Тема 6. План рахунків бухгалтерського обліку.

1. Значення та принципи класифікації рахунків.

2. Класифікація рахунків за їх економічним змістом.

3. Класифікація рахунків за призначенням та побудовою.

4. План рахунків і його характеристика.

1. Ведення обліку – здійснення відповідних записів на рахунках. Рахунки займають центральне місце в системі БО – органічно пов'язані з усіма елементами методу БО:

• рахунки відкривають за даними ББ, а рахункові дані узагальнюються в ББ;

• документація надає обліку юридичної правомочності й доказовості;

• подвійний запис регламентує порядок відображення операцій на рахунках;

• інвентаризація забезпечує відповідність облікових даних реальній дійсності;

• оцінка й калькуляція дають змогу використати узагальнюючий вимірник.

Головне завдання класифікації рахунків: обґрунтований їх розподіл на такі групи, які дають змогу всебічно вивчити їх зміст та порядок відображення і формування облікової інформації, що й забезпечує правильне використання рахунків в обліку, використання їх, інформації для аналізу й контролю. Значення класифікації рахунків, її цінність значною мірою залежать від обґрунтованості, суттєвості ознак, критеріїв класифікації:

• ступінь узагальнення облікових даних – поділяються рахунки на синтетичні й аналітичні;

• взаємозв'язок з ББ – поділяються рахунки на активні, пасивні, активно-пасивні; балансові і забалансові;

• економічний зміст рахунків, призначення та будова рахунків.

2. Рахунки засобів господарських процесів підрозділяються на рахунки наявних неспожитих засобів та рахунки спожитих засобів.

Склад рахунків наявних неспожитих засобів:

• рахунки основних засобів – засоби багаторазово використовуються у виробничому процесі і передають свою вартість частинами через урахування їх зносу (10, 11, 13);

• рахунки нематеріальних активів – права та об'єкти власності (патенти, товарні знаки) (12, 13);

• рахунки виробничих запасів – належать матеріали, паливо, запасні частини та інше (20-22);

• рахунки продуктів праці і предметів обігу – виготовленої готової продукції та придбаних товарів для їх наступного продажу (25-27);

• рахунки грошових коштів – обліковується наявність та рух засобів підприємства (30, 31, 33);

• рахунки коштів у розрахунках (16, 36, 37, 38, 39);

• рахунки фінансових інвестицій (14, 35);

• рахунки векселів одержаних (34, 16).

На рахунках спожитих засобів відображають спожиті підприємством засоби при веденні господарських процесів – сукупність однорідних операцій, спрямованих на досягнення певної мети: відображення процесу заготівлі, виробництва, реалізації чи невиробничого споживання. Склад рахунків спожитих засобів:

• рахунки процесу виробництва (23, 91);

• рахунки капітальних інвестицій (15);

• рахунки витрат майбутніх періодів (39);

• рахунки витрат за елементами (80-85);

• рахунки витрат діяльності (90-99).

Велику групу рахунків складають джерела утворення засобів господарства.

Власні джерела, які від особливостей їх формування поділяються на:

• власний капітал – сукупність вкладень у грошовому виражені всіх власників у сукупне майно даного підприємство для забезпечення його діяльності згідно з установчими документами (40-46);

• бюджетне фінансування та безповоротні цільові надходження з бюджету чи від інших установ для проведення певних точно визначених заходів (48);

• резерви, створювані для рівномірного розподілу наступних витрат (47);

• доходи майбутніх періодів – одержані у звітному періоді, але належать до наступних періодів (69).

Тимчасово залучені джерела засобів відповідно до строків, на які їх залучено, поділяють на довгострокові (понад рік) та поточні (у межах року):

• позички банків за строком надання поділяються на довгострокові і короткострокові (60, 62, 50, 51-55);

• кошти інших кредиторів, підприємств та установ, які тимчасово перебувають у його розпорядженні як кредиторська заборгованість (61, 63, 68);

• розрахунки з розподілу національного доходу – заборгованість підприємства перед робітниками і службовцями з оплати праці, перед бюджетом із податків, перед органами страхування з належних відрахувань (64-67).

Окрему групу рахунків становлять доходи (фінансові результати) діяльності. На рахунках фінансових результатів обліковують кошти, джерелом утворення яких є результати господарської діяльності, тобто зіставляють доходи і витрати, прибутки й збитки за певний період (70-75, 79).

3. Рахунки БО за призначенням і структурою поділяються на такі групи: рахунки основні, регулюючі, операційні, фінансово-результативні, бюджетно-розподільні, забалансові.

