з умислом — це основна форма вини у кримінальному праві.
У ч. 1 ст. 25 КК зазначені два види необережності: злочинна самовпевненість (самонадіяність) та злочинна недбалість.
необережність є злочинною самовпевненістю, якщо особа передбачала можливість настання суспільна небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення.
необережність є злочинною недбалістю, якщо особа не передбачала можливості настання суспільна небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була і могла їх передбачити.
Злочинна самовпевненість (самонадіяність)
Інтелектуальна ознака закон не містить характеристики психічного ставлення особи до вчиненого нею діяння (дії, бездіяльності).
Передбачення особою можливості настання суспільна небезпечних наслідків.особа, діючи самовпевнено, передбачає як фактичні ознаки можливих наслідків своєї дії (бездіяльності), так і її суспільне небезпечний характер. При злочинній самовпевненості вона розраховує на цілком реальні, певні обставини, котрі за своїми властивостями, зв'язками мають здатність відвернути настання наслідків.
Злочинна недбалість відрізняється від інших видів вини (прямого і непрямого умислу, злочинної самовпевненості) тим, що особа не передбачає настання суспільне небезпечних наслідків.
Інтелектуальна ознака злочинної недбалості характеризується відсутністю в особи усвідомлення суспільної небезпечності здійснюваної нею дії (або бездіяльності), а також відсутністю передбачення можливості настання суспільно небезпечних наслідків.
За ставленням до діяння (дії, бездіяльності) можуть бути визначені такі варіанти психічного стану:
а) суб'єкт усвідомлює, що порушує певні вимоги обережності, але не передбачає можливості настання суспільно небезпечних наслідків.
б) суб'єкт, здійснюючи свідомий вчинок, не усвідомлює, що в такий спосіб він порушує вимоги обережності.
в) саме діяння суб'єкта позбавлене свідомого вольового контролю, але цей контроль втрачено з його вини.
Вольова ознака злочинної недбалості полягає у тому, що особа, маючи реальну можливість передбачити суспільне небезпечні наслідки своєї поведінки, не мобілізує свої психічні здібності для того, щоб здійснити вольові дії, необхідні для запобігання таким наслідкам.
34. Складна вина
Злочин, склад якого передбачає наявність двох різних форм вини щодо діяння і наслідків, прийнято іменувати злочином є подвійною формою вини (складна вина).
Подвійна форма вини частіше за все має місце при вчиненні тих злочинів, які пов‘язані з порушенням спеціальних правил і настанням від цього шкідливих наслідків , або з настанням кількох наслідків.
У злочинах, пов‘язаних із порушенням тих або інших спеціальних правил, подвійна форма вини може виявлятися в умислі щодо самого факту порушення таких правил і в необережності щодо шкідливих наслідків. У злочинах з кількома наслідками вина щодо першого, менш тяжкого наслідку, виявляється в умислі, а щодо більш тяжкого – в необережності, є наслідком навмисного злочинного діяння. Поєднання форм вини в одному і тому самому злочині може бути різним
Встановлення подвійної форми вини – це необхідна умова розмежування суміжних злочинів, правильної кваліфікації вчиненого злочину та індивідуалізації покарання. Важливим є визначення, які злочини з подвійною формою вини належать до умисних, а які – до необережних. Злочини з подвійною формою вини в цілому вважаються умисними, якщо відповідно до викладеного в законі складу злочину вина особи щодо вчиненого нею діяння та його “прямих” наслідків може бути лише у формі умислу, а щодо “похідних” наслідків – у формі як умислу, так і необережності або лише у формі необережності. Злочини з подвійною формою вини в цілому вважаються необережними, якщо відповідно до викладеного в законі складу злочину вина особи щодо вчиненого нею діяння може бути як у формі умислу, так і формі необережності, а щодо “прямих” наслідків такого діяння – лише у формі необережності.