4. Методичні вказівки для підготовки до семінарського заняття

Семінар (латинською мовою seminarium — школа, розсадник). У вищих медичних навчальних закладах — це організаційна форма групових занять студентів-медиків, який передбачає обговорення під керівництвом викладача підготовлених студентами доповідей і наукових повідомлень, проблемних питань, участь студентів у дискусіях, виступи з доповненнями до відповідей колег. На семінарах студенти розширюють, поглиблюють і зміцнюють набуті на лекціях і під час самостійної роботи знання, накопичують у пам'яті нові факти, положення, вчаться критичного аналізувати документи і матеріали, набувають навики публічних виступів, введення полеміки, обстоювання власних поглядів, виробляють уміння користуватись науковою термінологією й поняттями.

У вищих медичних навчальних закладах використовують різні типи семінарських занять. На початку вивчення всього курсу історії України проводиться вступне семінарське заняття. Такі заняття проводяться з метою викликати інтерес до вивчення курсу історії України, психологічно підготувати студентів до самостійної роботи, ознайомити з нормативними даними та вимогами до вивчення історії України, з тематичними планами лекційних та семінарських занять, з видами та обсягом самостійної роботи студентів, літературою та джерелами вимогами до підсумкового контролю знань, критеріями оцінки знань студентів, надати план занять, список літератури та джерел.

Семінар-розгорнута бесіда вимагає знання студентами фактичного матеріалу з того чи іншого питання, уміння аргументовано викласти свої знання в усній формі. У результаті бесіди з одним студентом заняття поступово переростає в розгорнуту бесіду з іншими учасниками семінару, з'ясовують другорядні питання, що сприяє глибшому засвоєнню матеріалу.

Готуючись до семінару доповідей і повідомлень, студенти ґрунтовано вивчають і конспектують різні джерела та літературу, придумують відповіді на питання, винесені для розгляду. Під час семінару доповідачі послідовно і логічно викладають свої думки, аргументуючи їх конкретними фактами. Інші студенти уважно слухають виступаючого, зазначають сильні та слабкі сторони його доповіді з метою доповнити, виправити колегу чи вступити з ним у полеміку. Цей вид семінарського заняття дає змогу обговорювати спеціально підготовлені студентами письмові доповіді, реферати, заздалегідь визначити опонентів.

Семінар-диспут передбачає колективне обговорення питання диспуту. Семінари дискусійного характеру сприяють виробленню студентів уміння обговорювати проблеми і знаходити шляхи їх вирішення, висловлювати й аргументувати свої погляди, слухати один одного, виступати в ролі критиків.

Готуючись до диспуту, необхідно:

1. Виділити основні поняття, пов’язані з предметом обговорення, уточнити значення термінів, які передбачається використати. Адже важливо, щоб студенти, які беруть участь у дискусії, вкладали в терміни та поняття однаковий зміст. Інакше можливі двозначність, не розуміння позиції опонента.

2. Спростуйте конкретні положення лише після того, як з’ясували предмет диспуту,уважно вислухали та переконалися, що правильно зрозуміли позицію опонента, чітко визначили розходження з власною думкою.

3. Намагайтесь перед усім довести внутрішню суперечливість положення, які він обстоює. Висуваючи тезу (думка, правильність якої потрібно довести), добирайте докази й аргументи (положення, за допомогою яких обґрунтовуються тези), стежте за їх логічністю, щоб у них не було суперечностей. Для прикладів добирайте типові, а не випадкові факти. Не плутайте спростування способу доведення, який застосовував опонент, і сутності самої тези. Адже можна неправильно доводити і правильні положення.

4. Критикувати треба неправильну думку, а не самого опонента.

5. Не переходьте на особистості, не принижуйте гідність опонента, не ображайте його різкими або грубими словами.

6. Визначивши помилкові докази, спробуйте довести, що ці докази не стосуються безпосереднього предмета обговорення і не доводять правоти опонента.

7. Ставте опоненту точні й чітко сформульовані, зрозумілі, коректні запитання.

Будь-який вид семінарського заняття безпосередньо пов’язаний із СРС. Семінар проводиться не лише заради перевірки й оцінювання успішності знань студента. У процесі практичної роботи необхідно прагнути з’ясувати причини власних успіхів і невдач, використовувати позитивний досвід своїх колег, щоб надалі ще ефективніше проводити самостійну роботу. Сумлінна систематична самостійна підготовка, активна участь у роботі семінару – обов’язкова вимога до всіх студентів. Враховуючи дефіцит часу, завантаженість з інших професійно орієнтованих дисциплін, щоб підготовка до семінарських занять не була формальною, а повною й приносила користь пропонуємо використовувати такі поради:

1. Докладно ознайомтеся з темою і планом заняття, з кожним із винесених на розгляд питань.

2. Знайдіть і замовте у бібліотеці відповідні рекомендовані джерела та літературу, насамперед обов’язкову.

3. Прочитайте документальні джерела й основну літературу до кожного з питань семінару, намагаючись осмислити прочитане.

4. Законспектуйте необхідний матеріал, випишіть цитати.

5. Те саме зробіть із додатковою літературою, маючи на меті з'ясувати окремі деталі того чи іншого питання.

6. Складіть план і текст свого виступу на семінарському занятті з кожного питання.