- •1.Місце та роль системної методології у пізнанні природи та суспільства.
- •2. Мета вивчення системного аналізу і його основні завдання.
- •21. Оцінка адекватності математичних моделей.
- •22. Особливості соціально-економічних систем.
- •3. Основні поняття системного аналізу.
- •4. Класифікація систем. Властивості систем. Приклади систем різноманітної природи.
- •5. Етапи еволюції та стадії існування систем.
- •6. Поведінка та функціонування систем.
- •7. Поняття про кібернетичні системи, управління системами, зворотний зв'язок.
- •40. Інформаційні системи в управлінні.
- •8. Основні принципи системного аналізу.
- •9. Етапи проведення системного дослідження.
- •10. Задачі аналізу та синтезу систем.
- •11. Недоліки загальної теорії систем та шляхи її подолання.
- •12. Загальні підходи до опису систем. Модель «чорної скриньки»
- •25. Системний аналіз організацій. Модель організації як відкритої системи.
- •13. Статистичний та динамічний опис систем.
- •14. Основні методи аналізу систем. Декомпозиція та агрегування.
- •15. Евристичні методи системного аналізу.
- •16. Методи побудови дерева цілей.
- •17. Метод «мозкового штурму», метод експертних оцінок.
- •18. Метод аналізу ієрархій та напрямки його застосування до задач прийняття рішень.
- •42. Експертні системи підтримки прийняття рішень.
- •33. Види організаційних структур управління. Системний підхід до проектування організаційних структур управління.
- •20. Класифікація моделей та методів моделювання систем.
- •35. Основні принципи та концептуальні основи sadt- і case-технологій.
- •36. Методи коп’ютерного моделювання та проектування складних систем.
- •23. Основні засади моделювання економічних об’єктів та процесів.
- •24. Приклади моделей соціально-економічних систем.
- •26. Системний аналіз ієрархії та змісту цілей організації.
- •37. Поняття про чисельні та символьні методи обчислення.
- •Основні види чисельних методів:
- •41. Автоматизовані системи управління підприємством.
- •39. Технології інтелектуального аналізу даних. Інформаційне забезпечення аналізу даних.
- •27.Напрямки застосування системного аналізу до вирішення прикладних економічних задач
- •28. Принципи, методи й моделі управління. Аналіз та синтез систем управління.
- •29. Принципи управління складними системами. Принцип необхідної різноманітності Ешбі.
- •34. Структурне та функціональне моделювання систем.
- •30. Основні принципи автоматичного регулювання і управління. Напрямки застосування тау в економіці.
- •31. Процеси управління в економічних системах. Прийняття управлінських рішень в детермінованих умовах, умовах ризику та невизначеності.
- •32. Обґрунтування та методи оптимізації рішень на основі системного підходу.
- •43. Нелінійна динаміка та синергетика як сучасний напрямок розвитку кібернетики.
- •44. Основні поняття теорії складних систем.
- •45. Фрактали та мультифрактали та напрямки їх застосування.
- •46. Принцип підпорядкування Хакена та параметри порядку.
- •48. Синергетичний підхід до управління соціально-економічними системами.
- •47. Показники Ляпунова та горизонт передбачуваності.
- •1.Місце та роль системної методології у пізнанні природи та суспільства.
- •2. Мета вивчення системного аналізу і його основні завдання.
- •50 Інтелектуальні комп'ютерні системи
36. Методи коп’ютерного моделювання та проектування складних систем.
Під комп’ютерною моделлю найчастіше розуміють: умовний образ об’єкта чи деякої системи об’єктів (або процесів), описаних за допомогою взаємозалежних комп’ютерних таблиць, блок-схем, діаграм, графіків, малюнків, анімаційних фрагментів, гіпертекстів тощо, які відображують структуру та взаємозв’язки між елементами об’єкта чи системи. Комп’ютерні моделі такого типу називають структурно-функціональними; окрему програму, сукупність програм, програмний комплекс, що дає змогу через певну послідовність обчислень та графічне відображення їх результатів, відтворювати процеси функціонування об’єкта чи системи об’єктів за умови впливу на них різних, як правило випадкових, факторів. Такі моделі називають імітаційними моделями.
Комп’ютерне моделювання — це метод розв’язання завдання аналізу або синтезу складної системи на засадах використання його комп’ютерної моделі. Суть комп’ютерного моделювання полягає в знаходженні кількісних і якісних результатів за допомогою наявної моделі. Якісні висновки, які отримують за результатами аналізу, дають змогу знайти невідомі раніше характеристики складної системи: її структуру, динаміку розвитку, стійкість, цілісність тощо. Кількісні висновки мають характер прогнозу майбутніх чи пояснення минулих значень змінних, що характеризують систему.
Складна система – це система, що складається з елементів різних типів і володіє різнорідними звязками між ними. Розрізняється обєктивна і субєктивна складність: об’єктивна властива системам незалежно від суб’єкта, що їх пізнає, суб’єктивна – обумовлена характером сприйняття системи суб’єктом, залежить від недостатності знань і інтелекту. Складність системи складається зі складності складу і склад. Організації. Складність складу=субстанційна+динамічна+генетична. Складність організ.=складність зв’язків і відносин+різноманіття законів. Типи складних систем:об’єктивно і суб’єктивно скл.сист; об’єктивно складні,але суб’єктивно склад.сист.;суб’єктивно склад, але об’єктивно прості сист. До складних сист. Відносять:сусп., органічні сист, сист з самоорганізацією, динамічні, нелінійні, інформаційно-комп’ютерні сист. Тощо інф-комп сист – це інф сист,що склад з сист: організації,зберігання і представлення інформації; введення, оновлення, і корректіровки інформації; споживання інф.(ІСС, ІПС, ІУС)
Предметом комп’ютерного моделювання можуть бути: економічна діяльність фірми, банку, виробничого підприємства; інформаційно-обчислювальна мережа; технологічний процес; будь-який інший реальний об’єкт чи процес. Цілі комп’ютерного моделювання можуть бути різними, однак найчастіше моделювання є головним етапом системного аналізу, тобто сукупності методологічних засобів, що використовуються для підготовки та прийняття рішень економічного, організаційного, соціального чи технічного характеру.
Комп’ютерна модель складної системи має відображати всі головні фактори і взаємозв’язки, що характеризують реальні ситуації, критерії та обмеження. Модель має бути досить універсальною, щоб за можливості була спроможною описувати близькі за призначенням об’єкти, і водночас досить простою, щоб уможливлювати виконання необхідних досліджень з мінімальними витратами.
Існує велике різноманіття засобів комп’ютерного моделювання, особливо структурно-функціонального, які з’являються мало не щодня. Однією із спроб подолати розбіжності між такими засобами є уніфікована мова моделювання.