1. Опрацювати джерела вивчення з історії Української державності кінця XVIII початку XX століття: Статут про військову повинність(1 січня 1874р.), урядовий указ про заборону українського письменства (1876р.), історія Русів / Український переклад І.Драча.– К.: Український письменник, 1991.– С.37-39, 256-260, заснування Харківського університету (з поданого В.Н. Каразіним на розгляд харківському дворянському зібранню 29 серпня 1802р. проекту заснування Харківського університету), з указу про "вільних хліборобів" (20 лютого 1803р.), попереднє розпорядження про утворення українського козацького війська, затверджено Олександром І у Вільно (5 червня 1812р.), із донесення графа Аракчеєва царю про придушення повстання в Чугуївському військовому поселенні (24 серпня 1819 р.), з донесення віце-губернатора Шеміота міністерству внутрішніх справ про селянський рух у Катеринославській губернії (1820 р.), "Конституція – державний заповіт" П.І. Пестеля., "Правила з'єднаних слов'ян" (1823-1825рр.), "Присяга з'єднаних слов'ян" (1823-1825рр.), із "Православного катехізиса" С.І. Муравйова-Апостола, С.І. Муравйов-Апостол про діяльність таємних товариств декабристів в Україні (6 лютого 1826 р.), відкриття Київського університету (з оголошення Ради Київського університету про урочисте відкриття його) липень 1834 р., рапорт київського коменданта київському військовому, подільському і волинському генерал-губернаторові про віддачу в солдати студентів університету за переховування нелегальної літератури (12 листопада 1837 р.), викуп з кріпацтва Т.Г. Шевченка ("відпускна"), Кирило-Мефодіївське товариство (з таємної інформації шефа жандармів графа А.Ф. Орлова, яка була розіслана по губерніях), Микола Костомаров. "Книги битія українського народу", обвинувальний вирок у справі Т.Г. Шевченка., селянський виступ у квітні 1855 року в с. Корсунь Київського повіту (з розповіді священика А. Ковальського), про заборону української мови (Циркуляр міністра внутрішніх справ Валуєва від 18 липня 1863р.), міська реформа (міське положення від 16 червня 1870 р.), військова реформа (статут від 1 січня 1874р. про військову повинність), із звіту фабричного інспектора про тривалість робочого дня на фабриках і заводах харківського фабричного округу 80-ті роки ХІХст., про заворушення робітників в Юзовці і про опір військам з доповіді катеринославського губернатора міністру внутрішніх справ (1892 р.), заворушення селян ряду сіл України (виписка із справ департаменту поліції за 1896-1898рр. по Подільській губернії) 1898 р, Грушевський М. Хто такі українці і чого вони хочуть.– К.: Знання, 1991.– С.106-113., Дорошенко Д.І. Нарис історії України.– Львів: Світ, 1991., Полонська-Василенко Н. Історія України в 2-х т.– К.: Либідь, 1992.– Т ІІ. Від середини XVII століття до 1923 року.– С. 393., Коломия.– Повідомлення окружного староства м. Коломиї губернському управлінню Галичини про дію загону опришків Д.Якимчука в Станіславському та Коломийському округах (30 липня (11 серпня) 1822 р.), донесення окружного староства в м. Коломиї крайовій президії про придушення військовою силою селян с. Трійці, які намагалися повернути загарбані поміщиком землі (6 серпня 1824 р.), донесення окружного староства в м. Стрию крайовій президії про хід придушення селянських виступів на Сколівщині (19 червня 1824 р.), Львів. – З листа І. Вагилевича до М. Погодіна про новини літературного життя в Галичині (8 березня 1836 р.), Львів. – Лист Я. Головацького Я. Коллару про літературні новини та намір видавати в Буді "Русалка Дністрова" (13 серпня 1836 р.), Львів. Лист І. Вагилевича до М. Максимовича про нестерпні умови розвитку української літератури в Галичині (7 березня 1837 р.), Львів. – Донесення керівника президії Галицького губернського управління Ф. Кріга міністрові внутрішніх справ Австрії Й. Зедльніцькому про виявлення революційної відозви, поширюваної серед вихованців Львівської духовної семінарії (24 квітня 1837 р.), Львів.