- •1. Нормативні дані
- •2. Орієнтовна структура самостійної роботи студентів (срс)
- •3. Тематичне планування семінарських занять
- •4. Методичні вказівки для підготовки до семінарського заняття
- •4.1. Методичні розробки семінарського заняття
- •Тема 1. Вступ до вивчення курсу
- •Характеристика окремих елементів понятійного апарату:
- •Український етнос та нація:
- •Тема 2. Докняжий період (4 год.)
- •1. Першопочатки людського життя в Україні.
- •2. Найдавніше поселення України та його родоплемінні об’єднання:
- •3. Трипільська культура – найдавніша цивілізація світу
- •4. Бронзова доба.
- •5. Державницькі утворення залізної доби:
- •6. Міста-держави Північного Причорномор’я;
- •Тема 3. Українська держава — Київська Русь (2 год.)
- •Утворення і становлення Київської Русі:
- •Розквіт Київської держави в кінці х - першій половині хі ст.:
- •Ознаки держави "Київська Русь":
- •Тема 4. Галицько-Волинська держава (2 год.)
- •Галицьке і Волинське князівство в хі-хіі ст:
- •Утворення Галицько-Волинської держави:
- •Наступники Данила Галицького. Занепад держави.
- •Суспільно-політичний лад Галицько-Волинської держави:
- •Значення Галицько-Волинської держави:
- •1 Частина (2 години)
- •1. Перехідний період між державностями княжої та козацької доби:
- •2. Походження козацтва:
- •3. Козацько-селянські повстання кін. Хvі – поч. Хvіі ст.
- •2 Частина (2 години)
- •1. Богдан Хмельницький на чолі національно-визвольної війни українського народу:
- •2. Ознаки Козацької держави періоду Богдана Хмельницького:
- •3. Українська державність при Гетьманщині:
- •4. Боротьба за відновлення козацької державності у хvііІст.:
- •5. Ліквідація Російською імперією української державності у хviii ст.:
- •6. Історичне значення української Козацької держави та причини її занепаду:
- •Заповніть таблиці:
- •Рекомендована література: Основна
- •Тема 6. Ідея української державності у суспільно-політичному житті України наприкінці хvііі- на початку хХст. (2 год.)
- •Зародження і становлення української національної ідеї:
- •Питання української державності в суспільно-політичному русі. Кирило-Мефодіївське братство.
- •Галицьке національне відродження:
- •Заповніть таблицю
- •Тема 7. Державотворчі процеси в Україні 1917-1920 рр. (Українська Народна Республіка в добу Центральної Ради). (2 год.)
- •1. Лютнева революція 1917 року в Росії та її значення для долі України:
- •2. Утворення Центральної Ради – всеукраїнського парламентського законодавчого центру та перші кроки його діяльності:
- •3. Дальший процес розбудови української держави після повалення Тимчасового уряду в листопаді 1917 р.:
- •4. Російсько-українська війна (грудень 1917р. – травень 1918р.):
- •5. Зовнішньополітична діяльність унр. Падіння Центральної Ради:
- •Тема 8. Державотворчі процеси в Україні 1917-1920 рр. (Українська Держава – Гетьманат Павла Cкоропадського), Українська Народна Республіка (Директорія). (2 години)
- •1. Державний переворот гетьмана п.Скоропадського. Падіння Центральної Ради. Діяльність гетьманського уряду:
- •2. Падіння гетьманщини. Утворення Директорії унр:
- •3. Внутрішня політика Директорії унр:
- •Тема 9. Західноукраїнська Народна Республіка (2 год)
- •1. Соціально-економічне та суспільно-політичне становище західноукраїнських земель в кінці хіх – на початку хх ст.:
- •2. Перемога національно-визвольної революції на західноукраїнських землях. Утворення Західноукраїнської Народної Республіки (зунр), її внутрішня політика:
- •3. Зовнішньополітична діяльність зунр:
- •4. Причини поразки української революції 1917-1920 рр. Та її здобутки.
- •Тема 10. Боротьба за українську державу в умовах радянської тоталітарної системи. (6 години)
- •1 Частина
- •2. Економічна політика більшовиків. Перехід від політики воєнного комунізму до нової економічної політики (неп):
- •Створення Радянського Союзу і входження в його склад України:
- •4. Насильницька колективізація в Україні. Голодомор 1932-1933рр.:
- •5. Великий терор в Україні в 1933-1939 роках:
- •2 Частина
- •1. Відновлення Української державності 30 червня 1941р.:
- •2. Українські державності в роки Другої світової війни:
- •3 Частина Україна в іі половині 40-х в і половині 80-х років.
