10. Українська преса за океаном

Початок й розвиток преси в США. Гноблені соціально-економічно і політично упос­ліджувані українські народні маси західних укра­їнських земель вже в другій половині 1860-х рр. почина­ють шукати виходу у виїзді до США, а пізніше  до Канади і Бразилії.

Але власно еміграція почала­ся в другій половині 1870 рр., головним чином з Карпатської України та Лемківщини і тільки в 1890-х рр.  в більшій кількості з Галичини й Буковини. Біля половини 1880-х рр. в США було вже до 1млн укр емігрантів. Це була національно і соціально малосвідома маса. Вона була безсила в боротьбі з тим же ли­хом, від якого втікла з батьківщини, вдавалася до асиміляції. Досить минуло часу, поки українська еміграція за океаном стала на шлях самозахисту та націо­нально-культурного піднесення. Зв'язано це було з початками української преси, а пер­ші відомості про Україну і український народ тут пов'я­зуються з іменем українського політичного емігранта із східних українських земель (Київщина), священника Агаліта Гончаренка, що прибув до Америки десь коло 1865 р. У 1868 р. він почав видавати англійською і російсь­кою мовами часопис під назвою „Аляска Геральд".

По при­пиненні цього часопису о. А.Гончаренко заходився вида­вати у Сан-Франціско часопис ( російською мовою) під на­звою „Свобода" (1873), в якій відбилася його глибока лю­бов до України і до свого народу та ненависть до його во­рогів. Це був голос попередника української журналістики за океаном. Ті початки зв'язані з імена­ми інших двох священиків з західноукраїнських земель  о. І.Волянського та Г.Грушки. Першим українським органом стала газета під назвою „Америка" (почала виходити з 15 серпня 1886 р.). Виходила вона двічі на місяць за редакцією І.Волянського, а пізніше В.Сіменовича. Виходила „Америка" впродовж трьох з половиною ро­ків. У 1890 р. з Риму було розіслано заборону перебувати в Америці жонатому духовенству. Отця І.Волянського бу­ло відкликано до краю.

По його від'їзді припинилося і видання часопису, останнє число якого вийшло 22 листопада 1890 р.

Місце „Америки" заступило „Руське Слово", яке по­чав 1881 р. видавати о. К.Андрухович, виходило один рік. Тоді ж о. Грушка почав видавати „Новий Світ", що появлявся двічі на місяць. Вийшло кілька чисел, після чого з 15 листопада 1893 р. він же приступив до видання в Джерсі-Сіті нового часопису-газети під назвою „Свобода". „Свобода" почала виходити як двотижневик. Пізніше, через тижневик і тричі в тижні, з 1921 р., стала вона щоденником. Хоч в 1894 р. перша Конвенція Українського народно­го союзу визнала цей часопис за свій орган, власниками його аж до 1908 р. залишилися О. Грушка, Дмитрів, І.Ардан.

Напрям часопису було визначено як український ра­дикально-національний. Він став на захист економічних інтересів української робітничої еміграції. Звернув увагу на москвофільство, ведучи полеміку з його органами. Зв'язувалася „Свобода" і з українською еміграцією в ін­ших країнах за океаном, зокрема в Бразилії, в Канаді. До появлення місцевої преси в Канаді була вона орга­ном, що ніс національно-освідомлюючу думку та зв'язу­вав канадських українців з українською еміграцією в США. Давала вона інформацію про життя на українських зе­млях. Звертала увагу на культурно-національний рух на українських землях під Росією, організуючи допо­могу, зокрема, започаткувала збірку на Революційну Українську партію (РУП).

