Тема 3. Українська держава — Київська Русь (2 год.)

Мета заняття: дати загальну характеристику Княжої доби в історії України з її племенами, союзами племен і князівствами, що існували до і після Київської Русі. Проаналізувати джерела з історії княжого періоду, точки зору на утворення Київської Русі та на походження і значення назв "Русь", "Київ". Охарактеризувати Київську Русь як державу. Дати оцінку зовнішній і внутрішній політиці Київських князів. Визначити причини і сутність політичної роздробленості Київської Русі, значення Київської Русі в історії українського народу та в загальноєвропейській історії.

План:

1. Писемні джерела про перші кроки державності.

2. Історики-дослідники історії Київської Русі

3. Політична періодизація держави Київська Русь;

4. Початки державності у східних слов’ян (VІІІ-ІХст.):

• походження слова "слов’яни";

• теорії походження слов’ян: Карпатсько-Дунайська, Вісло-Одерська та Вісло-Дніпровська, Дніпро-Одерська, Скіфо-сарматська (азіатська);

• 9 великих слов’янських племінних об’єднань на території України: поляни, дуліби, бужани, волиняни, деревляни, сіверяни, уличі, тиверці, білі хорвати.;

• полянські князі Кий, Аскольд і Дір;

• суспільний лад – територіально-політичні об’єднання, віче-ради;

• землеробство (перелогова система, дво- і трипілля), залізоробне ремесло, гончарство, деревообробка, торгівля;

• дажбожівська віра (Рунвіра);

• нерівномірність формування державностей;

• три великі політичні об’єднання (середина ІХ ст.): Куявія (Куябія, Куяба), Славія, та Артанія (Арсанія);

5. Утворення і становлення Київської Русі:

• поняття "Княжа доба";

• "Київська Русь – українська держава" (В.Антонович);

• нова концепція (автохтонна) щодо утворення Київської Русі;

• неспроможність теорії “колиски трьох народів”;

• безпідставність твердження про існування єдиної спільної давньоруської народності та мови;

• норманська теорія виникнення Київської Русі;

• хозарське походження Київської Русі;

• значення міста Києва в державотворчому процесі;

• походження назви Києва;

• нова дата його заснування;

• антинауковість дати "Києву - 15000";

• державотворча діяльність князів Олега, Ігоря, Ольги, Святослава;

• Тмутараканське князівство.

6. Розквіт Київської держави в кінці х - першій половині хі ст.:

• розширення і зміцнення держави за князювання Володимира Святославовича (980-1015);

• завершення об’єднання етнографічної території південного відгалуження східних слов’ян в єдиній державі;

• офіційне хрещення Київської Русі;

• карбування перших золотих і срібних монет за часів Володимира Великого;

• військова реформа;

• "Устав земельний" Володимира Великого;

• відносини з Візантією;

• читирьохрічні міжусобиці;

• Київська Русь у зеніті могутності за князювання Ярослава Мудрого (1019-1054);

• "Руська правда" — перший писаний збірник законів на Русі;

• проблема престолонаслідування;

• дальше територіальне розширення держави;

• боротьба з печенігами;

• зміцнення міжнародного авторитету Київської Русі;