– Таємний донос на ім'я львівської поліції про виникнення таємних революційних організацій серед студентської молоді Львова та участь в них М. Шашкевича, І. Вагилевича та Я. Головацького (17-19 травня 1837 р.), Львів. – З протоколу засідання ректорату Львівської духовної семінарії у справі вихованців М. Шашкевича, І. Вагилевича та Я. Головацького, запідозрених у виданні в обхід львівської цензури альманаху "Русалка Дністрова" (13 червня 1837 р.), Львів.– Донесення ректора Львівської духовної семінарії цензора В. Левицького митрополичій консисторії в справі цензурування і заборони альманаху "Русалка Дністрова" (15 червня 1837 р.), Відень. – З донесення міністра внутрішніх справ Й. Зедльніцького імператорові Австрії Фердинанду І про відкриття слідів революційної пропаганди серед вихованців Львівської духовної семінарії та поширення відозв із закликом до єднання українського і польського населення з метою підготовки повстання проти існуючого ладу (16 червня 1837 р.), Львів.– ДонесенняЛьвівської дирекції поліції президії Галицького губернського управління про виявлення під час обшуку у студентів Львівського університету революційних пісень та відозви до українського народу (28 червня 1837 р.), Відень. – З донесення міністра внутрішніх справ Й. Зедльніцького імператорові Австрії Фердинанду І про необхідність застосування суворих заходів проти поширення революційних ідей серед студентської молоді Галичини (7 березня 1838 р.), лист поміщика Г. Борковського до крайової президії з проханням відрядити військо для придушення селянських виступів у маєтку Мельниці на Чортківщині (17 липня 1838 р.), Березань. – Із листа П. Лукашевича до І. Вагилевича про ознайомлення Т.Г.Шевченка з "Русалкою Дністровою" та оцінку художньої досконалості альманаху (3 жовтня (21 вересня) 1843 р.), донесення губернатора Галичини міністерству внутрішніх справ Австрії про масові напади селян на поміщицькі маєтки й утворення загонів повстанців (27 лютого 1846 р.), анонімна відозва до селян Східної Галичини із закликом виступити проти панів та австрійської влади (6 березня 1846 р.), розпорядження міністра внутрішніх справ Австрії губернаторові Галичини негайно оголосити про скасування панщини та інших феодальних повинностей селян (17 квітня 1848 р.), циркуляр губернського управління до населення Галичини про скасування панщини, данин та інших феодальних повинностей селян (22 квітня 1848 р.), заява селян с. Нижнього Струтина Стрийського округу про підтримку петиції на ім'я імператора в справі забезпечення національних прав українського населення Східної Галичини (28 травня 1848 р.), звернення Руської Ради в м. Болехові до Головної Руської Ради з пропозицією вимагати від парламенту введення в школах Східної Галичини навчання українською мовою (23 жовтня 1848 р.), Львів. – З промови М.Устияновича на з'їзді діячів освіти, науки і культури у Львові про багатство української мови, виражене в творах І. Котляревського, Г.Квітки-Основ'яненка, Т.Шевченка, М.Шашкевича та в народних піснях 31(19) жовтня 1848 р., Із справи Львівського кримінального суду про збройне повстання у Львові (1-2 листопада 1848 р.), І. Франко. "Промислові робітники в Східній Галичині і їх плата р.1870. Статистична студія", Відень. – Закон про заснування університету в Чернівцях (31 березня 1875 р.), уривок з статті "Як живеться селянам-хліборобам" із журналу "Народ" (1890 р.), стаття "Перемога робітників" із газети "Novi robotnik" (1894 р.), стаття "Наші вибори!" з газети "Громадський голос" (1897 р.), Грушевський М. Ілюстрована історія України.– К.: Наук. думка, 1992.– С. 440., Крип'якевич І.П. Історія України.– Львів: Світ, 1990.– С.293-294., Столипінський указ про доповнення деяких постанов чинного закону щодо селянського землеволодіння і землекористування (9 листопада 1906 р.), загальне цивільне уложення Австрійськоії імперії (1811 р.), Конституція Австрії (1867 р.)

