- •7. Індоєвропейські традиції в духовній культурі:санскрит і українська мова.
- •13) Європейський і український Ренесанс XV- поч.XVII ст..
- •14)Культурно-освітні центри України доби Ренесансу.
- •15) Гуманістичні риси представників українського Ренесансу.
- •17. Раннє українське бароко.
- •18.Специфіка національного варіанту бароко у мистецтво, архітектура, скульптура, літературі, малярстві, гравюрі, орнаменті.
- •19) Острозька академія. “Апокрисис” Христофора Філалета.
- •21) Берестейська церковна унія і полемічна боротьба з приводу її прийняття.
- •22) Творчість Мелетія Смотрицького та Івана Вишенського.
- •24) Братство і рух за реформи церкви й освіти.
- •26.Українська культура другої половини хvіі – хvііі ст.
- •27.Г.Сковорода, як поет, філософ.
- •29.Початок нової української літератури і.Котляревський.
- •30.Заснування Київського університету.
- •31.Українські романтики і українська ідея.
- •32.Специфіка європейського і українського романтизму.
- •33.Романтизм як світоглядна основа української культури.
- •34.Кирило-Мефодіївське товариство у розбудові української культури.
- •35.М.Костомаров і його твір «Книга Битія українського народу».
- •36.Просвітницькі ідеї представників «Руської трійці».
- •38.Громадівство у вченні м.Драгоманова.
- •39. Неоромантизм: його представники і їх вчення.
- •41.Товариство “Просвіта” і “Руська бесіда” у розбудові української культури.
- •40.Гуманізм українського неоромантизму.
- •42.Роль і.Франка як оновлювача української культури.
- •43.Імпресіоністські та модерністські тенденції у творчості українських художників.
- •44.М.Грушевський як історик і громадський діяч.
- •45.Українська музична культура другої половини XIX- поч.XXст.
- •46.Освіта та наука в україні
- •43. Освіта та наука в Україні XIX– поч. XXст.
- •48.Ровиток української культури під час революції 1917 – 1920 рр.
- •49.Культурний Ренесанс 20-тих років XX ст.
- •50.Український авангард: художні стилі й естетичні напрями.
- •51.Український кубофутуризм;
- •52.Монументальне мистецтво Бойчука.
- •53.Модерністичний театр л.Курбаса.
- •54. Культурно-просвітницькі тенденції «Червоного Ренесансу».
- •55.Українізація як явище в культурному житті України 20-30 рр. XX ст..
- •56„Розстріляне відродження”: провідні діячі та їхній внесок у культурне життя України
- •57.Освіта і наука в Україні 20-30 рр. XX ст..
- •[Ждановщина і українська культура
- •60.Засадничі ідеї націології, її предмет вивчення.
- •61.Українське театральне мистецтво 20-30 рр. XX ст..
- •62.Визначення понять народність, етнос, нація.
- •63.Етнічна і національна культура: їхня характеристика і порівняльний аналіз.
- •65.Розмаїтість українського культурного ландшафту.
- •66.Культурні ознаки етнографічних регіонів України:
- •67.Релігійна регіоналізація України;
- •68.Розмаїтість народної атрибутики ( одягу, прикрас).
- •69.Особливості карпатського культурного регіону.
- •71.Етнографічне районування України.
- •Перші сліди людини на Буковині
- •[Ред.] Період Київської Русі
- •[Ред.] 14-16 століття
- •[Ред.] Національно-визвольна війна 1648—1657 рр.
- •[Ред.] у складі Австрійської імперії
- •Від 1919 р. До післявоєнного періоду
- •73.Українська культура в умовах глобалізацій них процесах.
- •74.Уніфікаційні моменти сучасної української культури.
- •76. Нові тенденції в сучасній українській культурі.
- •77. Сучасна українська література.
- •79.Сучасне кіно і театр.
- •78. Постмодернізм у сучасній українській культурі
36.Просвітницькі ідеї представників «Руської трійці».
