Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпаргалка 1-100 ЕП.docx
Скачиваний:
9
Добавлен:
21.04.2019
Размер:
220.35 Кб
Скачать

1.Соц-ек сутнь праці та соц-труд відносин. Особлив праці та соц-труд віднос як об’єкта дослідж.

Праця-доцільна організована та свідома діяльність людей яка спрямована на створення матеріал і духовних благ.Процес праці містить основні моменти:власне працю,предмет праці,на який вона спрямована та засоби праці,технологія діяльн.,організація праці. Сутність праці полягає в тому, що праця – це процес усвідомленої трудової діяльності людини, яка спрямована на досягнення певного результату і за своїм змістом є матеріальним процесом взаємодії людини і природи, а за характером – процесом суспільної взаємодії між людьми. Таким чином, сутність праці визначається через сукупність функцій, які вона виконує щодо людини і суспільства як основна сфера життєдіяльності і розвитку людини, необхідна умова життя суспільства і складна форма взаємовідносин людей у процесі виробничої діяльності.

Соціально-економічний характер праці є сукупність відносин між учасниками трудового процесу, відображає форму суспільної організації праці і формується під впливом особливостей змісту праці за ознаками рівня кваліфікації, умов праці, функціональної ролі, частки фізичної, новаційної, духовної праці.

Праця – основа життєдіяльності і розвитку людського суспільства. Зміст і хар пр. залежить від ступеня розв продукт сил і сусп відносин і взаємообумовлюють один одного.Обєктом- дисципліни є праця та відносини між робітниками. Предмет-праця та закономірності становлення і розвитку соц.-труд відносин між суб’єктами сусп.-корисної діяльності.

У процесі праці формується система соціально-тру­дових відносин, що є стрижнем суспільних відносин на рівні народного господарства, регіону, організації та окремих індивідів.

Соціально-трудові відносини - це комплекс взаємовідносин між їхніми сторонами - найманими працівниками, роботодавцями (суб'єктами) і органами сторін за участі держави (органів законодавчої та виконавчої влади) і місцевого самоврядування, що пов'язані з наймом, використанням, відтворенням робочої сили та спрямовані на забезпечення високого рівня і якості життя особистості, колективів та суспільства в цілому.

Соціально-трудові відносини охоплюють широке коло питань - від соціально-економічних аспектів майнових відносин до системи організаційно-економічних і правових інститутів, що пов'язані: з колективними та індивідуальними переговорами, укладенням договорів і угод, визначенням умов та розмірів оплати праці, залагодженням трудових конфліктів, участю найманих працівників в управлінні виробництвом тощо.

2. Еволюція та сучасні трансформації напряму наукових досліджень соціально-трудових проблем.

До 19го ст. людина і її розвиток розглядалися як засіб для нагромадження матеріал багатства нації. Перша ідея того,що людина сама по собі є багатством висловив В.Петті, а після нього А.Сміт. Саме представники класичної політекономії були першими дослідниками питання економіки праці.

Проте до початку 20го ст. проблеми ек.праці дослід в контексті загал ек. Науки,а самостійної вона стала століття тому.

Перший етап відгалуження економіки праці як самостійної науки тривав з кінця 19- до 20х рр. 20го ст..З’явилася школа наукової організації праці. В аспекті дослідження проблем управління працею вчені шукали шляхи індивідуального розвитку працівників,а також вважали ,що трудовий колектив має деструктивний вплив на працівника та знижує продуктивність праці.В цей період було сформовано понятійно-термінологічний апарат. Другий етап з20хрр до 60рр 20 ст.Основним питанням цього періоду на Заході було дослідження ринку праці, а також став рух за людські відносини у виробництві.Було доведено значення для ефективності виробництва вили взаємодії між людьми.Третій етап-1960-1970 рр. пов'язаний з трансформацією фундаментальних засад управління трудовою діяльністю.Праця почала регулюватись не лише з середини а й ззовні. Управління ек процесами розгляд як цілеспрямов вплив на людей і через них на виробничі відносини.У науці зявилися поняття «людські ресурси», «людський капітал».Виникає напрямок науки- ергономіка,предметом якої є дослідження різноманітних характеристик людини що працює з урахуванням численних вироб факторів з метою оптиміз знарядь умов і процесу праці.

Четвертий етап розвитку економіки праці ще триває і він тісно зв’язаний з інформаційною революцією,розвитком мережних структур та глобалізацією.У всіх ек. І труд процесах зросло знач зовн. середовища,підвищ роль індивіда як об’єкта дослідж. Тощо.

3.Зміст та характер праці. Особливості змісту та характеру праці в умовах постіндустріального розвитку економіки.

Праця-доцільна організована та свідома діяльність людей яка спрямована на створення матеріал і духовних благ.

Зміст праці- виражає розподіл обсяг і структуру конкретних трудових функцій,спрямованих на створення продукту праці на робочому місці.визначається сукупністю виконуваних операцій та характеризує взаємодію особистісних і речових факторів процесу праці, професійні знання працівників необхідні для здійснення труд процесу,уміння та навички. Зміст праці розкриває процес взаємодії людини з природою засобами та предметами праці.

Характер праці- це її соц.-ек форма,яка дозволяє розглядати працю в аспекті сусп. відносин виробництва.Його визнач форми та методи залучення членів суспільства до праці,ставлення працівн до праці, відносини власності на засоби вир-ва,взаємозв’язок між працею окрем праців та суку працею.

Епоха постінд розвит позначилася на трансформац змісту і характеру праці.Праця набуває більш творчого та вільного характеру концентруючись у сфері високих технологій.До головних рис нового змісту праці відносять використання складних засобів праці,автоматизація процесів,перехід до виконан комплексних завдань ,посил відповідал окремих працівників та колективів за конкурентоспромож продукту праці.збальш обсягів контрольних функцій які вимагають особлив уваги та психолог напруження.,необхідн сам ост прийняття рішень. Зміна характеру стосується посилення творчої компоненти, інтелектуалізації, індивідуалізації труд діяльності,створюючи передумови для запровадження інноваційних методів управління працею.