- •1.1 Електричні кола постійного струму
- •Електричні кола постійного струму
- •1.1.1 Основні визначення і закони
- •1 Джерела електричної енергії (джерела живлення).
- •1.1.2 Розрахунок лінійних кіл постійного струму з одним джерелом живлення.
- •1.2 Електричні кола змінного струму
- •1.2.1 Поняття про змінний струм
- •1.2.2 Основні поняття синусоїдальної функції
- •1.2.3 Зображення синусоїдальної величини
- •Кутова частота і фазові співвідношення
- •Початковий фазовий кут, або початкова фаза.
- •1.2.4 Прості електричні кола змінного струму
- •1.1 Електронно-дірковий перехід
- •1.1.1 Загальні відомості.
- •1.1.2 Утворення переходу.
- •1.1.3 Контакт метал – напівпровідник.
- •1.2.1 Загальні відомості
- •Продовження таблиці 1.2
- •1.2.2 Характеристики, параметри, область застосування
- •1.3.1 Загальні відомості
- •1.3.2 Фізичні явища й принцип дії бт за схемою із загальним емітером
- •1.3.3 Транзистори Шотки
- •1.3.5 Розрахунок режиму спокою підсилювального каскаду на біполярному транзисторі
- •1.4.1 Загальні відомості
- •1.4.2 Фізичні явища та принцип дії пт
- •1.4.2.1 Польові транзистори з керуючим переходом
- •1.4.2.2 Польові транзистори з ізольованим затвором
- •1.4.3 Лізмон-транзистори
- •1.4.4 Мнон - транзистори
- •3.1 Загальна характеристика імпульсних сигналів і пристроїв
- •3.2 Ключовий режим роботи транзисторів
- •3.3.1 Загальні відомості
- •3.3.2 Логічні елементи в інтегральному виконанні
- •3.3.2.1 Діодно-транзисторні логічні елементи
- •3.3.2.2 Транзисторно логіка -транзисторна
- •3.3.2.3 Логічні елементи на мон-транзисторах
- •3.3.2.4 Логічні елементи на мен-транзисторах
- •3.3.2.5 Інтегральна інжекційна логіка
- •3.3.2.6 Логічні елементи емітерно-зв'язкової логіки
- •3.4.1 Загальні відомості
- •Продовження таблиці 3.3
- •3.4.2 Характерні явища для тригерів
- •Лекція 9 3.5 Компаратори і тригери шмітта, генератори імпульсів
- •3.5.1 Загальні відомості
- •3.5.2 Мультивібратори
- •3.5.3 Одновібратори
- •До пункту 3.5.2
- •3.6 Інтегруючі і диференціюючи rc-ланцюги
- •3.6.1 Інтегруючий rc-ланцюг
- •3.6.2 Диференціюючий rc-ланцюг
- •4.1 Загальні відомості
- •4.2 Однофазний однопівперіодний випрямляч
- •4.3 Однофазний двухпівперіодний випрямляч із нульовим виводом
- •4.4 Однофазний мостовий випрямляч
- •4.5 Випрямлячі - помножувачі напруги
- •4.6 Згладжуючи фільтри
- •4.7.1 Параметричні стабілізатори напруги
- •4.7.2 Компенсаційні стабілізатори напруги
- •Контрольні питання
3.3.2 Логічні елементи в інтегральному виконанні
3.3.2.1 Діодно-транзисторні логічні елементи
Логіка роботи двовхідного елемента І-НІ представлена в табл. 3.2, на основі якої одержують вираз для булевої функції Використовуючи принцип суперпозиції, функцію можна записати для довільного числа змінних
Схема ДТЛ-елемента, що реалізує булеву операцію І-НІ для двох змінних і його умовне графічне зображення показані на рисунку 3.4.
Рисунок 3.4 - Схема ДТЛ-елемента І -НІ
|
Таблиця
|
|||||||||||||||
С хему ДТЛ-елемента І -НІ будують шляхом підключення виходу діодного елемента І до входу інвертора. Діоди. Що Зміщають, VD3 і VD4 грають ту ж роль, що й у схемі, зображеній на рис. 3.4. Транзистор VT1 відкривається й формує низький рівень вихідної напруги тільки при збігу високих рівнів вхідних сигналів на обох входах одночасно. При цьому струм, що включає, протікає від джерела струму по ланцюзі: резистор , діоди VD3, VD4 і база транзистора VT1. При подачі хоча б |
на один із входів (або на обоє) сигналів низького рівня весь струм від джерела живлення замикається по ланцюзі: резистор , діод VD1 або VD2 (або обоє) на відповідне джерело вхідних сигналів. У результаті цього транзистор VT1 закривається й на виході встановлюється високий рівень напруги . Тривалість перемикання елемента практично визначається швидкодією транзистора. Тимчасові діаграми роботи елемента І -НІ показані на рис. 3.5.
3.3.2.2 Транзисторно логіка -транзисторна
Н а рис.3.6 наведена схема ТТЛ - елементи І-НІ зі складним інвертором. Операція І реалізується багатоемітерним транзистором VT1 а на транзисторах VT2 ... VT4 виконаний інвертор. Багатоемітерні транзистори легко реалізуються в інтегральному виконанні і є основою ТТЛ - елементів.
Рисунок 3.6 - Схема ТТЛ - елементи І-НІ зі складним інвертором
Якщо на всіх входах (емітерах транзистора) діє сигнал "I" то всі переходи емітер- база закриті. По ланцюзі +E-R1 - база-колектор VT1 - база-емітер VT2 - база-емітер VT4 - загальна шина протікає струм, що переводить транзистори VT2 ,VT4 у режим насичення й на виході з'являється низький рівень напруги (логічний "0").
При впливі сигналу "0" хоча б на один із входів транзистора VT1 відповідний перехід емітер-база транзистора відкривається, і його базовий струм перекинеться з колекторного ланцюга в емітерну. У результаті транзистори VT2 , VT4 закриваються, а транзистор VT3 відкривається через підвищення потенціалу крапки, працює як емітерний повторювач. Діод VD служить для забезпечення режиму зсуву транзистора VT3, тобто для того, щоб цей транзистор був закритий при насиченні транзистора VT4 . Резистор R3 шунтує перехід база-емітер VT4.