- •2. Еволюція та сучасні трансформації напряму наукових досліджень соціально-трудових проблем.
- •3.Зміст та характер праці. Особливості змісту та характеру праці в умовах постіндустріального розвитку економіки.
- •4.Системна класифікація праці: ознаки, види та їх особливості.
- •5.Опис роботи згідно міжнародної практики: зміст та сфера застосування.
- •6. Зміст та практичне значення аналізу роботи в управлінні трудовими показниками.
- •7. Мета, завдання, об’єкт, суб’єкти управління працею на підприємстві (в організації). Сутність сучасного типу управління працею.
- •8. Сутність, зміст соціально-трудових відносин.
- •9. Сторони і суб’єкти соціально-трудових відносин.
- •10. Рівні соціально-трудових відносин.
- •11. Характеристики предмета соціально-трудових відносин.
- •12, Національні моделі соц.-труд відносин
- •13. Методи регулювання соціально-трудових відносин.
- •14. Критерії оцінювання рівня розвитку соціально-трудових відносин.
- •15. Держава як суб’єкт соціально-трудових відносин.
- •16. Роботодавці і їх роль у формуванні і розвитку соціально-трудових відносин.
- •17.Профспілки і їх роль у формуванні і розвитку соціально-трудових відносин.
- •18. Сутність, форми соціального партнерства.
- •19.Генеральна угода: її призначення, структура, зміст, у регулюванні соціально-трудових відносин, процедура укладання.
- •20. Галузева угода: призначення, структура, зміст, процедура укладання.
- •25. Визначення статусу безробітного
- •21.Колективний договір: призначення, структура, зміст, процедура укладання.
- •22. Сучасний механізм функціонування ринку праці: суб’єкти, об’єкти, засоби впливу.
- •27. Фактори диференціації допомоги по безробіттю
- •23. Гнучкість та жорсткість ринку праці: сутність, критерії, засоби.
- •24.Зайнятість та категорії зайнятих осіб за вітчизняним законодавством.
- •26. Концепції зайнятості
- •28. Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування
- •29. Класифікація населення: ознаки, практичне значення
- •30. Трудовий потенціал: сутність, рівні та підходи до оцінювання
- •31. Механізм управління трудовим потенціалом: сутність, складові.
- •33. Індекс людського розвитку: методика оцінювання та характеристика рейтингу України.
- •32. Людський капітал: еволюція концептуальних підходів, сучасне розуміння.
- •37. Сутність та ознаки складності праці. Групи складності праці.
- •34. Конкурентоспроможність працівника: сутність, складові, методика оцінювання.
- •35. Важкість праці: сутність, показники, методичні засади оцінювання.
- •36. Сутність, чинники та методичні аспекти визначення напруженості праці
- •38. Якість праці: сутність та підходи у визначенні. Структура якості праці.
- •39. Статистичні індикатори якості праці, що використовуються для забезпечення міжнародних зіставлень.
- •40, Концептуальні підходи до визначення поняття та рівня ефективності праці.
- •41. Продуктивність праці: сутність, практичне значення, рівні та показники оцінювання
- •42. Характеристика методів вимірювання продуктивності праці.
- •45. Сутність і зміст організації праці. Основні складові процесу організації праці на підприємстві.
- •43. Фактори та резерви продуктивності праці: сутність, види, методи оцінювання.
- •44. Програми управління продуктивністю праці: сутність, етапи розробки.
- •Сутність та форми поділу і кооперації праці.
- •Робоче місце. Організація та обслуговування робочого місця.
- •48. Умови введення, проектування, упровадження та соціально-економічне значення суміщення професій.
- •49. Цілі, завдання та зміст атестації робочих місць.
- •50. Фактори, що визначають умови праці на підприємстві.
- •Проектування раціональних режимів праці та відпочинку.
- •Алгоритм проведення комплексного аналізу організації праці на підприємстві.
- •Показники соціально-економічної ефективності заходів щодо вдосконалення організації праці та методичні засади їх розрахунку.
- •Сутність та алгоритм раціоналізації трудових процесів на підприємстві.
- •Зміст аналізу трудових процесів.
- •Опис трудового процесу: сутність та методи.
- •Сутність та функції нормування праці.
- •Поняття та структура норми часу. Методи визначення тривалості окремих елементів норми часу.
- •Сутність та еволюція винагороди за працю.
- •Структура ставки заробітної плати як ціни робочої сили на ринку праці.
- •Витрати на робочу силу: сутність та склад елементів за міжнародною класифікацією.
- •Склад та структура заробітної плати.
- •Сутність та структура сукупного доходу працівника.
- •Функції заробітної плати та механізм їх реалізації.
- •Організація заробітної плати.
- •Ринкова кон’юнктура як регулятор заробітної плати.
- •Система державного регулювання заробітної плати.
- •68. Мінімальна заробітна плата як державна соціальна гарантія. Процедури та порядок встановлення мінімальної заробітної плати.
- •69. Договірне регулювання
- •70. Тарифна сис оплати праці
- •71.Тарифне нормування заробітної плати: призначення та зміст.
- •72.Нормативно-правові та методичні засади розрахунку місячної тарифної ставки працівника першого розряду.
- •73.Тарифна сітка: сутність та варіанти побудови.
- •74. Середній тарифний коефіцієнт, середній тарифний розряд, середня тарифна ставка: сутність, порядок розрахунку, сфера використання.
- •75. Схеми посадових окладів. Чинники диференціації міжкваліфікаційних співвідношень у посадових окладах. Алгоритм проектування схем посадових окладів.