- •1. Українська державність в умовах відлиги та застою:
- •2. Політичний і національно-культурний рух опору 50-60-х років:
- •3. Дальша радикалізація руху опору у 70-80-х роках:
- •Заповніть таблиці: Українські землі у міжвоєнний період (20-30-ті роки)
- •Плани Європейських держав щодо України напередодні та в роки Другої світової війни
- •Найбільші битви Другої світової війни на теренах України
- •Тема 11. Національно-демократична революція в Україні
- •1. Україна в 1985-1991 роках. Боротьба за незалежність:
- •2. Перемога національно-демократичної революції і проголошення незалежної України:
- •3. Проблеми розбудови Української незалежної держави:
- •Заповніть таблицю
- •5. Методичні вказівки для вивчення джерел
- •5.1 Література для вивчення джерел.
- •6. Методичні вказівки для вивчення літератури
- •7. Методичні вказівки для підготовки реферату
- •8. Методичні вказівки для підготовки наукового повідомлення
- •8.1 Теми і література наукових повідомлень
- •Тема 2. Проблеми державотворення (1991-2010)
- •9. Методичні вказівки для підготовки студентів до підсумкового модульного контролю (пмк)
- •9.1 Критерії оцінювання знань студентів
- •9.2. Програмові вимоги до пмк
- •10. База тестових завдань Державності на території України докняжого періоду
- •3.6. Встановіть відповідність:
- •Київська Русь
- •Галицько-Волинське князівство
- •1.20. Яка з гіпотез пояснює походження назви міста Галича?
- •2.1. Розмістіть події в хронологічній послідовності:
- •2.2. Розмістіть події в хронологічній послідовності:
- •2.3. Розмістіть події в хронологічній послідовності:
- •2.4. Розмістіть події в хронологічній послідовності:
- •2.5. Розмістіть події в хронологічній послідовності:
- •2.6. Розмістіть події в хронологічній послідовності:
- •Козацько-Гетьманська держава
- •Ідея української державності у суспільно-політичному житті України кінця XVIII - початку XX стт.
- •Українська Народна Респубіка (Центральна Рада)
- •Українська держава (Гетьманат)
- •3.1. Встановіть відповідність:
- •3.2. Встановіть відповідність:
- •3.3. Встановіть відповідність:
- •3.4. Встановіть відповідність:
- •3.5. Встановіть відповідність:
- •3.6. Встановіть відповідність:
- •Українська Народна Республіка (Директорія)
- •Західноукраїнська Народна Республіка
- •Боротьба за українську державність в умовах радянської тоталітарної системи
- •Україна незалежна
- •3.2. Встановіть відповідність:
- •3.3. Встановіть відповідність:
- •3.4. Встановіть відповідність:
- •3.5. Встановіть відповідність:
- •3.6. Встановіть відповідність:
- •11. Хронологічний покажчик форм організаційно – управлінського співжиття людей та державностей України.
9.1 Критерії оцінювання знань студентів
У ході оцінки знань студента з історії України (проблеми державності) викладачі керуються критеріями, розробленими Міністерством освіти України.
Пропонуємо рецензувати відповідь студента на семінарському занятті за такою схемою:
1. В якій мірі відповідь розкриває питання (вичерпно, дещо неповно, зовсім не розкриває)?
2. Якою була структура відповіді (стрункою, недостатньо чіткою, плутаною)?
3. Як підібрано ілюстративний матеріал (цитати, приклади, бібліографію)?
4. Культура мовлення (нормативність наголосів, багатство лексики, довершеність стилістики).
5. Чи були зроблені логічні висновки і наскільки вони правильні?
6. Запропонуйте оцінку і обґрунтуйте її.
Конвертаційна шкала оцінки поточної успішності
Традиційні оцінки |
Конвертація оцінок в бали |
«5» |
8 |
«4» |
6 |
«3» |
4 |
«2» |
0 |
на "відмінно" – 8 балів, якщо він твердо засвоїв програмний матеріал, продемонстрував глибоке та всебічне знання історичних джерел, уміння послідовно, логічно та аргументовано викладати матеріал, аналізувати сторичні факти і події, вміє робити порівняльну характеристику різних думок, історичних подій та процесів, обстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему, робити правильні й достатньо аргументовані висновки й узагальнення, чітко орієнтується в науковій періодизації державностей в Україні, правильно відповідає на додаткові запитання.
