10. Рівні соціально-трудових відносин.

Соц-труд вiдносини – це комплекс взаeмовiдносин мiж iхнiми сторонами – найманими працiвниками та роботодавцями, суб'eктами i органами сторiн за участi держави (органiв законодавчоi та виконавчоi влади) i мiсцевого самоврядування, що пов'язанi з наймом, використанням, вiдтворенням робочоi сили та спрямованi на забезпечення високого рiвня життя особистостi, колективiв та суспiльства в цiлому.

Важливою складовою соц.-труд відносин є рівні.Кожному рівню соц.-труд відносин притаманні певні суб’єкти та форми взаємодії між ними. Поняття рівня соц.-труд відносин має інтегральний характер і його варто розглядати у двох площинах-горизонтальній та вертикальній. Горизонтальна площина- це індивідуальні колективні та комбіновані відносини між їхніми сторонами та суб’єктами.Індивідуальні відносини у сфері праці-це відносини на рівні працвник-роботодавець,працівник-працівник,працівник-керівник структурного підрозділу тощо.

Колективні відносини існують тоді, коли їхніми суб’єктами виступають певні інституціональні структури роботодавців,найманих працівників,органи держ влади , місц. Само вряд, тощо.Комбіновані відносини- взаємозв’язки ,що існують між окремии парцівником та орг. Держ влади тощо.

Окреслені відносини можуть існувати на рівні підпр, галузі,території, регіону, тощо,тобто це вже друга, вертикальна площина відносин у соц.-труд сфері.

Виділяють наступні рівні СТВ:

-індивідуальний -груповий.-змішаний –організації (підприємства) –галузі -регіону.

Рівень соціально-трудових відносин залежить від особливостей суб’єктів соціально-трудових відносин і визначається властивостями соціально-економічного середовища в якому функціонують відповідні суб’єкти. При індивідуальному рівні взаємопов’язаними суб’єктами можуть бути: робітник – робітник; робітник – роботодавець; роботодавець – роботодавець. На груповому рівні виявляється взаємозв’язок в соціально-трудових відносинах між об’єднаннями робітників (профспілками) і об’єднаннями роботодавців. На змішаному рівні – між робітниками і державною; роботодавцем і державою.

Кожному рівню соціально-трудових відносин властиві свої специфічні предмети відносин і відповідні взаємозв’язки між ними.

11. Характеристики предмета соціально-трудових відносин.

Ключово. Характеристикою відносин у сфері праці є їх предмет. Предмети соціально-трудових відносин визначаються цілями, досягти яких прагнуть люди на різних етапах діяльності. Для кожного рівня і типу соціально-трудових відносин є специфічні предмети та взаємозв’язки між ними.

Предметом індивід відносин у сфері праці є певні аспекти трудового життя працівників .Предметом колективних соц.-труд відносин є відносини на рівні підприємства в цілому є я к складові кадрової політики-оплата праці,оцінка персоналу,атестація кадрів,планування кар’єри ,ротація персоналу,розвиток персоналу тощо.так і інші питання соц.-ек спрямування, розв’язання яких прямо чи опосередковано впливає на якість трудового життя.В узагальненому вигляді складниками предмета відносин що аналізуються є-

Соц.-труд відносини зайнятості,соц.-труд відносини пов’язані з правилами внутрішн розпорядку, пов’язані з умовами та охороною праці,ті що виникають з розвитком персоналу,пов’язані з організацією індивідуальної та колективної праці,тощо.Отже практично всі аспекти труд життя людини правомірно розглядати як предмет соц.-труд відносин.Елементи які утворює предмет тісно пов’язані між собою,результатом такої взаємодії є зміна властивостей як окремих елементів так і системи в цілому.Так соц.-труд відносини зайнятості безспосеред і опосередк вплив. на формування труд доходів і якість труд життя. Предмет соц.-труд відносин має організаційно-правове закріплення,юридичною формою якого є договори та угоди різних рівнів, котрим передують переговори.Результатом переговорів між конкретною особою та роботодавцем є укладення трудового договору,або контракту.