2. Заповніть таблицю

Політичні партії та їх діяльність в Україні

Українські
Назва партії		Рік утворення		Лідери		Інтереси яких соціальних верств захищали		Основні програмні вимоги		Позиції по відношенню до Першої світової війни		Регіони найбільшого впливу в Україні
1		2		3		4		5		6		7
Загальноросійські
Назва партії	Рік утворення		Лідери		Інтереси яких верств населення захищали		Характер діяльності		Основні програмні вимоги		Ставлення до Першої світової війни	Регіони найбільшого впливу в Україні
1	2		3		4		5		6		7	8

Рекомендована література:

Основна

1. Винар Л. Михайло Грушевський і наукове товариство ім. Тараса Шевченка.- 1982.- 1930.– Мюнхен: Дніпрова хвиля, 1970.– 110с.

2. Возняк М. Маркіян Шашкевич / Возняк М.– Л.: Укр. вид-во, 1941.– 52с.

3. Грабовецький В. Андрей Шептицький і Прикарпаття: до 110-ліття його вступу на єпископський престіл Станіславської Єпархії: Т.2 Володимир Грабовецький – 2-е видання, доповнене. Івано-Франківськ: 2009.– 227с.

4. Гурак І.Ф. "Молода Україна: студентство в суспільно-політичному житті Галичини 60-х років ХІХ-поч. ХХ ст."– Івано-Франківськ.– 2007.– 279с.

5. Довгич В.А. Українська ідея в політичній теорії М.Драгоманова / Довгич В.А. К.: НМКВО, 1991.– 155с.

6. Етнічні війни проти українців.– О.: [Щит і меч], 2006.– 32с.

7. Івано Л.Г., Іванченко Р.П. Громадівський рух 60-х рр. ХІХ ст. в Україні: проблеми, ідеологія.– К.: МІЛК, 1999.– 128с.

8. Із австрійсько-німецької України 18-19 століть– Л.: Аверс, 2008.– 103с.

9. Кугутяк М. Галичина: сторінки історії.– Івано-Франківськ, 1993.– С.20-41.

10. Кирило-мефодіївське товариство Т.1 / Упоряд.: І.І.Глузь, М.І.Бутич, О.О.Франко.– К.: Наук. думка, 1990.– 540с.

11. Качкан В. Хай святиться ім’я твоє.– Кн.3.– С.7-72.

12. Медведчук В. Сучасна українська національна ідея і питання державотворення.– К.: Україна.– 1997.– 169с. Савчук Б. Український Пласт. 1911– 1939.– Івано-Франківськ: Лілея НВ, 1996.– 267с.

13. Українська ідея: Перші речники / Кер. авт. колективу В.Ф.Солдетенко. – К.: Т-во "Знанням", 1994.– 24с.

14. Чоновський В.Ю. Будителі національного руху: Діяльність культурно-освітніх товариств "Просвіта" та "Рідна школа" на західноукраїнських землях (друга половина ХІХ ст. – 20-30-ті роки ХХ ст.).– Львів: Вільна Україна, 1993.

Тема 7. Державотворчі процеси в Україні 1917-1920 рр. (Українська Народна Республіка в добу Центральної Ради). (2 год.)

Мета заняття: показати розвиток національно-демократичного руху в Україні, намагання Центральної Ради (Українська Народна Республіка) в Універсалах провести в життя ідею української державності, а також реалізацію даної ідеї в діяльності гетьмана Павла Скоропадського (Українська Держава), Директорії (Українська Народна Республіка), Української Національної Ради (Західноукраїнська Народна Республіка). Розкрити суть державної діяльності на території України впродовж 1917-1920 років Лемківської Республіки (Команчецька республіка), Російської Лемківської Республіки, Гуцульської Республіки, Галицької Соціалістичної Радянської Республіки, Бойківської Радянської Республіки, Одеської Радянської Республіки, Донецько-Криворізької Радянської Республіки, Радянської Соціалістичної Республіки Тавріда, Кримської Радянської Соціалістичної Республіки, Холодноярської Республіки. З’ясувати причини поразки національно-демократичних сил та перемоги більшовицьких сил, роль і значення українських державностей 1917-1920 рр.

План: