70. Тарифна сис оплати праці

Основою організації оплати праці є тарифна система, що являє собою сукупність нормативних матеріалів, за допомогою яких встановлюється рівень заробітної плати працівників підприємства залежно від їхньої кваліфікації, складності робіт, умов праці. Тарифна система оплати праці включає: тарифні сітки, тарифні ставки, надбавки і доплати до тарифних ставок, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники). Тарифна система використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників — залежно від їх кваліфікації та відповідальності за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати. Тарифна сітка — це шкала кваліфікаційних розрядів і тарифних коефіцієнтів, за допомогою яких встановлюється безпосередня залежність розміру заробітної плати працівників від їхньої кваліфікації. Кожному кваліфікаційному розряду відповідає тарифний коефіцієнт, що показує, у скільки разів тарифна ставка цього розряду перевищує тарифну ставку першого розряду. Тарифний коефіцієнт першого розряду завжди дорівнює одиниці. Кількість кваліфікаційних розрядів і коефіцієнтів визначається складністю виробництва і робіт, що виконуються, і обумовлюється в колективному договорі.

Для оплати праці керівників, спеціалістів і службовців використовуються схеми посадових окладів, розміри яких встановлюються залежно від посад, що займають керівники, спеціалісти і службовці, їхньої кваліфікації, умов праці, масштабів і складності виробництва, обсягів, складності і важливості робіт.

Тарифна ставка — це виражений у грошовій формі абсолютний розмір оплати праці за одиницю робочого часу. Тарифна ставка робітника першого розряду обумовлюється в колективному договорі й залежить від фінансових можливостей підприємства і від умов оплати, встановлених галузевою та генеральною тарифними угодами.

Тарифно-кваліфікаційні довідники робіт і професій робітників, об'єднані в єдиний тарифно-кваліфікаційний довідник (ЄТКД) — це збірники нормативних документів, які вмішують кваліфікаційні характеристики робіт і професій, згруповані в розділи за виробництвами і видами робіт. За допомогою тарифно-кваліфікаційних довідників проводиться тарифікація робіт (встановлюється розряд роботи), присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам, формуються програми підготовки і підвищення кваліфікації робітників.

71.Тарифне нормування заробітної плати: призначення та зміст.

З/п – це винагорода, або заробіток, обчислений у грошовому виразі, що його за трудовим договором роботодавець сплачує працівникові за роботу, яку виконано або має бути виконано.

Для забезпечення об’єктивної диференціації з/п важливе знач. Має процедура формування базової її частини. Ця процедура – ключова в організації з\п. Формування осн. з\п є фундаментом для розроблення всії політики оплати праці на під-ві. Осн. з\п визнач. На основі тарифного нормування з\п працівників різних категорій.

Тарифне нормування з\п – це основа тарифної моделі організації з/п, котра застосовується на більшості під-в не бюджетного і на всіх під-вах бюджетного сектору ек. Тарифне нормування з/п передбачає використання сукупності норм праці та норм оплати.

Головне призначення тарифного нормування з\п – диференціація з/п за низкою об’єктивних чинників. Основними тарифоутворювальними чинниками є складність робіт і уміння працівників виконувати ці роботи, тобто їхня кваліфікація. Тарифне нормування з\п має забезпечувати установлення обґрунтованих відмінностей в оплаті працівників залежно від даних чинників. До цих чинників відносять значимість певного виду діяльності чи в-ва для п-ва, галузі тощо. Для окремих професійних груп працівників, робота яких має вирішальне знач. Для забезпеч. Інноваційного розвитку певного під-ва, можуть установлюватись підвищені розміри тарифних ставок і посадових окладів.

Отже, тарифне нормування з/п має на меті розроблення суку. Нормативних документів, за допомогою яких установлюється р-нь осн. з/п працівників п-ва залежно від їхньої кваліфікації, складності обов’язків і робіт, умов праці і значимості діяльності.

На п-вах може застосовуватись підхід, згідно з яким відмінності в умовах та інтенсивності праці ураховуються не способом диференціації тарифних ставок працівників, а через установлення доплат.

Крім забезпеч. Об’єктивної диференціації з\п працівників залежно від осн. Тарифоутво. Чинників, тарифне нормування з\п має забезпеч. Відтвор. Здатності до праці працівників. Осн. Частина з/п має постійний, стабільний характер. Визначаючи рівень тарифу, треба орієнтуватись на певний стандарт життя, ураховувати держ. Соц.. гарантії та норми колективних угод різних рівнів.