Основні рахунки у БО використовуються для контролю за наявністю і змінами господарських засобів та джерел їх утворення. Основні, тому що об'єкти, які на них обліковуються є основою господарської діяльності. Стосовно ББ ці рахунки можуть бути активними, пасивними та активно-пасивними. Залишки на цих рахунках відображаються в ББ і складають його основу. Основні рахунки за своїм призначенням та побутовою:

1. Матеріальні (інвентарні) активні рахунки призначені для обліку наявності та руху матеріальних цінностей, що є в розпорядженні підприємства (10, 11, 20, 21, 22, 25, 26, 27, 28); на дебеті – надходження (збільшення) відповідних видів ТМЦ, на кредиті – їх вибуття (списання); сальдо завжди дебетове і показує наявність певних видів матеріальних цінностей на кінець звітного періоду.

2. Грошові активні рахунки призначені для обліку і контролю грошових коштів і грошових документів підприємства (30, 31, 33); на дебеті – наявність грошових коштів та їх надходження, на кредиті – списання; сальдо завжди дебетове і показує наявність коштів на відповідному рахунку на кінець звітного періоду.

3. Активний рахунок нематеріальних активів за своїм призначенням аналогічний матеріальним рахункам і виокремлюється через свою економічну суть (12).

4. Рахунки власного капіталу призначені для обліку джерел власних господарських засобів:

   1. 40 «Статутний капітал» – характеризує розміри підприємства і реєструється в установчих документах; пасивний, на дебеті – зменшення (вилучення), на кредиті – його збільшення; сальдо кредитове.

   2. 41 «Пайовий капітал» – частина власного капіталу формується у вигляді пайових внесків фізичних і юридичних осіб; пасивний, на дебеті – використання, на кредиті – наявний капітал та його утворення; сальдо кредитове і показує наявність капіталу на кінець звітного періоду.

   3. 42 «Додатковий капітал» – відображають суми перевищення реалізаційної вартості акцій над їх номінальної вартістю, суми дооцінки активів та безкоштовно одержаних засобів; пасивний, на дебеті – використання, на кредиті – наявність та утворення (збільшення) за видами, сальдо кредитове і показує наявність капіталу на кінець звітного періоду.

   4. 43 «Резервний капітал» – обліковується створення за рахунок чистого прибутку в передбачених законодавством розмірах резервів підприємства, використовується для погашення збитків, покриття непередбачених витрат, погашення боргів і інше; пасивний, на дебеті – використання резерву, на кредиті – створення резерву.

   5. 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» – призначений для накопичення чистих фінансових результатів діяльності підприємства поточного й минулих років; активно-пасивний, на дебеті – сума одержаного збитку та використання прибутку поточного року, на кредиті – збільшення прибутку підприємства від усіх видів діяльності, кредитове сальдо показує нерозподілений прибуток, дебетовий – суму непокритого збитку.

5. Розрахункові рахунки призначені для обліку й контролю за розрахунковими відносинами даного підприємства з іншими підприємствами, організаціями та особами:

   1. Активні рахунки відображають заборгованість інших підприємств та окремих осіб перед даним підприємством: 16 «Довгострокова дебіторська заборгованість», 34 «Короткострокові векселі одержані»: на дебеті – виникнення заборгованості та її дальше збільшення, на кредиті – погашення (зменшення) заборгованості, дебетове сальдо показує залишок заборгованості перед даним підприємством на кінець звітного періоду.

   2. Пасивні рахунки призначено для обліку розрахунків з іншими підприємствами, установами чи окремими особами, щодо яких дане підприємство має заборгованість: 50 «Довгострокові позики», 60 «Короткострокові позики», 66 «Розрахунки по оплаті праці»: на дебеті – зменшення заборгованості, на кредиті – виникнення та збільшення заборгованості даного підприємства, кредитове сальдо показує суму заборгованості підприємства.

   3. Активно-пасивні рахунки призначено для обліку розрахунків із підприємствами та установами, які протягом певного періоду мають заборгованість перед даним підприємством, а в іншій період дане підприємство стає боржником щодо тих самих установ чи організацій: підприємство виступає, то як дебітор, то як кредитор: 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками», 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками», 64 «Розрахунки за податками й платежами», 68 «Розрахунки за іншими операціями»: можуть мати одночасно дебетове і кредитове сальдо.

Регулюючі рахунки призначені для регулювання оцінки господарських засобів або джерел їх формування, які обліковуються на основних рахунках, використовуються у тих випадках, коли по окремих об'єктах обліку необхідно одержати додаткову інформацію, потрібну для управління.

Класифікація залежно від призначення:

1. Доповнюючі рахунки – для відображення сум, на які необхідно збільшити залишок на основному рахунку, щоб обліковані на ньому засоби було відображено за їх фактичною вартістю: до субрахунків «Матеріали», «Паливо», «Запасні частини».

