34. Структурне та функціональне моделювання систем.

До 60-70х рр активно застосовували функціональне моделювання систем. Воно базувалося на тому принципі, що робота виконуватиметься більш ефективно, якщо її розбити на прості елементи.

Тенденції сучасних інформаційних технологій ведуть до постійного ускладнення інформаційних систем (ІС), що створюються в різних галузях економіки. Сучасні великі проекти ІС мають, як правило, такі особливості: — складність описання, що потребує ретельного моделювання, аналізу даних та процесів; — наявність сукупностей компонентів (підсистем), що тісно взаємодіють та мають свої локальні задачі і цілі функціонування; — відсутність прямих аналогів, що обмежує використання якихось типових проектних рішень та прикладних систем; — необхідність інтеграції додатків, що існують та тільки розробляються; — функціонування в неоднорідному середовищі на різних апаратних платформах;

— розрізненість та різнорідність окремих груп розробників за рівнем кваліфікації та вкоріненими традиціями використання певних інструментальних засобів; — істотна тривалість проекту.

Сутність структурного підходу до розробки ІС полягає в її декомпозиції (розбитті) на автоматизовані функції: система розбивається на функціональні підсистеми, які в свою чергу діляться на підфункції, що підрозділяються на завдання й так далі. Процес розбиття триває аж до конкретних процедур. При цьому автоматизована система зберігає цілісне представлення, у якому всі складові компоненти взаємопов'язані. При розробці системи "знизу-вверх" від окремих завдань до всієї системи цілісність втрачається, виникають проблеми при інформаційній стикування окремих компонентів.

Усі найбільш поширені методології структурного підходу базуються на ряді загальних принципів. В якості двох базових принципів використовуються наступні: • принцип "розділяй і володарюй" - принцип вирішення складних проблем шляхом їх розбиття на безліч менших незалежних задач, легких для розуміння і вирішення; • принцип ієрархічного упорядкування - принцип організації складових частин проблеми в ієрархічні деревоподібні структури з додаванням нових деталей на кожному рівні. • принцип абстрагування - полягає у виділенні істотних аспектів системи і відволікання від несуттєвих; • принцип формалізації - полягає в необхідності суворого методичного підходу до вирішення проблеми; • принцип несуперечності - полягає в обгрунтованості та узгодженості елементів; • принцип структурування даних - полягає в тому, що дані повинні бути структуровані і ієрархічно організовані.

У структурному аналізі використовуються в основному дві групи засобів, що ілюструють функції, виконувані системою і відносини між даними. Кожній групі засобів відповідають певні види моделей (діаграм), найбільш поширеними серед яких є наступні: • SADT (Structured Analysis and Design Technique) моделі і відповідні функціональні діаграми; • DFD (Data Flow Diagrams) діаграми потоків даних; • ERD (Entity-Relationship Diagrams) діаграми "сутність-зв'язок"