- •76. Модель гнучкого тарифу, безтарифної та вилкової моделі..
- •77. Підходи до формування плаваючих посадових окладів.
- •78. Єдина тарифна сітка: принципи побудови, параметри, варіанти диференціації тарифних ставок.
- •79. Форми оплати праці
- •80. Сис почасової оплати праці
- •81. Сис відрядної оплати праці
- •82. Грейдування як інноваційний підхід в оплаті праці.
- •83. Загальні вимоги до організації преміювання 83. Загальні вимоги до організації преміювання
- •84. Критерії ефективності та елементи систем преміювання
- •85. Доплати та надбавки
- •86. Види, умови, розміри надбавок
- •88. Система трудових показників у складі бізнес-плану
- •87. Види, умови, розміри доплат
- •89. Методи планування продуктивності праці
- •90. Аналіз та планування трудомісткості виробничої програми
- •91. Баланс робочого часу середньооблікового працівника
- •92. Аналіз використання робочого часу
- •93. Методи планування фонду оплати праці
- •94. Алгоритм аналізу використання фзп
- •95. Алгоритм аналізу середньої зп
- •96. Моніторинг соціально-трудової сфери
- •97. Звітність з питань праці
- •98. Сутність, значення, сфери консалтингу
- •99. Напрями, етапи, методи аудиту
- •100. Контролінг
50. Фактори, що визначають умови праці на підприємстві.
Умови праці (УП) - це сукупність факторів виробничого середовища, які впливають на функціональний стан організму працівника, його здоров’я та працездатність, на процес відтворення робочої сили. Вони визначаються вживаним устаткуванням, технологією, продуктами праці, системою захисту робітників, обслуговуванням робочих місць і зовнішніми чинниками, залежними від стану виробничих приміщень, що створюють певний мікроклімат.
Фактори виробничого середовища, що визначають умови праці, можна поділити на групи:
Санітарно-гігієнічні умови формуються під впливом на людину навколишнього середовища (шкідливі хімічні речовини, запорошена повітря, вібрація, освітлення, рівень шуму, інфразвук, ультразвук, електромагнітне поле, лазерне, іонізуюче, ультрафіолетове випромінювання, мікроклімат, мікроорганізми, біологічні чинники).
Психофізіологічні умови - величина фізичної, динамічної і статичної навантажень, робоча поза, темп роботи, напруженість уваги, напруженість функцій аналізаторів, монотонність, нервово-емоційна напруга, естетичний (прибирання туалетів, робота з гноєм, екскрементами і т.д.) і фізичний дискомфорт (використання індивідуальних засобів захисту, змінність). Обмеження і регламентація фізичних зусиль, оптимальне поєднання фізичної і розумової роботи надають значний вплив на зниження стомлюваності робітників.
Естетичні умови (колірне оформлення інтер'єрів приміщень і робочих місць, озеленення виробничих і побутових приміщень, прилеглих територій, забезпечення спецодягом і ін.). Всі ці чинники надають дію на працюючого через створення емоційного виробничого фону.
Проектування раціональних режимів праці та відпочинку.
Режим праці й відпочинку - це встановлювані для кожного виду робіт порядок чергування періодів роботи й відпочинку і їх тривалість. Раціональний режим - таке співвідношення й зміст періодів роботи й відпочинку, при яких висока продуктивність праці сполучається з високою й стійкою працездатністю людини без ознак надмірного втома протягом тривалого часу.
Важливим завданням у поліпшенні організації праці є встановлення найдоцільніших режимів праці та відпочинку. Розрізняють змінний, добовий, тижневий та місячний режими праці та відпочинку. Вони формуються з урахуванням працездатності людини, яка змінюється протягом доби , що береться до уваги передусім у змінному та добовому режимах.
Змінний режим визначає загальну тривалість робочої зміни, час її початку та закінчення, тривалість обідньої перерви, тривалість праці та частоту регламентованих перерв на відпочинок.
Добовий режим праці та відпочинку включає кількість змін за добу, час відновлення працездатності між змінами.
Тижневий режим праці та відпочинку передбачає різні графіки роботи, кількість вихідних днів на тиждень, роботу у вихідні та святкові дні. Графіки роботи передбачають порядок чергування змін.
Місячний режим праці та відпочинку визначає кількість робочих та неробочих днів у даному місяці, кількість працівників, які йдуть у відпустку, тривалість основних та додаткових відпусток. Встановлення суспільно необхідної тривалості робочого часу й розподіл його на календарні періоди на підприємстві досягаються при розробці правил, у яких передбачається порядок чергування й тривалість періоду роботи й відпочинку. Цей порядок прийнято називати режимом праці й відпочинку.
Одне з основних питань установлення раціональних режимів праці й відпочинку - це виявлення принципів їх розробки. Таких принципів три:
• задоволення потреби виробництва ;
• забезпечення найбільшої працездатності людини ;
• комбінція суспільних і особистих інтересів.
Проектування раціональних режимів праці і відпочинку здійснюється за такими методичними принципами:
● раціональне чергування роботи з відпочинком для запобігання перевтомі, підвищення працездатності і продуктивності праці є обов’язковим для всіх видів праці;
● розробка режимів праці і відпочинку для працівників фізичної, розумової, нервово-напруженої праці базується на єдиній методологічній основі;
● обгрунтування кількості і тривалості перерв на відпочинок в умовах різної тривалості робочої зміни базується на однакових принципах і методології;
● перерви на відпочинок, крім обідньої, надаються за рахунок робочого часу;
● перерви на відпочинок повинні бути регламентованими.