2. Контрарні рахунки призначено для обліку сум, на які необхідно зменшити залишок на основних рахунках, які ними регулюються:

   1. Контрактивні рахунки (проти активу) – є пасивними, а основні рахунки, які вони регулюють – активними (наприклад, 13, який регулює залишок на рахунках 10, 11, 12; субрахунок 5 до рахунку 28; 38 – для уточнення дебіторської заборгованості покупців і замовників на 36), на дебеті – зменшення, списання раніше нарахованих сум, на кредиті – збільшення, нарахування.

   2. Контрпасивні рахунки (проти пасиву) – є активними, а основні рахунки, які ними регулюються – пасивними (45 – ведеться облік вилученого капіталу внаслідок викупу власних акцій для наступного їх анулювання чи продажу, 46 – ведеться облік розрахунків із засновниками підприємства щодо їх внесків до статутного капіталу, тобто сальдо цих рахунків обраховується для визначення власного капіталу), тобто на дебеті – збільшення, кредиті – зменшення, списання використаного капіталу.

Операційні рахунки призначені для обліку витрат, доходів і результатів діяльності підприємства. На них відображають рух не одного, а всіх видів ресурсів, що беруть участь у здійсненні господарських процесів:

1. Збірно-розподільні рахунки призначено для обліку непрямих витрат, тобто які в момент їх виникнення не можна віднести на конкретний об'єкт обліку: 91 «Загальновиробничі витрати» – активний, на дебеті – збільшення витрат, на кредиті – їх розподіл між окремими виробництвами, підрозділами.

2. Калькуляційні рахунки призначено для обліку витрат, пов'язаних із виробництвом конкретних видів продукції, виконанням певних робіт чи наданням послуг: 23 «Виробництво», 15 «Капітальні інвестиції», 24 «Брак у виробництві» – активні, на дебеті – прямі витрати зв'язані з виробництвом, на кредиті – витрати, які включено в собівартість закінченої продукції; закривається, або може мати лише дебетове сальдо, яке відображає вартість незавершеного виробництва.

3. Контрольно-накопичувальні рахунки – призначено для накопичення інформації про витрати, які мають цільовий характер: 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут» – активні, на дебеті – зроблені витрати, на кредиті – їх списання, віднесення на фінансові результати.

4. Рахунки доходів призначено для відображення одержаної виручки від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг, доходів від іншої діяльності: 70 «Доход від реалізації», 71 «Інший операційний доход», 72 «Доход від участі в капіталі», 73 «Інші фінансові доходи», 74 «Інші доходи», 75 «Надзвичайні доходи» – пасивні, на кредиті – формування доходів протягом звітного періоду, на дебеті – їх списання (віднесення) на фінансові результати; в кінці звітного періоду повністю закриваються і сальдо не мають.

5. Рахунки витрат призначено для відображення собівартості реалізованої продукції та витрат на здійснення іншої діяльності підприємства: 90 «Собівартість реалізації», 95 «Фінансові витрати», 96 «Втрати від участі в капіталі», 97 «Інші витрати», 98 «Податок на прибуток», 99 «Надзвичайні витрати» – активні, на дебеті – зроблені витрати, на кредиті – їх списання на фінансові результати в кінці звітного періоду, повністю закриваються і сальдо не мають.

Фінансово-результативні рахунки призначені для обліку одержаних фінансових результатів за звітний період: 79 «Фінансові результати» – активно-пасивний, на дебеті – суми в порядку закриття рахунків обліку витрат та належну суму нарахованого податку на прибуток, на кредиті – суми в порядку закриття рахунків доходів. Фінансовий результат = всі доходи підприємства – всі витрати підприємства. Порівнюванням дебетового і кредитового оборотів за рахунком 79 визначається кінцевий результат – прибуток чи збиток: якщо кредитовий оборот більший за дебетовий – прибуток, і навпаки – збиток. 79 закривається 44: прибуток – Дт 79 Кт 441, збиток – Дт 442 Кт 79.

Бюджетно-розподільні рахунки призначено для розподілу одержаних доходів та зроблених витрат між окремими звітними періодами:

1. 39 «Витрати майбутніх періодів» – активний, на дебеті – витрати, які зробило підприємство в даному звітному періоді, але які відносяться до наступних періодів (передплата на періодичні видання), на кредиті – списання відповідної частини витрат у порядку їх розподілу за призначенням.

2. 69 «Доходи майбутніх періодів» – пасивний, на дебеті – списання доходу за призначенням після настання періоду до якого ці доходи належать, на кредиті – надходження доходу (сплачена наперед орендна плата).