"добре" – 6 балів, якщо він засвоїв програмний матеріал, вивчив основні джерела, але при розкритті змісту питань, чи відповідях на додаткові запитання допускає окремі неточності; не знає державностей в Україні, явищ, дат.
"задовільно" – 4 бали, якщо при розкритті змісту поставлених питань допущені деякі помилки щодо суті і змісту теоретичних положень, виявлено незнання нормативного матеріалу, відповіді на питання не ґрунтуються на достатньому знанні джерел, матеріал викладено недостатньо послідовно, логічно та аргументовано, відповіді на додаткові запитання – невпевнені й неточні.
"незадовільно" – 0 балів, якщо студент не знає значної частини програмного матеріалу, основного змісту джерел, відповідає на питання непослідовно, нелогічно, без аргументації, припускається суттєвих помилок у висновках, при викладі фактів і подій, не дає відповідей на додаткові запитання.
Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну успішність при вивченні даного модуля, вираховуючи шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці „5”, на кількість семінарських занять у модулі: 7 х 15 = 105, з додаванням 15 балів за індивідуальне завдання студента: 105 + 15 = 120.
Мінімальна кількість балів, яку студент повинен набрати при вивченні модуля для допуску до підсумкового модульного контролю вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці „3” на кількість занять у модулі: 3 х 15 = 45 з додаванням балів за індивідуальне завдання студента (15) і становить 60 балів.
Оцінювання індивідуальної роботи студента.
Бали за індивідуальну роботу студентові нараховуються лише за успішне її виконання і захист. Максимальна кількість балів за індивідуальну роботу становить 15, мінімальна - 0. Ця оцінка додається до суми балів, набраних студентом за поточну навчальну діяльність і входить до мінімуму, необхідного для допуску до підсумкового модульного контролю.
Оцінювання самостійної роботи студентів.
Самостійна робота студентів, яка передбачена в програмі контролюється і оцінюється при підсумковому модульному контролі.
Оцінювання дисципліни.
Оцінка з дисципліни виставляється лише студентам, яким зараховані усі семінарські заняття і успішно зданий поточний модульний контроль з дисципліни.
Кількість балів, яку студент набрав з дисципліни, визначається як сума балів за поточну успішність плюс сума балів за індивідуальну роботу та результати підсумкового модульного контролю.
Заохочувальні бали за публікації наукових робіт, отримання призових місць на олімпіадах за профілем дисципліни додаються до кінцевого результату лише за рішенням Вченої ради ВНЗ.
КІЛЬКІСТЬ БАЛІВ ЗА ПІДСУМКОВИЙ МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ – 80.
Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 50 балів. Здійснюється у вигляді комплексних тестових завдань.
Поточна навчальна діяльність студентів контролюється на заняттях у відповідності з конкретними цілями та під час індивідуальної роботи викладача зі студентами.
Рекомендується проводити заняття даного курсу як аудиторні, так і позааудиторні (в музеях, галереях, експозиціях міста у відповідності до навчальної програми).
Підсумковий модульний контроль (ПМК) предмету здійснюється на останньому аудиторному занятті.
Оцінювання дисципліни:
Оцінка з Історії України виставляється лише студентам, яким зарахований модуль з дисципліни.
Обєктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має перевірятися статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю).
Конвертація кількості балів з дисципліни у оцінки за шкалами ЕСТS та 4-ри бальною (традиційною):
Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у шкалу ЕСТS таким чином:
-
Оцінка ЕСТS
Статистичний показник
А
Найкращі 10% студентів
В
Наступні 25% студентів
С
Наступні 30% студентів
D
Наступні 25% студентів
E
Останні 10% студентів
Відсоток студентів визначається на виборці для студентів даного курсу, які успішно завершили вивчення дисципліни, в межах відповідної спеціальності.
Оцінка FX (“2”) виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали модульний підсумковий контроль. Вони мають право на повторне складання підсумкового модульного контролю не більше 2-ох (двох) разів під час зимових канікул та впродовж 2-ох (додаткових) тижнів після закінчення весняного семестру за графіком, затвердженим ректором.
Студенти, які одержали оцінку F по завершені вивчення дисципліни (не виконали навчальну програму модуля або не набрали за поточну навчальну діяльність з модуля мінімальну кількість балів) повинні пройти повторне навчання за індивідуальним навчальним планом.