Ставши на ґрунт всеукраїнства, вважаючи, що розв'я­зання української справи може бути лише на східноукраїн­ських землях з центром у Києві, „Свобода" зустрілася зі спротивом з боку певної частини членів Союзу. Він ішов у першу чергу від його москвофільствуючого крила, а потім і з боку консервативно-клерикальних членів, які впливали на першого єпископа в Америці Ортинського в напрямі перебрання Союзу і обмеження його в рамках греко-католицьких. Ця спроба здобула перевагу на конвенції, внаслідок чо­го поступовіші члени відійшли і заклали свою організацію. Залишаючи якийсь час попередню назву організації, зміне­но було її на „Український Робітничий Союз". Органом цієї нової організації на печатках 1910—1911 рр. став часопис під назвою „Шершень".

Це був літературно-просвітній та політичний тижне­вик за видавництвом В.Грушки, редактора перед тим са­тирично-гумористичного часопису, що виходив під тією ж назвою („Шершень"). До співробітництва стають члени Союзу: Е. Гвоздик, М. Бєля, І. Ардан та інші.

У першому числі, ставши органом нового Союзу, ча­сопис цей підкреслив загальну позицію українського на­роду та поставив своїм завданням організацію українських мас за океаном, Її освідомлення та зв'язок і допомогу ста­рому краю. Присвячує свої сторінки полеміці з так зва­ним греко-католицьким Союзом. Починає засновувати різні фонди і, зокрема, фонди допомоги українським зем­лям. Містить статті на просвітні теми та твори українських письменників з українських земель.

У травні 1911 р. відбулася головна Кон­венція цього Союзу. На цій конвенції було ухвалено купити друкарню та почати видання своєї газети. На внесення М.Семенюка (обраного потім головою) було ухва­лено дати цій газеті назву „Народна Воля".

Головну увагу звернула вона на організаційні та про­світні справи. Чимало було в перших роках тут полеміки з іншими українськими часописами Америки, а головне зі „Свободою". Поза полемікою присвячує вона увагу старо-крайовим справам, огляду світових подій, економічному становищу українського робітництва. Тут же відводилося місце для популярних викладів з української історії. Літе­ратурний відділ скидався в цей час головно з передруків творів визначних українських письменників (Васильченко, Куліш, Шашкевич, Левицький та інші) та з перекла­дів. Часом траплялися твори і місцевих авторів, переважно вірші, часом новели. З бігом часу ведення газети удосконалювалося, а зміст починав набирати виразнішого характеру поступового ор­гану.

З 1912 р. в США починає виходити новий орган  тижневик (газета) Запомогового товариства „Провидін­ня" під назвою „Америка". Виходив за редакцією о. Павляка. Видавала Католицька спілка.

З інших часописів, що виходили в США до 1917 р., тре­ба згадати такі як газета „Хлопський Параг­раф", яку двічі на місяць у 19081909 рр. видавало українське соціалістичне Товариство „Поступ". Присвячена була ця газета в першу чергу захисту ін­тересів українського робітництва та його політичному освідомленню. Врешті, такі газети, як „Робітник" в Нью-Йорку (1906), „Гайдамаки”, що виходила в 19091916 рр.  спочатку раз в місяць, а пізніше тижнево за редакцією фабричного робіт­ника М.Хандоги, з часом редактора „Народного Слова", яке з 1920 р. почало виходити у Пітсбурзі.

В цілому, за добу від 1886 р., коли появилася перша „Америка”, до першої світової війни в США було 32 назви різних часописів. Одні з них виходили довший час, інші коротший. Деякі пережили світову війну і дійшли до на­ших днів („Свобода”, „Народна Воля”, „Америка”, та ін­ші). За першої світової війни крім того виходили в США ще три часописи: „Робітник” (Детройт), „Слово”, що вихо­дило у Скрентоні за редакцією співробітника і редактора „Шершня” і „Народної Волі” Е.Гвоздика та орган Запомогового товариства „Вільна Україна” під назвою „Україна”, що виходить тижневе у Вільке Берри.

Українська преса в Канаді. До Канади українська еміграція масово почала йти у 1890 роках.