Забалансові рахунки призначені для обліку активів, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають і його користуванні або зберіганні: орендовані необоротні активи, активи на відповідальному зберіганні, списані активи, гарантії та забезпечення надані й отримані. Усі ці активи обліковуються на ББ тих господарств, яким вони належать. Особливість: рахунки не кореспондують ні між собою, ні з балансовими рахунками, правило подвійного запису на них не поширюється: господарські операції відображаються тільки по дебету або тільки по кредиту відповідного рахунка. При прийнятті об'єкта на облік забалансовий рахунок тільки дебетується, а при списанні – кредитується.

4. План рахунків – систематизований перелік рахунків, який визначає організацію всієї системи БО на підприємствах, в організаціях і установах із метою одержання інформації, необхідної для управління й контролю. Відповідно до постанови КМУ «Про затвердження програми реформування системи БО із застосуванням міжнародних стандартів» Міністерством фінансів України розроблений і затверджений План рахунків БО активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій. Він є обов'язковим для всіх підприємств і організацій України (крім банків і бюджетних установ).

Планом рахунків передбачені відповідні синтетичні рахунки з їх назвами й шифрами, які називають головними рахунками, або рахунками першого порядку. Підприємство не може самостійно впроваджувати нові рахунки чи вносити зміни до старих. План рахунків також визначає відповідні субрахунки стосовно головних напрямів у деталізації обліку, які використовуються підприємством із метою здійснення поточного контролю та забезпечення необхідної інформації для складання звітності. Підприємства можуть запроваджувати окремі субрахунки, уточнювати їх залежно від галузевих особливостей.

Структура Плану рахунків зорієнтована на потреби складання ФЗ. Тому в Плані розмежовано балансові рахунки, які об'єднані в класи з розділами активу (1, 2 і 3 класи), пасиву (4, 5 і 6 класи) і номінальні рахунки, призначені для обліку затрат, доходів і фінансових результатів діяльності підприємства (7, 8 і 9 класи). Показники розділів ББ заповнюються за даними рахунків 1-6 класів, а показники Звіту про фінансові результати – за даними рахунків 7-9 класів.

Структура рахунків: перша цифра – номер класу, друга – номер синтетичного рахунка, третя – номер субрахунку (наприклад, 201: 2 – номер класу «Запаси», 0 – номер синтетичного рахунка «Виробничі запаси», 1 – номер субрахунку «Сировина й матеріали»).

Економічний зміст і призначення окремих класів рахунків:

Клас 1. Необоротні активи – рахунки цього класу призначено для обліку наявності, руху активів та інвестицій; входять 10 синтетичних рахунків. Необоротними вважаються активи, інвестиції та розрахунки зі строком використання понад 1 рік.

Клас 2. Запаси – на рахунках цього класу ведеться облік наявності та руху належних підприємству предметів праці, що їх призначено для використання у виробництві та для господарських потреб, а також наявна худоба на вирощувані та відгодівлі, МШП, готова продукція, напівфабрикати та витрати на виробництво; входять 9 рахунків. Облік запасів ведеться за їх кількістю та вартістю.

Клас 3. Кошти, розрахунки та інші активи – рахунки цього класу призначені для узагальнення інформації про наявність і рух коштів як у національній, так і в іноземній валюті.

Клас 4. Власний капітал та забезпечення зобов'язань – на рахунках обліковують наявність та рух власного капіталу. Цільових надходжень та забезпечення майбутніх витрат і платежів; входить 10 рахунків. Рахунки 4 класу забезпечують необхідну інформацію для контролю за рухом капіталу та складання звітності про його наявність і ефективність використання.

Клас 5. Довгострокові зобов'язання – рахунки призначено для обліку заборгованості підприємства, строк погашення якої перевищує 12 місяців – довгострокові позики, довгострокові векселя видані, зобов'язання за облігаціями, договорами оренди.

Клас 6. Поточні зобов'язання – на рахунках обліковується короткотермінова заборгованість за позичками банку, виданими короткостроковими векселями, податками, оплаті праці, заборгованість постачальникам та інші зобов'язання, строк погашення яких перебуває в межах операційного циклу (12 місяців).

Клас 7. Доходи й результати діяльності – рахунки призначено для відображення доходів від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства, від надзвичайних подій.

Клас 8. Витрати за елементами – рахунки використовуються з рішення самого підприємства як транзитні з метою накопичення інформації про витрати підприємства за елементами або малими підприємствами.

Клас 9. Витрати діяльності – рахунки використовують всі підприємства і відображають інформацію про витрати операційної, інвестиційної, фінансової діяльності та витрати щодо усунення наслідків надзвичайних подій.

Клас 0. Забалансові рахунки – на рахунках обліковують активи, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають і його користуванні. Облік на рахунках ведеться за простою системою без застосування подвійного запису.

Кожне підприємство розробляє для себе робочий план рахунків, включаючи до нього лише ті, що мають практичне застосування на даному підприємстві. Робочий план затверджується керівником підприємства.