Вимірювання відхилень форми циліндричних поверхонь.
При визначенні відхилень від круглості використовують три способи вимірювання:
Двох і трьох контактні, при яких визначається різниця між послідовними значеннями розмірів контрольованого виробу за допомогою двох —і трьох контактних приладів (рис. 8а,б).
прецизійного обертання, при якому профіль січення деталей порівнюється з траєкторією точного кругового руху.
порівняння із зразковою поверхнею на основі явища Інтерференції світла. ,
В двох — і трьох контактних пристроях контрольована деталь 1 обертається оператором або спеціальним пристроєм між вимірюваним наконечником головки 2 і опорними площинами З,
Двохконтактні прилади (рис. 8, а) дозволяють виявити огранку з парним числом граней та овальність. До двох контактних приладів відносять такі поширені прилади, як оптиметри, довжиноміри і т.п.
Трьохконтактні прилади (рис.8,б) являють собою комбінацію призми 4 з заданим кутом розкриття І вимірної головки 2.
Різниця показів S приладу при обертанні деталі на опорних контактах пов’язана з величиною огранки Д залежністю.
де Ког — коефіцієнт відтворення огранки, залежить від числа граней січення деталі і кутів С та 6 (табл.12).
Більш точними і універсальними приладами для знаходження відхилень від округлості є кругломіри. Вони працюють по методу відносного прецизійного обертання вимірного наконечника і контрольованої деталі з записом відхилень на. Діаграмному папері. (рис. 9а) (ГОСТ I735S-7IL Конструкції кругломірів поділяйсь ш. два типи,
а) s рухомим наконечником і нерухомою деталлю (рис 9а,б) кругломіри моделі 2І8, ВЕ-37, ВЕ-20 А, 255 і інші.
б) а нерухомим наконечником і рухомою деталлю (рис.9а,б) -кругломіри моделі 246; 257, 258: 206.
По принципу системи вимірювання кругло міри можуть бути електромеханічними індуктивними або пневматичними.
В залежності від найбільшого збільшення і похибки вимірювання, кругломіри поділяються на 3-и класи точності.
Рисунок 8
Відхилення від округлості вала можна виміряти в кільці (рис. 9 г), діаметр якого дорівнює діаметру прилягаючого кола. Такі вимірювання виконуються за допомогою набору розжимних чи розрізних кілець. Індикатор, встановлений на кільце, дозволяє порівнювати профіль січення деталі, яка обертається, з траєкторією точного колового руху, який здається внутрішньою поверхнею кілюця.
По методу порівняння з зразковою поверхнею працює інтерфераційний нутромір типу ИГ-88 (рис. 9д). Зразковою поверхнею нутроміра е поверхня доведеного конуса Z, який розміщено всередині л;ерев1рюваного кільця. Величину відхилення визначають по інтерференційній картині, яка виникає в полі зору окуляра 3 взаємодії пучків світла, відбитих від контролюної і зразкової поверхонь. Точність вимірювання досягає 0,03 - 05 мкм.
Вимірювання відхилень профілю поздовжнього січення полягає в тому, що за одне встановлення деталі записують профілограми двох утворюючих, які належать одному поздовжньому січенню. Потім по діаграмі будують прилягаючий профіль і від нього відраховують найбільше відхилення точок профілограф, утворюючих. Наближене відхилення профілю поздовжнього Мічення можна, визначити як піврізницю найбільшого і найменшого діаметрів січення, виміряних двохконтактним приладом.
Якщо січення має відхилення від прямолінійності, то останнє необхідно виміряти окремо і підсумувати з піврізницею діаметрів.
Вимірювання відхилень від прямолінійності осі здійснюється при обертанні деталі і на повірочній плиті 2 (рис. 6,в).
Таблиця 13 – Параметри трьохкпатних пристроїв для контролю огранок з різним числом граней
Число граней n |
половина центрального опорного кута αо |
кут призми о=180о-2 |
кут нахилу вимірювальної головки о. |
коефіціент відтворення огранки k. |
5 |
54 |
72 |
90 |
1 |
7 |
38o30 |
103 |
90 |
1 |
3; 9 |
30 |
120 |
90 |
1 |
2; 3; 7; 8 |
36 |
108 |
90 |
1.4 |
2; 5; 9 |
25 |
130 |
90 |
1.7 |
5; 7 |
30 |
120 |
90 |
2 |
3; 5 |
45 |
90 |
90 |
2 |
7; 9 |
67o30 |
45 |
90 |
2 |
3; 9 |
60 |
60 |
90 |
3 |
3; 5; 7; 9 |
60 |
60 |
60 |
2 |
3; 5; 7; 9 |
30 |
120 |
30 |
2 |
2 |
30 |
120 |
30 |
2.4 |
Рисунок 9