Пер­шим українським часописом, що появився у Вінніпегу 1903 р., був тижневик „Канадійський Фармер”. Ця газета служила інтересам ан­глійської ліберальної партії. Проте її редакція завжди бу­ла в українських руках. Вона перейшла роки першої та другої світової війни й перестала існувати 1981 р., злившись з „Українським Голосом”. З ліберальної партії взяли приклад і політики консер­вативної партії, засновуючи подібний часопис українсь­кою мовою під назвою „Слово”, що почав виходити у Він­ніпегу в 1904-1905 рр., а пізніш „Канада”.

Довгий час канадські українці були неспроможні мати свою, самостійну і незалежну від сторонніх політичних чинників пресу. Тільки на початку 1910-х років вона починає з’влятися, спираючись на українські орга­нізації або установи. Першим такого роду часописом стає „Український Голос”, що з 1910 р. почав виходити у Він­ніпегу. Як просвітньо-економічна, політична і поступова газета-тижневик, проіснувала вона до наших днів. Побіч з оглядами місцевого характеру, організаційних справ чи полеміки, цей орган з перших же років присвячує свої сторінки боротьбі на українських землях та світовим по­діям. Провадить регулярно відділи: просвітньо-організа­ційний, господарський і лікарських порад. Має куток для дітей. Містив упродовж усього часу різного роду дописи, що подавали широку інформацію з історії та сучасного жит­тя українського народу. Щодо літературного відділу, то тут містилися головним чином передруки творів старокрайових письменників.

Тоді ж (1911 р.) у Вінніпегу почав виходити тижневик греко-католицької церкви (єпископ Будка) під назвою „Канадійський Русин”. Відтак постає тут соціалістична преса. Першим завив­ся 1907 р. у Вінніпегу тижневик соціалістичної партії Ка­нади під назвою „Червоний Прапор”.

По припиненню „Червоного Шляху” (8 березня 1908) з 1909 р. у Вінніпегу почав виходити раз на місяць орган українських соціалістів у Канаді та США під назвою „Робочий Народ”. З 1910 р. він став органом української соціал-демократії, а з 16 лютого 1911 р. в Едмонтоні „Робітнича Видавнича Спілка” почала видавати свій цент­ральний орган федерації української соціал-демократії в Америці під назвою „Нова Громада”, що виходила за редак­цією Кремаря, а потім Томашевського до 1913 р.

Упродовж часу до першої світової війни виходило в Канаді 24 назви різних часописів. Крім згаданих, решта мало чим різнилася від себе, хіба що більш чи менш вира­зніше відбивала на своїх сторінках ті чи інші напрямки місцевих груп, а тим часом і поодиноких осіб, що намага­лися взаємно себе поборювати.

Українська преса в Бразилії. Приблизно в ті часи, що і в Канаді, появляється українська преса в Бразилії. Першим органом стає двотижневик „Зоря", який 1907 р. почало видавати Товариство „Просвіта" в Курітібі. У першому числі зазначував цей часопис, що його програма є „ніщо інше, як мо­ральна, просвітня й екон. робота, ніщо інше, як єдинити і просвіщати, через то назвались товариством „Просвіта".

Своїм змістом цей перший українсько-бразилійський часопис мало чим різниться від своїх побратимів Канади і США. Серед літературних творів (переважно поезії) прино­сив він твори таких місцевих авторів як Г.Тандри, М.Бірецького, Г.Чорнія та передруки творів українських письменників зі старого краю.

В 1909 р. „Зоря" внаслідок фінансових негараздів примушена була припинити своє існування, її місце зайняв „Прапор". Це теж був двотижне­вик, який впродовж двох років видавав „Комітет На­родної Друкарні" спочатку в Курітібі, а потім в Придентополісі за редакцією колишнього редактора „Зорі" С.Петрицького та Клима Гутковського (19101911).

Врешті, 1913 р. в Придентополісі „Видавнича Спілка" почала видавати просвітній двотижневик під назвою „Праця", що з деякими змінами в напрямі та деякими пе­рервами дожив до першої світової війни.