“У творчості “Руської трійці”(найвиразніше у Шашкевича) втілено три основних типи героя: романтично-історична постать ватажка народних мас; романтично-психологічний тип непересічної індивідуальності, яка страждає у пошуках особистого щастя, і просвітительсько-романтичний тип сучасної освіченої молодої людини, яка прагне служити національно-культурному відродженню рідного народу”[Нахлік, ст.336].Вони вболівали за долю рідного народу і піклувались його освітою, що їх самих робило схожими на романтичних героїв, беззастережно відданих своїй справі. Недаремно цю трійцю називають “будителями Галичини”. Їхня діяльність була спрямована на розв’язання багатьох суспільно-політичних та культурних проблем, зокрема поширення освіти народною мовою серед народу. «Руська трійця» (1833—1837 рр.) — галицьке літературне угруповання, очолюване М. Шашкевичем, Я. Головацьким та І. Вагилевичем, що з кінця 1820-их років розпочало на Західних Українських Землях національно-культурне відродження.Породжене в добу романтизму, воно мало виразно слов'янофільський і будительсько-демократичний характер. Учасники його вживали прибрані слов'янські імена (Шашкевич — Руслан, Вагилевич — Далібор, Головацький — Ярослав, його брат Іван — Богдан, Ількевич — Мирослав і т. д.). Його девізом були слова, що їх Шашкевич вписав до спільного альбому: «Світи, зоре, на все поле, поки місяць зійде».Члени «Р. т.» «ходили в народ», записували народні пісні, оповіді, приказки та вислови. Цікаву подорож Галичиною та Буковиною здійснив Я. Головацький. Закарпаттям подорожував І.Вагилевич, який проводив агітаційну роботу серед селян, закликаючи їх боротися за свої права. За це його заарештували і заборонили з'являтися в Закарпатті.Навколо «Р. т.» об'єднувалася молодь, що прагнула працювати для добра свого народу. Деякі її члени (М. Ількевич, М. Кульчицький та ін.) були зв'язані з польським революційним підпіллям. Збираючи усну народну творчість, вивчаючи Історію рідного народу, перекладаючи твори слов'янських будителів та пишучи власні літературні й наукові твори, учасники угрупування твердили, що «русини» Галичини, Буковини й Закарпаття є частиною українського народу, який має свою історію, мову й культуру.Діяльність «Р. т.» викликана як соціально-національним поневоленням українців в Австрійській Імперії, так і пробудженням інших слов'янських народів переступила межі вузького культурництва. Особливою пошаною членів «Р. т.» користувалася «Енеїда» І. Котляревського, фольклорні збірки М. Максимовича й І. Срезневського, граматика О. Павловського, а також твори харківських романтиків.Захоплені народною творчістю та героїчним минулим українців і перебуваючи під впливом творів передових словянських діячів, «трійчани» укладають першу рукописну збірку поезії «Син Русі»(1833). У 1835 р. «Р. т.» робить спробу видати фольклорно-літературну збірку «Зоря», в якій збиралися надрукувати народні пісні, твори членів гурту, матеріали, що засуджували іноземне гноблення і прославляли героїчну боротьбу українців за своє визволення. Проте цензура заборонила її публікацію, а упорядників збірки поліція взяла під пильний нагляд.Істотною заслугою «Р. т.» було видання альманаху «Русалка Дністровая» (1837 р. у Будапешті), що, замість язичія, впровадила в Галичині живу народну мову, розпочавши там нову українську літературу. Вступне слово М. Шашкевича до альманаху було своєрідним маніфестом культурного відродження західноукраїнських земель Ідея слов'янської взаємності, що нею пройнята «Русалка Дністрова», споріднює її з Колларовою поемою «Slavy dcera» (1824), яка в значній мірі інспірувала діяльність «Р. т.». Вплив на постання «Р. т.» мав між іншими і чеський славіст Ян Ковбек.«Русалку Дністровую» цісарський уряд заборонив. Лише 250 із 1000 примірників упорядники встигли продати, подарувати друзям і зберегти для себе, решту було конфісковано.Гурток «Р. т.» припинив свою діяльність 1843 р. після смерті М. Шашкевича.