- •Тема 8. Продукція: сутність, різновиди та конкурентоспроможність. Тема лекції 12. Витрати виробничих, торговельних підприємств та закладів ресторанного господарства. План.
- •1. Витрати виробництва, їх характеристика і класифікація відповідно до п(с)бо 16 „Витрати”.
- •2. Кошторис виробництва, його зміст, методика обчислення.
- •Поняття калькулювання. Розрахунок окремих статей калькуляції.
- •Витрати закладів ресторанного господарства, їх особливості.
- •5. Поняття „Витрати торговельного підприємства”, їх склад і класифікація.
- •6. Планування витрат підприємств торгівлі та ресторанного господарства.
- •Література:
6. Планування витрат підприємств торгівлі та ресторанного господарства.
Основна мета планування витрат торговельного підприємства –
розрахунок загальної суми витрат, яка необхідна підприємству для ефективного здійснення діяльності, враховуючи можливі резерви їх зниження. Планову суму витрат торговельного підприємства необхідно знати, щоб розрахувати потребу в обігових коштах, спланувати фінансовий результат діяльності, визначити економічну ефективність комерційних угод, інвестиційних проектів, а також для формування цінової політики підприємства.
Для планування витрат використовується така інформація:
план товарообороту і його структура;
товарне забезпечення і товарні запаси;
чисельність працівників, штатний розклад і прийнята на підприємстві система оплати праці;
наявна МТБ підприємства та перспективи її розвитку;
Крім того, при плануванні беруть до уваги також інформацію про місцезнаходження постачальників, умови товаропостачання, діючі на відповідний період ставки, тарифи, розцінки, норми, а також матеріали аналізу витрат в цілому по підприємству, за окремими елементами і статтями витрат за поточний період.
Для розрахунку плану витрат можна використовувати різні методи:
статистичні (експертних оцінок, використання коефіцієнту еластичності витрат від товарообороту, аналізу кореляції)
математичні;
метод оптимізації витрат – обчислення можливих витрат при різних обсягах обороту та прибутку і вибір оптимального варіанту;
нормативні;
техніко-економічних розрахунків.
Найбільш поширений є метод техніко-економічних розрахунків - спочатку розраховують планову суму витрат за кожною статтею витрат відповідно до номенклатури статей, а загальну суму витрат за видами діяльності та підприємства в цілому визначають шляхом додавання планової суми витрат за кожною статтею. У зв’язку з тим, що кожна стаття витрат є комплексною, розрахунки необхідно проводити за кожним елементом витрат, що підлягає плануванню та включається до тієї чи іншої статті.
Методика планування окремих статей витрат і їх складових елементів залежить від виду затрат і зводиться до наступного.
1. Витрати на перевезення. Ці витрати планують відповідно до умов постачання товарів. Планова сума цих витрат залежить від обсягу надходження товарів (вантажообороту в тоннах), виду транспорту яким завозитиметься товар, віддалі перевезень, вартості навантажувально - розвантажувальних робіт, витрат на експедиційні операції тощо.
2. Витрати на оплату праці. Планову суму цих витрат розраховують виходячи із штатної чисельності працівників, які забезпечують виконання обсягів робіт і посадових окладів, надбавок, доплат згідно з прийнятого на підприємстві торгівлі тарифною системою оплати праці.
3. Витрати на оренду та утримання основних фондів. Витрати на оренду планують виходячи із орендованої площі приміщень в плановому періоді і ставок орендної плати передбачених угодами. Витрати на утримання основних фондів включають витрати на опалення, освітлення, водопостачання та інші комунальні послуги. Витрати на опалення розраховують виходячи з площі опалювальних приміщень, видів палива, його вартості, тривалості опалювального періоду, норм витрат та діючих тарифів. Витрати на інші комунальні послуги залежить від їх обсягів і діючих тарифів.
4. Амортизаційні відрахування планують виходячи із їх середньорічної вартості в цьому періоді і відповідним норм амортизаційних відрахувань.
5. Витрати на зберігання, підсортування та передпродажну підготовку товарів. Ці витрати планують окремо за елементами шляхом прямих техніко-економічних підрахунків, виходячи з таких показників як:
кількість товарів, що потребують цих витрат;
структура товарообороту;
витрати на одиницю товару (тонну, пару взуття, одягу тощо).
вартість матеріалів за діючими цінами;
норми витрат на 1 тонну товарів, на 100 грн. товарообороту
6.Витрати на рекламу. Визначають на основі плану рекламних заходів, кошторису для кожного з них. і графіку їх здійснення.
7. Відсотки за кредит. Планова сума цих витрат залежить від потреби у кредитах, величини товарообороту, планових залишків товарів, їх оборотності, пайової участі власних оборотних коштів в оплаті товарів, позикової ставки за кредит, терміну кредиту.
8. Втрати товарів у межах норм природних втрат під час перевезення товарів, зберігання та реалізації. Ці витрати розраховуються виходячи із запланованих обсягів продажу окремих товарів і діючих норм природного убутку. Норми природного убутку залежать від виду товару, пори року, терміну зберігання, територіальної зони. До уваги не беруться поштучні і розфасовані товари, для яких норми втрат не передбачаються.
9.Відрахування на соціальні заходи плануються як Єдиний соціальний внесок, величина якого встановлюється згідно діючого законодавства в % до заробітної плати;
При плануванні витрат на паливо, енергію, зношення посуду, столової білизни, малоцінного інвентарю та ін. є такі особливості:
витрати на паливо, енергію для виробничих цілей плануються з врахуванням обсягу продукції, використання більш економних видів палива, кількості та потужності електрообладнання, часу їх роботи, тарифів, тощо.
зношення посуду, столової білизни, малоцінного інвентарю, обідніх приборів плануються за елементами витрат: посуд, прибори плануються виходячи з норм оснащення, величини списання та ціни; спецодяг – згідно норм на одного працівника та кількості працівників; столової білизни – на основі норм оснащення різних типів підприємств та термінів служби і вартості одного комплекту.
Методика розрахунку інших статей така ж як і в торгівлі. Планування витрат в сучасних умовах здійснюється за кварталами.