- •Міністерство освіти україни тернопільський державний технічний університет
- •Оцінка відхилень форми, розмірів і сумарних відхилень поверхонь деталей
- •Тернопіль 2004
- •1.1. Відхилення форми поверхонь (стсзв 301-76, гост 10356-63).
- •1.2. Відхилення розміщення поверхонь.
- •1.4. Допуски форми і розміщення поверхонь та позначення
- •2. Методи і засоби контролю відхилень форми і розміщення поверхонь деталей.
- •Вимірювання відхилень форми.
- •Вимірювання відхилень форми плоских поверхонь.
- •Вимірювання відхилень форми циліндричних поверхонь.
- •Вимірювання відхилень розміщення.
- •Вимірювання сумарних відхилень форми і розміщення.
- •3.1. Автоколіматор ак-і.
- •4. Робота з окремій засобами контролю відхилень форми і розміщеній поверхонь деталей
- •4.1. Робота з автоколіматором ак-і (рис.12).
- •4.1.1. Наладка приладу для вимірювання відхилень від прямолінійності поверхонь деталей.
- •4.1.2. Вимірювання відхилень від прямолінійності поверхонь деталей.
- •4.2. Робота з оптичною лінійкою ис-36 м (рис.16),
- •4.2.1. Наладка приладу для вимірювання відхилень від прямолінійності поверхонь деталей.
- •4.2.2. Вимірювання відхилень від прямолінійності поверхонь деталей.
- •4.3. Робота з сферометром юс-7 (рис.17).
- •Наладка приладу для вимірювання радіусів кривизни сферичних поверхонь
- •4.3.2. Вимірювання радіусів кривизни сферичних поверхонь
- •4.4. Робота з кругломіром мод. Ве-20а (ряс.19).
- •4.4.1. Наладка приладу для вимірювання відхилень від круглості і запис круглограми.
- •4.4.2. Збільшення приладу і застосування фільтру.
- •4.4.3. Обробка круглограм.
4.3. Робота з сферометром юс-7 (рис.17).
Наладка приладу для вимірювання радіусів кривизни сферичних поверхонь
Ввімкнути прилад в освітлювальну мережу.
Встановити на верхню частину сферометра вимірне кільце 3, діаметр якого як менше відрізняється від діаметру контрольованого виробу 2.
Вимірний стержень відвести вниз за допомогою важеля-арретира 6 і встановити на кільце плоску скляну пластину.
Вимірний стержень підвести до дотику з пластиною і встановити на нуль спіральний мікроскоп 4.
4.3.2. Вимірювання радіусів кривизни сферичних поверхонь
Замість плоскої скляної пластини встановити на. кільце контрольовану деталь сферичною поверхнею вниз і при необхідності притиснути упором І.
За допомогою спірального мікроскопу 4 виміряти висоту кульового сегменту сферичної поверхні. Рекомендуєтеся брати не менше п’яти відліків по шкалі і знаходити середнє значення. Примітка; Порядок вимірювання за допомогою спірального мікро скопа див. в методичним вказівках до лабораторної роботи № 7.
Знайдене середнє значення висоти кульового сегмента підставити в формулу (див. 11.3.3.) І обчислити дійсне значення радіусу кривизни сферичної поверхні.
Результати вимірювань записати в таблицю.
4.4. Робота з кругломіром мод. Ве-20а (ряс.19).
4.4.1. Наладка приладу для вимірювання відхилень від круглості і запис круглограми.
Ввімкнути прилад в освітлювальну мережу І прогріти електронну апаратуру приладу на протязі 20-25 хвилин»
Перемикач фільтрів встановити в ліве нейтральне положення, а перемикач збільшення 19 в положення " 0,5 ".
Механізми мікропереміщення центруючого столика Б за допомогою гвинтів 15 І 14 встановити в середнє положення, яке позначено круговою рискою на сепараторі механізму.
За допомогою гвинта 12 відвести каретку з датчиком від осі обертання шпинделя.
На центруючому столику Б встановити деталь орієнтовно в центрі.
Вибрати щуп 7 відповідної довжини і встановити його в державку датчика 6 так щоб голка щупа була спрямована в центр деталі.
Перемикачем 9 встановити необхідний напрям І величину зусилля щупа. В положенні "С" для вимірювання отворів (внутрішніх поверхонь), в положенні "В" — для вимірювання. Валів ї (зовнішніх поверхонь). При використанні довгих щупів перемикач ставиться на крайні риски, а при використанні коротких — на середні .
Звільнити гвинти 6 направляючих вимірної головки В і підняти або опустити її за допомогою гвинта 4 в положення, необхідне для вимірювання обраного січення деталі.
Підвести наконечник щупа датчика 6 за допомогою переміщення каретки по направляючим гвинтом 12 на відстань 2-5 мм від поверхні деталі, і обертаючи рукояткою 3 шпандель, провести грубу центрівку деталі. Для цього необхідно переміщувати центруючий столик Б в потрібному напрямку по двом координатам за допомогою гвинтів 14 і 15 механізмів мікропереміщення. Точність центровий оцінюється грубо на око однаковістю відстаней між деталлю і наконечником голки щупа.
Закріпити деталь на центруючому столику Б за допомогою призми 16 І опорно-пружинного механізму 17. Після вирівнювання зазорів необхідно плавно підводити каретку з датчиком до деталі до тих пір, поки наконечник головки щупа не дотикається до контрольованої поверхні і стрілка індикатора центрування 2 не вийде на середину шкали. Обертаючи шпиндель, треба спостерігати розмах коливань і, за допомогою механізмів мікропереміщення центруючого столика звести їх до мінімуму.
Після цього перемикачем 19 встановити потрібне збільшення, зафіксувати каретку гвинтом 11 мікрометричного механізму підвести датчик і додатково відкоригувати точність центрування. Якщо коливання стрілки індикатора центрування 2 вкладуться в межі малого прямокутника, центрування рахують закінченим.
Встановити діаграмний диск паперу в записуючий прилад Д.
Перемикач 20 встановити в положення "З.П." (записуючий прилад).
Обертанням рукоятки 13 ввімкнути механічне обертання шпинделя і пересвідчившись, що на протязі 1-2 його обертів стрілка індикатора центрування 2 не виходить за межі вверх-нього малого прямокутника, ввімкнути записуючиий прилад Д.
Після запису вимкнути обертання шпинделя поворотом рукоятки 13 і зняти діаграмний диск з записаною круглограмою і вписати в відповідні графи назву контрольованої деталі, збільшення І фільтр, якщо він був використаний.
За допомогою спеціального трафарету визначити відхилення від круглості і записати результати в відповідну графу діаграмного диска.