6. Зміст та практичне значення аналізу роботи в управлінні трудовими показниками.

Трудові показники – це кількісні та якісні характеристики для оцінки стану соціально-трудових відносин на підприємстві, використання робочої сили та ефективності праці (за визначений період часу).

До основних трудових показників відносять: продуктивність праці, виробіток, трудомісткість, чисельність персоналу, заробітна плата, фонд оплати праці, фонд споживання.

Аналіз трудових показників – це вид економічних досліджень для визначення рівня результативності виконання виробничих, управлінських функцій трудовим колективом, а також для розробки заходів щодо підвищення ефективності праці на підприємстві.

Основні задачі аналізу трудових показників:

Ø об’єктивна оцінка використання ресурсів праці: робочої сили, продуктивності праці;

Ø визначення факторів та їх впливовість (кількісно) на зміну трудових показників;

Ø усунення недоліків в організації, нормуванні праці;

Ø пошук шляхів використання резервів щодо підвищення продуктивності праці.

Аналіз роботи в управлінні трудовими показниками не повинен стати самоціллю підприємства. Він має виконувати головні функції в системі управління підприємством: удосконалення планування, регулювання, керівництва.

Аналіз роботи-дослідницький процес,що визначає найбільш важливі складові частини роботи на основі яких визначаються трудові функції та обов’язки працівників. Мета роботи - дати об’єктивний опис самої роботи вимог до неї, та на цій основі виявити її істотні характеристики та вимоги до виконавців .

Етапи аналізу роботи- визначення робіт і аналіз існуючої документації.,пояснення процесу робіт менеджерам та ін. працівникам,проведе про аналізу робіт з використанням інтерв’ю опитувальників і спостережників, розробка функціональних обов’язків і кваліфікаційних характеристик, періодичний аналіз і коригування функціональних обов’язків та кваліфікаційних характеристик.

7. Мета, завдання, об’єкт, суб’єкти управління працею на підприємстві (в організації). Сутність сучасного типу управління працею.

Управління працею-система соц-ек та організаційних інструментів,що забезпечують умови для становлення та розвитку індивідуальності працівників.,можливості їх самовираження у праці,узгодженості інтересів учасників трудового колективу з метою активізації трудової поведінки,підвищення результативності праці та задоволення потреб працівників.Управління працею має бути спрямоване на розвиток трудової активності та якісне відтворення робочої сили,ата на забезпечення незалежних результатів праці.

Мета управлуння працею- створення у працівника позитивного,максимально зацікавленого ставлення до праці,що приводить до поліпшення її результатів.

Об’єкт управління- людина у процесі праці,яка має статус найманого працівника,володіє трудовим ресурсом і здійснює роль виконавця роботи як комплесу завдань та конкретних функцій.

Суб’єкт- це підрозділи економічної та адміністративної служб під-ва, лінійне керівництво.

Основним завданням слід уважати знання спонукальних мотивів поведінки працівників та відповідне відображення їх в управлінні працею,що дозволить зацікавити працівників у більш високій продуктивності праці. Головні завдання:

*регулювання соц-труд відносин

*формув та ефектив використання труд потенціалу та людського капіталу

*розробка та запровадження політики доходів від трудової діяльності

*організація заробітної плати

*організація праці

*нормування праці

*аналіз та планування трудових показників

*звітність,аудит і консалтинг у сфері праці

*визначення кількісних та якісних хар-к праці.